Хай квітне завше наш науковий сад!

Життя вимірюється не кількістю наших вдихів, а числом моментів, від яких перехоплює дихання (Майя Енджелоу)

22 грудня 2017 р. на оновленому сайті МОН України оприлюдено наказ № 1605 «Про затвердження рішень Атестаційної колегії міністерства щодо присвоєння вчених звань і присудження наукових ступенів від 12 грудня 2017 р.». Зміст цього документа важливий не лише для Іванни Михайлівни Струк, колишньої аспірантки, тепер – асистента кафедри сучасної української мови Чернівецького університету, а й для всього нашого колективу. Бо там ідеться про успішний результат захисту кандидатської дисертації нашої колеги на засіданні спеціалізованої вченої ради К 20.051.02 у ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» (17 жовтня 2017 р.).

Нині Іванна Михайлівна приймає щирі вітання від рідних, друзів і колег з іншою радісною подією – одержанням диплома кандидата філологічних наук!

У приватній бесіді Іванка (це я плавно переходжу від офіціозу до звичного спілкування. – О.К.) зізналася, що дуже хвилювалася, прибувши 29 січня о 6.00 до столиці України. Київ зустрів не дуже привітно – вітром, свинцевими хмарами, дощем... До 10-ої ранку був час для вагання: «А раптом мій диплом не готовий?», «Чого я ввечері ще не зателефонувала до ДАКу?». Ці та інші думки додавали адреналіну новоспеченому кандидату наук. Проте все сталося так, як і гадалося: ДОБРЕ. Від дотику до омріяного диплома в ошатній вишневій обкладинці злегка затремтіли пальці. І було чого, адже шлях до цього урочистого моменту зовсім не простий і досить тривалий. Ось його часопростір:

2008 рік, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича – річне навчання в магістратурі.

2009 рік, філологічний факультет ЧНУ – захист дипломної роботи на тему «Комунікативна будова драматичного тексту (на матеріалі творів буковинських письменників)» під керівництвом д. філол. н., проф., завідувача кафедри сучасної української мови Ніни Василівни Гуйванюк. Оцінка «відмінно».

2010–2012 рр. – здобувач кафедри сучасної української мови. Активно працює над науковою темою «Співвідношення вербальної та невербальної комунікації у драматичному тексті (на матеріалі творів буковинських письменників)», що її запропонувала Н. В. Гуйванюк.

2012–2016 рр. – аспірант кафедри (заочної форми навчання). Саме в цей час почалася плідна співпраця з науковим керівником дисертації – д. філол. н., проф. кафедри сучасної української мови Наталією Олександрівною Руснак, ученицею професора Ніни Гуйванюк. На засіданні Наукової координаційної ради «Українська мова» Інституту української мови НАН України (протокол № 63 від 13 грудня 2012 р.) уточнено тему дослідження: «Взаємодія вербальних і невербальних засобів комунікації у драматичному текст».

2018 рік – успішний захист дисертації, де з’ясовано лінгвальну природу доаматургійного тексту буковинських письменників другої половини ХІХ – початку ХХ ст., твори яких розглянуто як фіксований аналог, модель спонтанного мовлення, що охоплює вербальні репліки мовців у взаємодії з компонентами невербальної комунікації. Уперше авторка виокремила основну одиницю спілкування – імплікатуру, яка репрезентує взаємодію репліки та ремарки.

Схвальні відгуки про кваліфікаційне дослідження подали у спецраду офіційні опоненти д. філол. н., проф., завідувач кафедри прикладної лінгвістики Одеського національного університету Наталія Василівна Кондратенко та к. філол. н., доц., заступник директора з наукової роботи Інституту української мови НАН України Ніна Георгіївна Горголюк.

Автореферат дисертації зацікавив провідних мовознавців України, серед яких Анатолій Панасович Загнітко, Віктор Михайлович Бріцин, Жанна Василівна Колоїз, Олена Олегівна Маленко, Ганна Іванівна Мартинова, Людмила Миколаївна Марчук, Анатолій Михайлович Поповський, Любов Василівна Струганець, Раїса Олександрівна Христіанінова.

Прогнозованим результатом захисту є голосування членів спеціалізованої вченої ради – усі 15 голосів «За». Що було потім? Відповідь очевидна: хвиля радості, тремтливий голос, подяка, вітання, квіти, усмішки, побажання, світлини на згадку... Одним словом, – РАДІСТЬ!

Тема дисертації Іванни Михайлівни доводить органічність вербалізованих засобів і омовленої ремарки під час комунікації. Отож у дусі одержаних результатів переходимо до партитури авторського тексту – ремарки.

(О.К.: Майже десять років виконуючи обов’язки вченого секретаря спецради в Чернівецькому університеті, я не раз чула від дисертантів легку іронію, мовляв, стільки зусиль, здоров’я, нервів заради... одного паперу?! Так, але цей диплом полісемантичний: він доводить нашу щиру любов до філології, працелюбність, силу волі, вміння визначати життєві пріоритети, виправдати сподівання свого Вчителя. А ще – зрозуміти ціну любові й підтримки батьків і рідних, друзів і колег, їхнє вміння щиро порадіти твоїм успіхам). 

Саме з цією перемогою ми сердечно вітаємо нашу завжди всміхнену й доброзичливу Іванку!

У цей ювілейний для Тебе рік бажаємо надійного здоровʼя, радості, натхненної праці та успіхів, довгої та щасливої наукової долі! Сповнення мрій і добрих помислів, глибокої віри, постійної надії та безмежної любові!

Доктор філологічних наук, професор,
завідувач кафедри сучасної української мови 
Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
Олена КУЛЬБАБСЬКА