20 травня – День науки в Україні

«Наука потрібна народу. Країна, яка її не розвиває, перетворюється в колонію» (Фредерік Жоліо-Кюрі)

Не істини науки важкі,
а розчищення людської свідомості
від усього спадкового непотребу,
від усього осілого мулу,
від прийняття неприродного за природне,
незрозумілого за зрозуміле.
(Олександр Герцен)

День науки в Україні. Це свято органічно увійшло в академічне й університетське життя Держави, оскільки сучасна наука – не елітарне заняття одиниць, а найпотужніший ресурс духовного та економічного росту суспільства.

Чи звертали Ви увагу на відмінності у формулюванні сьогоднішньої події порівняно з іншими? День Учителя.., День металурга.., День медпрацівника... А в центрі номінації нашого професійного свята перебуває абстрактний іменник «наука», тоді як це передовсім шанування ЛЮДЕЙ ТВОРЧОЇ ПРАЦІ, щоденна, самовіддана, напружена й відповідальна діяльність яких є СИМВОЛОМ ВІДДАНОСТІ НАУЦІ, ДУХОВНОЇ СВОБОДИ та РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ.

У національному календарі цю знаменну дату встановлено за Указом Президента України «На підтримку ініціативи відомих учених, наукових установ, а також професійних спілок України» (№ 145/97 від 14 лютого 1997 р.), де й ухвалено щороку в третю суботу травня відзначати День науки в Україні. Оскільки українські вчені працюють у широкому інформаційному просторі, то мають змогу святкувати й «Всесвітній день науки за мир і розвиток», який був заснований ЮНЕСКО і відзначається 10-го листопада.

Поняття «Людина, Наука, Інноваційна діяльність» у сучасному світі об’єднує два виміри: Спільність (колективність, колегіальність) та Індивідуальність («Я»-науковця). Цей феномен увиразнює також статистика. Отож нині в Україні над розв’язанням актуальних наукових проблем працюють:

• Національна Академія Наук України (НАН України), утворена в 27 листопада 1918, що має тепер 3 секції, 14 відділень, близько 170 інститутів та інших наукових установ;
• 1400 науково-дослідних інститутів;
• 330 вищих навчальних закладів;
• 7000 докторів, 78000 кандидатів наук;
• докторанти й аспіранти, ад’юнкти університетів;
• магістранти.

ХХІ століття ламає стереотипи образу вченого

Сучасний науковець – це не занурена в свої думки людина, яка живе винятково в тиші бібліотек і всесвіті фоліантів. Натомість це особистість, – мобільність, креативність і незаангажованість думки якої веде до поступу. А ще – працелюбний романтик, якого часто зовсім не цікавить, скільки часу й сил буде покладено на те чи те наукове дослідження: готовий працювати понаднормово, він захоплюються самим процесом відкриття – з його успіхами й розчаруваннями.

Може, когось здивує, але вчені вміють так само добре відпочивати, як і працювати. У їхніх життєвих пріоритетах – БАТЬКИ, СІМ’Я, ВЧИТЕЛІ, КОЛЕГИ Й ДРУЗІ.

У цей сонячний травневий день сердечно вітаю зі святом усіх науковців, викладачів, майбутніх учених – аспірантів, магістрантів і бакалаврів! Нових творчих успіхів, сил і наснаги, життєвої енергії! Нехай реалізуються Ваші найсміливіші ідеї, а знання, багатий досвід, високий професіоналізм і надалі підкорюють наукові еверести, слугують зміцненню та розквіту Української держави.

«Хіба у Всесвіті найкращий твір – не ми?
В очах у розуму зіниця й зір – не ми?
Це коло всесвіту скидається на перстень,
А камінь, що горить ясніш од зір, – це ми».
(Омар Хаям)