20 квітня святкуємо День найкращої подруги
Жіноча дружба – це перевірений часом рецепт виживання у світі чоловіків (Марія Мацкевич)
Усе було – і сум, і самота.
І горе втрат, і дружба нефальшива.
А ця любов – як нитка золота,
що й чорні дні життя мого прошила.
(Ліна Костенко)
Основними первинними потребами будь-якої людини є справжні любов і дружба, оспівані світовими майстрами красного письменства. Їхню роль у людських стосунках образно визначив Козьма Прудков: «У будинку людського щастя дружба зводить стіни, а любов утворює купол». Англійська письменниця Емілі Джейн Бронте, автор роману «Буремний перевал», написала філософський вірш про ці світлі почуття (пер.фрагмента з англ. Віктора Марача; виконання англ. – Том Гіддлстон, ресурс: youtube.com/watch?v=rxFQb7m5T4c):
ЛЮБОВ І ДРУЖБА
Буря Снів
Любов – наче дика шипшина,
А дружба – простий деревій:
Ще темний, вона ж мов – жарина;
Хто ж довш квіт вигойдує свій?
А від себе додамо: що ж збіжного й відмінного між ними? За «Словником української мови»:
ЛЮБОВ, і, жін. 1. Стосунки між чоловіком і жінкою, викликані сердечною прихильністю; кохання. 2. Почуття глибокої сердечної прив'язаності до кого-, чого-небудь / Глибока повага, шанобливе ставлення до людини. 3. до чого. Інтерес, внутрішній, духовний потяг до чого-небудь [т. 4, с. 564].
ДРУЖБА, и, жін. Стосунки, відносини, в основі яких лежить взаємна прихильність, довір'я, відданість, товариська солідарність, духовна близькість, спільність інтересів і т. ін. [т. 2, с. 423].
Основоположними рисами почуття любові, так само як і дружби, є їхня сутність: робити безкорисливе добро для іншої людини (іноді всупереч власним інтересам, меті й прагненням), дотримання неписаного «кодексу» відвертості, поступливості, щирості й відданості.
Утім, у визначенні дружби є важливе слово – «взаємний», отож на противагу коханню (а воно буває подекуди нерозділеним) дружба завжди є обопільною. Тому до її орбіти входять взаємна прихильність, взаємне очікування відповідних почуттів та віддання переваги, взаєморозуміння, активна взаємодопомога, взаємний інтерес до справ і почувань іншого, взаємна радість спілкування. І це «взаєм-» не тавтологія, а константа міжособистісних стосунків.
У Біблії поняття дружби передає грецький іменник «філіа» та дієслово «філео» (у пер. «дорожити» ким, чим).Чільне місце посідає дружба й в українській культурі й ментальності. Так, Григорій Сковорода, розкриваючи її велику силу, наводить слова Плутарха: «Дружба, супроводжуючи життя, не тільки додає втіхи й чарівності світлим його сторонам, а й зменшує страждання, і Бог, додавши до життя дружбу, зробив так, щоб все було радісним, приємним і милим, коли друг поруч і разом із вами втішається. І як би підлесник не кував лихо, використовуючи насолоди і приємності, треба знати, що він нічого радісного не вносить у дружбу».
Дружба ушляхетнює життя – таких висновків дійшли мислителі, констатуючи основні умови її зародження:
- Друг – це одна душа, що живе в двох тілах (Аристотель).
- Дружба може з'єднувати лише гідних людей (Цицерон).
- Справжня дружба не знає заздрості (Ф. Ларошфуко).
- Друг для мене – така людина, з якою я можу бути щирим і думати вголос (Р. Емерсон).
- Справжньою дружбою можуть бути пов’язані лише ті люди, які вміють прощати один одному дрібні недоліки (Ж. Лабрюйер).
- Дружба закінчується там, де починається недовіра (Луцій Анней Сенека Молодший).
Та чомусь нині усталилася думка, що справжніми друзями можуть бути лише чоловіки. Мовляв, жінки надто емоційні, заздрісні, злопам’ятні, в усьомусуперничають між собою... Яка вже тут дружба! Утім, Робін Данбар, психолог з Оксфордського університету, у The Guardian зазначає, що чоловіки здебільшого здатні підтримувати дружні стосунки лише за умови безпосереднього спілкування один з одним. А жінки навпаки – можуть роками товаришувати й на відстані. Учений також доводить, що жінки до вибору подруг підходять серйозніше, тоді як чоловіки ставляться до цього легше. Ось жіноче кредо щодо дружби, сформульоване Валентиною Корнєвою: «Среди подруг предпочитаю тех, к душе которых напрямик дорога... Кому доверить можна все с порога... Кого не опечалит мой успех, а мой провал не вызовет восторга».
Мати справжню подругу – це треба заслужити в Бога. А коли в тебе немає рідної сестри, то нею з Божої ласки стає близька за життєвими й моральними цінностями інша дівчина або жінка (недарма в українській мові є слово «пóсестра» – ʼназвана сестра або найближча подругаʼ), яка не лише допоможе в нелегкі часи, а й розділить твої радості й печалі, пишатиметься досягненнями твоїми й успіхами твоєї родини.
Дивно, чому роки подружнього життя мають влучні назви: «зелене», «паперове», «дерев’яне».., «срібне».., «золоте».., «діамантове».., «червоне» Весілля, а ювілеї дружби – ні? У моєму календарі цьогоріч уяскравилася б Пéрлова Дружба з Оленою Кардащук і Майєю Гураль. Її піщинки 30 років тому потрапили в життєву мушлю, обростали рік за роком веселковим перламутром, розростаючись, стаючи міцніше й гармонійніше, і перетворилися в одухотворений скарб.
Звертаючись зі словами вдячності до своїх подруг, вітаю всіх, хто дорожить «молодим» національним святом жіночої дружби.
Дорогі й незрівняні!
Від усієї душі бажаю Вам міцного здоров’я, щастя, любові, високого натхнення та спокійної впевненості у своїх силах. Нехай лагідна посмішка весняного сонця дарує Вам красу й чарівність, родинне тепло і затишок. Хай Ваша доброта, ніжність, жіночність завжди сповнюють серця радістю, вірою, надією та любов’ю. Щасливої Вам долі, надійного чоловічого крила, квітів – ніжних і духмяних!
