Державна служба – державна мова!

Результати роботи комісії № 2 в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича з атестації осіб щодо вільного володіння державною мовою

 Усі сфери, у яких людина у своїй життєвій діяльності
виходить за межі родини чи приватного спілкування,
є полем суспільного життя, неприватної комунікації.
Це публічна сфера.
І тут уже діє 10 стаття Конституції:
«Держава забезпечує всебічний розвиток і
функціонування української мови
в усіх сферах суспільного життя
на всій території України».

01 травня 2017 року набула чинності вимога щодо мовної та комунікативної компетенцій для кандидатів на посади державної служби, передбачена законом «Про державну службу». Зокрема, у ст. 8 «Основні обов’язки державного службовця» йдеться про те, що всі державні службовці зобов’язані «використовувати лише державну мову під час виконання своїх посадових обов’язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації». У структурній частині закону, що витлумачує основні поняття урядового документа, зазначено: «державна мова – українська мова, якій Конституцією України [а також законом № 2704-VIII «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25 квітня 2019 р. – О. К.] надано статус мови офіційного спілкування посадових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування під час виконання посадових обов’язків, а також мови діловодства і документації цих органів та посадових осіб».

Усі охочі працювати в державних органах могли пройти випробування в одному із 74 ЗВО, що долучилися до проєкту й відповідно до ліцензії здійснюють підготовку здобувачів вищої освіти в галузі знань «Публічне управління та адміністрування» (20 із них – у Києві, решта закладів вищої освіти – у регіонах України). Зокрема, у Чернівецькій області уповноважений ЗВО – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, на філологічному факультеті якого за наказом чинного на той час ректора проф. Степана Мельничука створено дві атестаційні комісії.

Викладачі кафедри сучасної української мови ЧНУ увійшли до комісії №2 (наказ № 114 від 02.06.2017 р.): проф. Кульбабська О.В. (голова атестаційної комісії), к. філол. н. Струк І.М. (секретар атестаційної комісії), члени атестаційної комісії – проф. Руснак Н. О., доценти О.В. Максим’юк, Л.М. Томусяк.

НАКАЗ  

Пізніше у складі комісії відбулася ротація: замість Руснак Наталії Олександрівни до початку лютого 2018 р. активно працювала доцент Кардащук Олена Василівна. Нині в атестації осіб, які претендують на вступ на державну службу, щодо вільного володіння державною українською мовою беруть участь проф. Кульбабська Олена Валентинівна (голова атестаційної комісії), к. філол. н., асист. Тесліцька Галина Іллівна (секретар атестаційної комісії), члени атестаційної комісії –  доценти Томусяк Людмила Миколаївна й Максим’юк Оксана Василівна, к. філол. н., асист. Струк Іванна Михайлівна.

Статус української мови як державної зобов’язує державних службовців вільно й вправно володіти літературною мовою, її двома формами – усною та писемною. Це є не лише нагальною вимогою періоду формування громадянського суспільства в Україні, але й  маркером кваліфікаційного й інтелектуального рівнів людини. У свідомості кожного службовця має бути розуміння того, що вільне володіння українською мовою є невід’ємним чинником поваги до власного народу.

Згідно з Постановою Кабміну України від 26 квітня 2017 року № 301 «Про організацію проведення атестації осіб, які претендують на вступ на державну службу, щодо вільного володіння державною мовою»  варто підбити підсумки роботи атестаційної комісії № 2 з 02.06.2017 по 13.09.2019 роки:

• усього проведено 90 засідань комісії;
• проатестовано 1284 особи.

Якщо вести мову про «географію» учасників атестації, то посвідчення щодо вільного володіння державною мовою одержали претенденти на посади державної служби, які мешкають / працюють:

у містах:

• Чернівці – 652 осіб;
• Герца – 7 осіб;
• Глибока – 3 особи;
• Заставна – 14 осіб;
• Кельменці – 11 осіб;
• Кіцмань – 12 осіб;
• Новодністровськ – 4 особи;
• Новоселиця – 29 осіб;
• Сокиряни – 13 осіб;
• Сторожинець – 22 особи;
• м. Хотин – 6 осіб;

у Чернівецькій обл. – 353 особи, зокрема:

• Новоселицькому р-ні – 31 особа;
• Сторожинецькому р-ні – 27 осіб;
• Кіцманському р-ні – 30 осіб;
• Заставнівському р-ні – 14 осіб;
• Глибоцькому р-ні – 27 осіб;
• Герцаївському р-ні – 12 осіб;
• Хотинському р-ні – 11 осіб;
• Вижницькому р-ні – 26 осіб;
• Путильському р-ні – 15 осіб;
• Сокирянському р-ні – 30 осіб;
• Кельменецькому р-ні – 7 осіб.

До того ж серед учасників атестації були мешканці Києва, Одеси, Ужгорода, Вінниці, Кам’янця-Подільського, Могилева-Подільського, Івано-Франківська, Косова, Коломиї, Херсона, міст Бар Вінницької обл. і Лубни Полтавської обл., деяких районів Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської,  Хмельницької та Донецької областей.

Запитання «Чи повинні державні службовці складати іспит на знання української мови?» виявило високу мовну свідомість респондентів: 90% опитаних відповіли «Так», 10% – заперечно. Більшість опитаних не боїться такого іспиту, оскільки атестаційне випробування в ідеалі мало б спонукати державного службовця до вдосконалення своєї мовної компетенції. Отож держслужбовці загалом підтримують ініціативу Уряду, хоча наполягають на тому, щоб вільне володіння державною мовою продемонстрували всі без винятку посадовці, особливо ті, яких уважаємо «верхніми ешелонами влади»,. 

Основні твердження учасників специфічного іспиту заслуговують на цілковиту підтримку. Наприклад, цитатами атестації можна вважати такі висловлювання її учасників:

• «Мовне питання» в Україні – це не тільки питання вибору мови спілкування в різних ситуаціях. Насамперед це основа для свободи й незалежності України».
• «Занедбати свою мову – занедбати свою державу!».
• «Необхідно домогтися, щоб економічним забезпеченням розвитку мови держава займалася систематично, а не декларативно в передвиборчих перегонах чи за залишковим принципом».
• «В уяві людей державний службовець не лише спеціаліст, це – людина, яка представляє державу. То хіба після 28 років незалежності України ще може бути дискусійним питання щодо мови спілкування на нашому робочому місці?».
• Фахівці, які працюють у сфері державного управління, мають майстерно володіти усною та писемною формами української мови. Мова – це інструмент професійної діяльності».
• «Для збереження своєї мови кожен мовець повинен працювати над собою» тощо.

Аналіз відповідей респондентів на запитання, хто є для Вас є зразком високої мовної культури, виявив, що 60% опитаних вважають мовлення конкретної людини (учителя, викладача, письменника, актора, диктора радіо або телебачення тощо). На їхню думку, еталоном культури мови є класична література, вдалі переклади українською іншомовних творів, кінофільмів, шлягерів тощо. Ніхто з держслужбовців не вважає зразком мову засобів масової інформації та Інтернету, мабуть, з огляду на те, що мова преси, соціальних мереж, інтернет-контенту нині надто вульгаризована, засмічена суржиковими конструкціями.

Наші спостереження й попередні узагальнення щодо перебігу атестації:

1. Проатестовані претенденти на державну службу здебільшого мають достатній рівень володіння державною мовою й послідовно використовують українську мову в професійній діяльності.
2. Рівень знання державної мови потрібно обов’язково диференціювати (початковий, середній, достатній, високий тощо), а не визначати стереотипно, як це передбачено чинним положенням («вільно володіє державною мовою»). 
3. Чітко розробити єдині критерії оцінювання кожного типу атестаційних завдань, передбачивши в системі оцінювання іншу шкалу (а не 0, 1, 2 бали), яка б уможливлювала якнайповніший вияв рівня знань претендентів на державну службу.

Члени комісії №2 вдячні за інформаційний супровід і цінні поради щодо ефективної організації роботи в цій новій для нас ділянці головному спеціалісту Міжрегіонального управління Національного агентства з питань державної служби у Чернівецькій, Івано-Франківській та Тернопільській областях Тетяні ЛУКАЩУК. Переконані, що лише завдяки командній роботі маємо гарні результати.

 Нехай в добру годину зреалізуються всі наші амбітні проєкти на благо мирної, заможної та демократичної України!

Матеріал підготувала:

доктор філологічних наук, професор,
завідувач кафедри сучасної української мови
Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
Олена КУЛЬБАБСЬКА