Уміння побачити освітній процес у ракурсі обміну досвідом і обговорення проблем сьогодення
Якщо ваш план на рік – садіть рис. Якщо ваш план на десятиліття – садіть дерева. Якщо ваш план на все життя – навчайте дітей (Конфуцій)
Цьогоріч кінець жовтня для філологів Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича видався напрочуд динамічним: оптимізоване навчання в режимі офлайн / онлайн зі студентами денного відділення, читання лекцій і проведення практичних занять для заочників, модульний контроль знань і вмінь здобувачів вищої освіти – бакалаврів і магістрантів, силабуси з обов’язкових і вибіркових дисциплін, науково-практичний дайджест з актуальних проблем методики викладання української мови в закладах вищої освіти України.., і нарешті, організація та проведення курсів підвищення кваліфікації вчителів закладів загальної середньої освіти та викладачів закладів фахової передвищої освіти. Саме про перехресні стежки науковців і вчителів української мови та літератури в синергетичному полі неперервної освіти («Учитися впродовж життя») йтиметься в нашому дописі.
Передісторія випрацювання алгоритму науково-методичного стажування в Alma mater розгорталася в часопростірі, стрімко набираючи обертів:
2 листопада 2019 року – за ініціативи першого проректора проф. Василя БАЛУХА підписання договору про співпрацю між двома освітніми інституціями – Чернівецьким університетом і Управлінням освіти Чернівецької міської ради; систематичні зустрічі адміністрації ЧНУ та відповідальних за організацію курсів підвищення кваліфікації від факультетів, що готують бакалаврів і магістрів зі спеціальності «Середня освіта (українська мова та література)», із представниками крайової влади, керівництвом ЗЗСО:
26 червня 2020 року – договір про співпрацю між Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича та управлінням Державної служби якості освіти в Чернівецькій області, скріплений підписами ректора проф. Романа ПЕТРИШИНА та начальника управління ДСЯО в Чернівецькій області Оксани ПАЛІЙЧУК.
жваві дискусії всіх зацікавлених під час обговорення нагальних організаційних питань не лише на численних нарадах, а й у дистанційній формі та в месенджерах Viber і Telegram, складання робочих програм, узгодження форми сертифікатів, оприлюднення актуальної інформації на сайті університету й соціальних мережах, безпосереднє спілкування телефоном, робота з Google Таблицями тощо. За цей складник важливої інформаційної роботи щиро вдячні доценту кафедри педагогіки та психології дошкільної освіти Тетяні КОЛТУНОВИЧ.
Робоча програма
курсів підвищення кваліфікації для педагогічних працівників закладів освіти
за акредитованими спеціальностями галузі 01 Освіта/Педагогіка
за спеціальністю 014.01 «Середня освіта (українська мова та література)»
- доктори філологічних наук, професори – Лідія КОВАЛЕЦЬ;, Олена КУЛЬБАБСЬКА, Наталія РУСНАК, Світлана ШАБАТ-САВКА, Мар’ян СКАБ, Наталія КОЛЕСНИК, Альбіна КОВТУН.
- кандидати філологічних наук, доценти й асистенти – Валентин МАЛЬЦЕВ, Лариса МАРКУЛЯК, Василь КОСТИК, Валентина ЧОЛКАН, Світлана ВАРДАВАНЯН, Галина ТЕСЛІЦЬКА.
Щира подяка всім викладачам, які завжди раді поділитися своїми знаннями та вміннями!
По завершенні стажування вчителі мали змогу взяти участь в анонімному анкетуванні на сторінці фейсбуку: https://forms.gle/pg468LLwLCGqfpkx6 щодо оцінювання організації курсів, запропонованої тематики лекцій, тренінгів, круглів столів, висловити пропозиції для подальшого вдосконалення короткочасного навчання.
Викладачі філологічного факультету, без сумніву, теж обміняються думками щодо результатів роботи в новому форматі, спільних проєктів із закладами середньої освіти.
На фініші слухачі курсів підвищення кваліфікації мали змогу апробувати результати самостійної навчальної діяльності на панельній сесії «ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ СУЧАСНОГО ПЕДАГОГА», що відбулася 30.10.2020 року.
Модератори – д. філол. н., проф. Олена КУЛЬБАБСЬКА та к. філол. н., асист. Галина ТЕСЛІЦЬКА. [Принагідно висловлюю щиру вдячність Галині Іллівні за концентрацію зусиль і чіткий інформаційний супровід в організації навчального процесу впродовж тижня!].
Панельна сесія – це «обговорення науково-методичних питань групою людей перед аудиторією – на наукових, ділових або академічних конференціях тощо» [див.: Дискусія панельна // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006].
В епіцентрі науково-методичного заходу були три панельні дискусії:
- Актуальні питання змішаної і традиційної форм навчання (доповідачі – Ярослава ГЛІБКА, Оксана КОСТІВ, Віалерія АНДРІЄЦЬ, Олеся ПАЛІЙ, Надія КАРЛІЧУК, Аліна МІХАЛЧАН, Зоряна ДМИТРІВ);
- Інструменти створення сучасного уроку української мови та літератури (доповідачі – Ольга ПОЛІЩУК, Наталія КУРУЛЯК, Людмила НАЗАРЕВИЧ, Лариса БОРСУК, Людмила БЕРДЮК, Ірина ВАСИЛАТІЙ, Світлана ТОДОРЮК);
- Діяльність педагогічних працівників у системі оцінювання якості освітньої діяльності (доповідач – Олена ГРИГОР’ЄВА, заступник начальника управління – начальник відділу інституційного аудиту Управління Державної служби якості освіти в Чернівецькій області).
Програма панельної сесії
«ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ СУЧАСНОГО ПЕДАГОГА»
ВАНТАЖИТИ PDF
Прикметно, що на цьому етапі відбулася дивовижна трансформація: процес підвищення кваліфікації змінив свій статус із одно- на двовекторний, взаємозбагачувальний, оскільки нам було цікаво почути думки практиків – учителів-філологів, які живуть у світі гармонійного мислевідчуття слова й дитини, поєднуючи точність думки з глибинною інтелектуальною чуттєвістю, етичне й естетичне, виформовуючи авторські підходи й педагогічні методики на ґрунті сучасних теоретичних знань.
Під час виступів учасники дискусій демонстрували методичні знахідки, спонукали всіх зацікавлених до творчого мислення, виявляли здатність проєктувати майбутнє в освітньому середовищі, у якому сучасний урок української мови та літератури – це урок життя, а тому на ньому неможливі фальш і штучні емоції.
У цьому контексті наведемо суголосні з нашим відчуттям щирі слова Наталії КУРУЛЯК, учительки української мови та літератури Великокучурівського ЗЗСО I–III ст. імені Володимира Бузенка, які вона написала у своєму пості у фейсбуці:
«Учитель української школи повинен бути педагогом, психологом, бухгалтером, актором, вихователем, художником, сценаристом, режисером, костюмером, дипломатом, роботом… А також трохи бути мамою або татом, знати сучасну моду, музику, сленг, гумор, акторів, співаків. Уміти розпалювати багаття, варити їжу в казані, ставити намет і виживати в складних умовах. На високому рівні володіти комп’ютером і мати власний сайт, знати купу ігор і забав, тримати в голові всі правила техніки безпеки від перебування в стратосфері й аж до ядра Землі /.../
Любі вчителі! Дорогі колеги! Шановні працівники освіти! Нехай Вам привітно усміхаються діти та поважають їхні батьки, залишайтесь для них добрими порадниками! Хай родинне тепло і затишок оберігають Вас! А успіхи й перемоги окрилюють на нові звершення і здобутки! Диригуйте своїм життям талановито! Режисуйте своє життя грандіозно! Пишіть своє життя геніально! Пишіть його відразу набіло, жодних чернеток! І пишіть своє життя самі, при цьому користуючись давно відкритими та добре відомими законами життєграфії! Яскравих Вам фарб життя! Використовуйте всі шанси, надані життям, і досягайте успіху! Завжди майте надію на краще. І не тільки майте надію, але всіма силами наближайте це краще! Кажуть, що надія вмирає останньою. Але для позитивно налаштованих людей надія не вмирає ніколи. Сподівайтесь і дійте! Дійте і сподівайтесь! Ви – головний герой свого роману, або трилера, або трагедії, або чогось іще, що ви щодня власноручно пишете під назвою МОЄ ЖИТТЯ».
Усі дороги – плетиво зі слів.
Сказати влучно все, про що хотів
Віч-на-віч рідним, близьким чи собі,
Бо ТИ – ФІЛОЛОГ, друже, далебі!
Твої найкращі друзі – гори книг.
Їх за життя збагнути хто б устиг,
але читання, як ковток води,
Бо ТИ – ФІЛОЛОГ, як тут не крути!
Йде дощ і сніг. Йде хтось до нас й від нас...
Іде годинник, йде нестримно час...
Багатозначність слова, зла, добра...
Бо ТИ – ФІЛОЛОГ. Це одвічна гра.
Любов, ненависть, радість і печаль.
Тут зовсім поруч їх далекодаль.
В антонімії істина буття,
Бо ТИ – ФІЛОЛОГ. Це твоє життя.
«Даруй». «Пробач». «Прости». «Прошу». «Забудь».
«Щасти». «Прощай». «Бувай», «Здоровим будь».
Увічливість у моді назавжди,
Бо ТИ – ФІЛОЛОГ, а слова – сліди.
Душею відчуваєш силу слів.
Освічення, розмови, рідний спів,
Поезія, молитви перед сном.
Бо ТИ – ФІЛОЛОГ усім своїм єством!
(Ольга Петришин)
Світло науки єдине: якщо зробити його яскравішим в одному місці –
воно засяє яскравим блиском усюди (Айзек Азімов)
Матеріали підготувала:
професор кафедри сучасної української мови
Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
Олена КУЛЬБАБСЬКА
Запис конференції – у відеосхроні.
