23 квітня – Всесвітній день книги та авторського права

Книги – морська глибина, Хто в них пірне аж до дна, Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить (І. Франко)

 Розгорнута книга нагадує птаха в польоті,
є в цьому щось хвилююче і значуще.
Розгорнута книга – як розпростерті крила.
Я заглиблююся в неї та відчуваю, що крилатію сам.
Крила книги – мої крила (В. Базилевський). 

День 23 квітня був обраний для пошанування книги й авторського права символічно, з огляду на традиції Каталонії (автономна область в Іспанії), де на День Юрія дарували троянду за кожну куплену книжку. Свято, ідея організації якого належить Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, нині відзначають у 190 країнах світу, закликаючи молодь «знаходити задоволення в читанні, поважати безцінний вклад тих, хто своєю творчістю сприяє соціальному й культурному розвитку людства». Так, починаючи з 15.11.1995 року, під час урочистих заходів відбувається проголошення Всесвітньої столиці книги, розгортаються унікальні книжкові виставки, тривають громадські читання, симпозіуми, присвячені проблемам захисту інтелектуальної власності та книговидання.

Для України поява такого майданчика комунікації і PR дуже важлива, оскільки (за даними соціологічного дослідження, проведеного компанією GFK Ukraine):

• через зростання цін на книжкову продукцію, зменшення реальних доходів населення українська сім’я зазвичай виділяє на відпочинок і придбання книг лише 2,4% власного бюджету.
• в епоху комп’ютерних технологій українці втрачають інтерес до книжкової продукції, зокрема 58% із них протягом останніх трьох місяців не придбали жодної книги, водночас бодай одну купили тільки 42% респондентів. 37% за декаду придбали одну книгу, 16% – дві, 14% – три, по 10% громадян – чотири та п’ять, 9% – шість-десять, а лише 4% – більш ніж десять видань. На сумну статистику емоційно відреагував Іван Дзюба: «Що ж залишиться нам від давніх століть, який спадок дістанеться, якщо не книжка, при чому в багатьох народів і поколінь? Хто доносить до нас мудрість минулих віків, духовність, те, що без цього людського винаходу кануло б у Лету? Так, його хочуть замінити новітньою електронною книжкою. Навіть журнали, на їхню думку, повинні бути такими ж. А чи готові ми до їх сприйняття, чи так уже негайно повинні відкинути у забуття те, що творилося не одно тисячоліття?» [Буковинський журнал. – 2017. – № 1. – С. 5].
• книги українською мовою й надалі програють за популярністю російськомовним виданням. Лише 38% книжок, що їх купили українці впродовж трьох місяців, написано українською мовою, 60% – російською, а 2% – іншими мовами.
• в Україні одна книгарня припадає на 96 тис. населення, у той час як у Франції – на 20 тис., у Росії – на 75 тис. населення. Ще цифри для порівняння: у США діє близько 8946 публічних бібліотек, які закупляють щороку книги на суму 1,8–2 млрд. доларів, що становить 15% виданих у США книг. Майже на 2,7 млрд. доларів закуповують книг університетські бібліотеки Америки, а вишівські бібліотеки Великобританії витрачають на комплектування фондів у середньому 156 млн. фунтів стерлінгів (фунт. с.), публічні бібліотеки – 115 млн. фунт. с.

До того ж у зарубіжних країнах активно працюють над оцифруванням фондів: напр., Європейська цифрова бібліотека (http://www.europeana.eu/portal/).Europeana) надає вільний та швидкий доступ до європейської культурної спадщини та шедеврів в єдиній багатомовній віртуальній бібліотеці Europeana. Понад 1000 культурних установ з 27 країн Європи надали матеріали для того, щоб зробити доступними в режимі онлайн понад 2 млн. книг, карт, записів, фотографій, архівних документів, малюнків та кінофільмів. Україна тільки-но починає робити певні кроки в цьому напряму відповідно до концепції Державної цільової національно-культурної програми створення єдиної інформаційної бібліотечної системи «Бібліотека – XXI».

Потужним помічником у науковій діяльності й навчанні для викладачів і студентів є Наукова бібліотека Чернівецького національного університету по вул. Лесі Українки, 23 (http://www.Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.). Приємно працювати в її затишних читальних залах і абонементах. Але якщо ви надаєте перевагу онлайн-читанню, то на сайті бібліотеки знайдете електронні каталоги видань (аналітичний опис книг, періодичних видань і збірників, авторефератів – понад 500 тис. записів, починаючи з 2003 року) та Інтернет-ресурсів, колекцію оцифрованих ресурсів з фонду НБ ЧНУ: видання з колекцій відділу рідкісних книг та рукописів, наукові вісники ЧНУ, списки дипломних та магістерських робіт тощо. До того ж працівники бібліотеки регулярно пропонують читачам тестовий доступ до колекції електронних журналів провідних міжнародних наукових видавництв. Готуючись до свята, наші колеги підготували цікаву виставку «Авторське право та книга». Допевне: треба лише мати бажання здобувати знання і силу волі, щоб реалізувати свої амбітні професійні плани.

Отож не все так погано в нашому домі. Буде й на нашій вулиці свято «без гірчинки»! Прийміть у дарунок... 

ЦІКАВИНКИ НА ПАМ’ЯТЬ

• БІБЛІЮ вважають однією з перших у світовій релігійній та культурній історії книг, перекладених іншими мовами. За енциклопедичними даними, повний переклад Біблії здійснено більш ніж 250 мовами світу. Окремі книги Святого Письма перекладено ще 740 мовами та діалектами, що загалом нараховує близько 1000 перекладів. Саме переклади перетворили Біблію на найбільш популярну книгу у світі. Нині відомо п’ять повних найбільш популярних перекладів Святого Письма українською літературною мовою, здійснених П. Кулішем, І. Пулюєм, І. Нечуй-Левицьким (1903 р.), І. Огієнком (митрополитом Іларіоном) (1962 р.), І. Хоменком (1963 р.), Патріархом Філаретом (Денисенком) (1988 р.), о. Рафаїлом Турконяком (1997 р.).
• У Черкасах функціонує єдиний у світі музей однієї книги – „Кобзаря”, що його відкрито в 1989 році в меморіальному будинку, у якому з 18 по 22 липня 1859 року Шевченко жив у сім’ї Цибульських. Серед експонатів і „Заповіт”, перекладений понад 100 іноземними мовами.
• Найменший „Кобзар” Т. Шевченка „видрукував” народний художник України, майстер мікромініатюри Микола Сергійович Сядристий (цікаво, що його творчість утвердила у світі появу нового слова – „мікромініатюра”). Робота тривала впродовж чотирьох місяців. Мистецький витвір, що зберігається в Києво-Печерській Лаврі, виготовлено з пелюсток безсмертника, прикрашено з обох боків золотими смужками завширшки 0,005 міліметра і зшито павутинкою. Площа обкладинки цієї книги – 0,6 квадратних міліметрів. На торці сірника можна розмістити до 7 подібних „Кобзарів”, а в маковому зерні – 3. Книгу легко протягнути крізь вушко голки або заховати у віях. Її сторінки можна перегортати лише кінчиком загостреного волоса. Незважаючи на мікроскопічну величину, на сторінках видання ніде не порушено архітектуру віршів, немає жодного перенесеного рядка. Товщина букв до 0,00035 міліметрів. Звичайною павутинкою легко закрити один рядок. У книзі 12 сторінок, на кожній – 8 віршованих рядків. До того ж дві сторінки – з ілюстраціями: портрет Т. Г. Шевченка та копія малюнка „Батькова хата”. Порівняймо: „Байки Крилова”, що зберігаються в Ермітажі, – у 443 рази, італійська книга-ліліпут – у 150 разів, французька – у 70 разів, а німецька „Біблія” – у 41 раз більше цього „Кобзаря”. М. Сядристий створив також два портретні барельєфи Шевченка – на вишневій і терновій кісточках.
• На батьківщині Сервантеса, в іспанському місті в місті Алькала-де-Енарес, святкуючи День книги, проводять конкурс безперервного читання «Дон Кіхота»: читці змінюють один одного впродовж 48 годин.
• Імідж будь-якої мови автоматично визначається її присутністю в світовому інформаційному і культурному просторі. Важливо, що Українська Вікіпедія за кількістю статей посідає 14 місце у світі. Щомісяця Українську Вікіпедію переглядає 30 мільйонів користувачів. Щодня дописувачі додають до неї близько 200 нових статей і вносять 7 тис. редагувань. На кожну тисячу українців припадає 7,5 статей Вікіпедії. 

АФОРИЗМИ ВИДАТНИХ УКРАЇНЦІВ ПРО КНИГУ

• Книги – це ріки, що наповнюють моря (Ярослав Мудрий).
• Дивною і ненатуральною здається людина, яка існує без книги (Тарас Шевченко).
• Хто полюбить книгу, той далеко піде у своєму розвитку. Книга рятує душу від здерев’яніння (Тарас Шевченко).
• Є у мене товариші вірні – книжки добрії (Михайло Грушевський).
• Як не любити любов’ю наснажених, Мудрістю сповнених книг!.. (Максим Рильський).
• Книга – це джерело освіти, знання і якщо збагачення, то збагачення культурного і душевного (Максим Рильський).
• Життя без книг – це хата без вікон (Дмитро Павличко).
• Людина, для якої книжка уже в дитинстві стала такою необхідною, як скрипка для музиканта, як пензель для художника, ніколи не відчуває себе обділеною, збіднілою, спустошеною (Василь Сухомлинський).
• Книжка повинна стати для мудрого вихованця другом, наставником і вчителем (Василь Сухомлинський).
• Книги – це люди в палітурках (Антон Макаренко).
• По-справжньому веде за собою та книга, з якої читач робить висновки сам. Тільки така книга впливає на його поведінку (Антон Макаренко).
• Книги, як і взагалі всі твори людського духу, не однакову мають доля (Павло Тичина).
• Кімната без книг – все одно, що людина без душі (Олександр Довженко). 

Без сумніву, книги покликані служити людям, а краса і мудрість, відтворена у друкованих рядках, неодмінно має стати на заваді невігластва, жорстокості, несправедливості й насиллю, зберегти наш неповторний світ.

Сердечно вітаємо письменників, видавців, бібліотекарів, усіх тих, хто шанує та розвиває друковане слово, з Всесвітнім днем книги й авторського права! Нехай придбана в цей день нова книжка стане її власнику справжнім другом і порадником на довгі літа.

Велика-бо користь буває чоловікові
від науки книжної, бо книги
вказують нам і навчають нас,
як іти шляхом покаяння,
і мудрість, і стриманість
здобуваємо із слів книжних.
Книги подібні рікам,
що тамують спрагу цілого світу –
це джерела мудрості.
(«Повість минулих літ») 

На світлині – нові видання кафедри сучасної української мови ЧНУ. – О.К.