Лекція 6. Регіональне відділення МАН з актуальних проблем мово- та літературознавства та його роль у виформуванні наукового світогляду учнів

Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним (Григорій Сковорода).

З м і с т о в и й м о д у л ь 2

ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ 5–11 КЛАСІВ ЗЗСО

Лекція № 6

Т е м а: ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВСЬКОГО НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА/РЕГІОНАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК З
АКТУАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ МОВО- ТА ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА ТА ЇХ РОЛЬ У ВИФОРМУВАННІ НАУКОВОГО СВІТОГЛЯДУ УЧНІВ/УЧЕНИЦЬ

П л а н

1. Науково-дослідницька робота учнів/учениць з філології в системі позашкілля.
2. Дослідницький метод навчання як передумова для самореалізації особистості та розвитку її творчих здібностей у ділянці філології.
3. Теоретична модель розвитку академічної та інтелектуальної обдарованості школярів/ школярок в умовах позашкільної науково-дослідницької роботи.
4. Основні етапи організації та проведення дослідницької діяльності філологічно обдарованих здобувачів середньої освіти (самостійно за рекомендованою літературою).
5. Методичний супровід підготовки філологічно обдарованих учнів до конкурсу-захисту науково-дослідницької роботи (самостійно за рекомендованою літературою).
6. Академічна доброчесність у конкурсі-захисті науково-дослідних робіт учнів/учениць у системі МАН (самостійно за рекомендованим відео).

Мета: з’ясувати термінологічний обшир понять «позашкілля», «працівник позашкільного закладу», «професійний стандарт педагога позашкільного навчального закладу»; поглибити знання студентів про дослідницький метод навчання та його роль для самореалізації особистості та розвитку її творчих здібностей; узагальнити основні етапи організації та проведення дослідницької діяльності філологічно обдарованих здобувачів середньої освіти; з’ясувати принципи академічної доброчесності в конкурсі-захисті науково-дослідних робіт учнів/учениць у системі МАН України.

Ключові поняття: позашкілля, учнівське наукове товариство, Мала академія наук України, науково-пошукова діяльність, дослідницький метод навчання, самореалізація творчої особистості, працівник позашкільного закладу, етапи роботи над темою дослідження, конкурс-захист науково-дослідницької роботи, академічна доброчесність.

Навчальний

Наука є колом однодумців, спільнотою експертів,
де ти довіряєш тому, хто поряд із тобою,
де можеш покластися на кожного і не підозрюєш,
що хтось щось списує чи перебріхує...
Назвати себе науковцем є великим зобов’язанням.

Тамара Гундорова

1. Науково-дослідницька робота учнів/учениць у системі позашкілля

Новітнє суспільство висуває до освіти нові вимоги, однією з яких є формування особистостей, що спроможні ухвалювати неординарні рішення й ефективно налагоджувати взаємини у швидкоплинній реальності. Активність, самостійність, творчість, здатність адаптуватися до стрімких змін – ці риси особистості дуже важливі на сучасному етапі історичного розвитку, а їх формування потребує реалізації нових підходів до процесу навчання. Найголовнішим зараз у роботі педагогів є запровадження 10 ключових компетентностей у практику НУШ.

У Концепції Нової української школи наведено ключові компетентності, необхідні для формування особистості школяра в сучасних умовах.

Ключові компетентності – комплексні властивості особистості, що охоплюють взаємопов’язані знання, вміння, цінності, а також готовність мобілізувати їх в необхідній ситуації.

Пригадаймо ключові компетентності Нової української школи.

10 ключових компетентностей Нової української школи

1. Спілкування державною мовами.
2. Спілкування іноземними мовами.
3. Математична грамотність. Уміння застосовувати математичні (числові та геометричні) методи для вирішення прикладних завдань у різних сферах діяльності. Здатність до розуміння і використання простих математичних моделей. Уміння будувати такі моделі для вирішення проблем.
4. Компетентності в природничих науках і технологіях.
5. Інформаційно-цифрова компетентність.
6. Уміння навчатися впродовж життя. Здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою навчальну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя.
7. Соціальні і громадянські компетентності.
8. Підприємливість.
9.Загальнокультурна грамотність.
10. Екологічна грамотність і здорове життя.

06.09.2024 1

ДОСЛІДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ – потужний засіб розвитку компетентності учня/учениці, ефективна форма пізнання та самоосвіти, що полягає:

в отриманні учнями навичок дослідження як універсального способу освоєння дійсності,
розвитку здатності до дослідницького мислення,
активізації особистісної позиції учня на основі придбання суб’єктивно нових знань (тобто самостійно отриманих знань, які є новими і особистісно значущими для конкретного учня).

З метою формування вміння навчатися впродовж життя варто впроваджувати в освітній процес науково-пошукову роботу учнів як в урочній, так і позаурочній діяльності. Дослідницька робота учнів на уроці і в позаурочний час відкриває безліч можливостей для досягнення ними успіху. Це запорука формування особистості з власним поглядом на світ, на життя, що дає змогу в майбутньому впевнено почуватися в суспільстві, бути людиною, яка не боїться труднощів, складних життєвих ситуацій, з яких завжди зможе знайти вихід.

Порівняймо:

ОСНОВНІ ОСОБЛИВОСТІ ДОСЛІДЖЕННЯ

в освітньому процесі (на уроці) – це навчальне дослідження задля розвитку особистості.

в учнівському науковому товаристві, МАН – ретельний
науковий розгляд для пізнання чогось і отримання об’єктивно нового результату

Основні завдання впровадження методу дослідження
на уроках:

створення умов для зацікавленості учнів предметом;
реалізація індивідуальних можливостей учня через творчість;
використання інтерактивних, проектних технологій;
створення на уроках здорової конкуренції.

Основними завданнями роботи товариства є:

формування мотивації у вивченні навчальних предметів у школярів;
розвиток інтелектуального потенціалу учнівської молоді;
виховання творчої особистості;
формування навичок здійснення науково-практичного дослідження;
підготовка до участі у Всеукраїнських конкурсах учнівської молоді.

Отже, позашкільна освіта як один із складників системи безперервної освіти, спрямована на розвиток здібностей, обдарувань дітей, задоволення їх інтересів, потреб у професійному самовизначенні й відкриває великі перспективи для творчої самореалізації школярів.

Порівняймо професійні вимоги до вчителів ЗЗСО і педагогів позашкільного освітнього закладу (ПОЗ):

Стандарт учителя

СТАНДАРТ ПЕДАГОГА (ПОЗ)

Позашкільна діяльність дає змогу дітям виступати в нових соціальних амплуа, займати ролі, які відрізняються від ролі учня, тобто це особлива сфера, де школярі можуть задовольняти особистісні потреби в самоперевірці та самооцінюванні власного „Я”. Це, так би мовити, зона активного спілкування, у якій задовольняються потреби в контактах. Вільний час – умови для розширення світогляду школярів, до самостійного сприйняття сучасного життя.

Ефективність роботи щодо розвитку у вихованців закладів позашкільної освіти
пошукових творчих здібностей залежить від дотримання низки умов.

По-перше, завдання, які пропонуються дітям, повинні бути спрямовані не лише на відпрацювання алгоритму виконання, а містити і такі компоненти, які вимагають інтуїції, нестандартного підходу, творчого мислення.

По-друге, навчально-виховний процес у закладах позашкільної освіти треба насичувати такою творчою діяльністю, яка б сприяла повному задоволенню і розвитку пізнавальних можливостей учнів-членів наукових товариств, надавала їм максимальну свободу для творчого зростання, пробуджувала прагнення цікаво і змістовно проводити дозвілля, тобто він повинен передбачати органічне поєднання професійної діяльності керівників гуртків з творчими намірами і діями дітей в єдиному пізнавально-творчому процесі.

Нарешті, третій показник – емоційна забарвленість процесу творчого пошуку при розв’язанні різних творчих проблем, наявність позитивних емоцій при досягненні кінцевої мети, відчуття впевненості в собі, у своїх можливостях і здатність знайти вихід з проблемних ситуацій.

У статті 18 Закону України про позашкільну освіту вказується, що позакласна освіта здійснюється диференційовано відповідно до індивідуальних можливостей, інтересів, нахилів, здібностей вихованців, учнів і слухачів з урахуванням їх віку, психофізичних особливостей, стану здоров’я у різноманітних організаційних формах.

Організаційні форми позашкільної освіти:

гурткова або клубна робота, індивідуальні заняття, конференція, семінар, читання, вікторина, інтелектуальні змагання, тренінги, екскурсія, експедиція, практична робота в лабораторіях чи майстернях, на науково-дослідних земельних ділянках, сільськогосподарських та промислових підприємствах, на природі та в інших формах, передбачених статутом позашкільного навчального закладу, самоосвіта.

big pgdf8i26e6x

2. Дослідницький метод навчання як передумова для самореалізації особистості та
розвитку її творчих здібностей у ділянці філології

Науково-дослідницька діяльність школярів – це діяльність учнів під керівництвом педагогів і науковців, пов'язана з рішенням творчого завдання із заздалегідь невідомим результатом і передбачає наявність основних етапів, характерних для дослідження в науковій сфері.

Методологія дослідницької діяльності – сукупність навчально-пізнавальних прийомів, що дають змогу віднайти відповідь на те чи те проблемне питання, стимулюють самостійну пошукову діяльність учня/учениці, забезпечують гармонійний розвиток особистості, з обов’язковою презентацією отриманих результатів.

Дослідницький підхід завжди передбачає рішення якогось завдання, що потребує, з одного боку, використання різноманітних методів, з іншого – інтегрування метапредметних знань.

«Дослідницьке навчання» – особливий підхід до освітнього процесу, побудований на основі природного прагнення дитини до самостійного вивчення навколишнього світу. Тому основна педагогічна мета залучення дослідницького підходу на сучасному етапі полягає у формуванні ключових і предметних компетентностей на основі сформованих базових знань.

nauka 1jpg

У цьому аспекті дослідники звертають увагу на проблему мотивації учнів/учениць до науково-дослідної діяльності:

у школярів/школярок середнього шкільного віку ключовим є як зовнішні, так і внутрішні мотиви: внутрішні спричинені потребою в здобутті знань, їх поглибленні та систематизації, розширенні кругозору; зовнішні мотиви пов’язані з громадським визнанням, у тому числі й з оцінками успішності. Психологи відзначають, що творча діяльність ґрунтується на внутрішніх власне пізнавальних мотивах, а не на зовнішніх стимулах;

у старшому шкільному віці навчальна мотивація значно змінюється, тому що для старшокласника/старшокласниці сама навчальна діяльність є засобом реалізації життєвих планів на майбутнє, пов'язаних з вибором професії. Психологічно вони готові до серйозної дослідницької діяльності й можуть відчувати в ній потребу.

Пріоритет дослідницького навчання – виформування в учня/учениці готовності й здатності самостійно, творчо опановувати новими способами діяльності у будь-якій сфері людського життя. Для характеристики школярів, здібних до наукових пошуків, використовують поняття «інтелектуальна та академічна обдарованість».

Інтелектуальна обдарованість – це високий рівень розвитку мислення, пам’яті, уяви індивідуума, що дають їй змогу успішно вирішувати різні завдання, досягати високих або неабияких результатів у одному або деяких видах діяльності порівняно з іншими людьми.

Академічна обдарованість характеризується домінуванням мотивації, надзвичайною наполегливістю та працьовитістю в оволодінні улюбленими предметами; академічно обдаровані учні мають міцні систематизовані знання енциклопедичного характеру, можуть тривалий час виконувати одноманітну роботу.

nauka 2

ВИСНОВОК:

Інтелектуально обдарований учень/учениця

Академічно обдарований учень/учениця

зазвичай характеризується як «Бунтівник» (сперечається, з ним важко
спілкуватися, часто в нього виникає стан емоційно-вольового напруження,
коли щось заважає досягненню мети) чи «Підпільник» (добре розуміє, що
за обдарованість не платять, а навпаки вимагають, тому намагається не
виділятися і бути «як усі»). Часто інтелектуально обдарований учень може
потрапити в категорію «Втікач» (не може прилаштуватися до вимог школи,
вчителів, схильний до конформізму) чи «Двобічний» (відстає у фізичному
розвитку чи має фізичні вади, його розглядають як слабкого
та не помічають обдарованості). Ці дві категорії інтелектуально обдарованих учнів перебувають у категорії ризику і згасання обдарованості.

належить до категорії «Медаліст», «Найкращий учень» (усі вчителі його люблять, він робить те, що кажуть і так, як кажуть, любить подобатися і отримувати найвищу оцінку власної праці).
Академічно обдарованим учням потрібно дати змогу розвинути свої здібності, талановитим треба створити належні умови для плекання таланту та самореалізації у житті.

Розвивально-дослідницький характер навчання передбачає дотримання таких принципів:

навчання повинно вестися на високому рівні складності;
провідне місце посідають теоретичні знання;
принцип усвідомленого засвоєння навчального матеріалу, застосування знань на практиці.

Метою дослідницького навчання є набуття учнями досвіду дослідницької роботи у пізнавальній діяльності; об’єднання розвитку їх інтелектуальних здібностей, дослідницьких умінь і творчого потенціалу. На основі цього очікується формування активної, компетентної, творчої особистості.

Застосування дослідницької технології сприятиме формуванню в обдарованих учнів інтересу до наукових досліджень, розвиватиме дослідницьку складову у світогляді учнів, формуватиме уявлення про дослідницьку стратегію у пізнавальній діяльності.

3. Теоретична модель розвитку академічної та інтелектуальної обдарованості школярів/школярок
в умовах позашкільної науково-дослідницької роботи

В основу моделі розвитку академічної та інтелектуальної обдарованості школярів в умовах позашкільної науково-дослідницької роботи покладено принципи: системності та цілісності, наступності й неперервності, інтерактивності, інноваційності, варіативності та продуктивності.

Розроблена модель містить п’ять компонентів:

мотиваційний компонент − мету роботи з учнями у рамках науково-дослідної роботи, що розкривається в основних завданнях підготовки;

змістово-інформаційний компонент – зміст роботи учнівського наукового товариства/гуртка/клуба;

операційний компонент, який деталізується у формах, методах і засобах реалізації цієї моделі;

організаційний компонент, до якого належать етапи роботи з академічно та інтелектуально обдарованими учнями;

контрольно-оцінний компонент, що охоплює результати роботи гуртківців, динаміку розвитку умінь та навичок, сформованість компетенцій.

Розглянемо сутність цих компонентів у подальшому викладі.

Мотиваційний компонент

Ціле-мотиваційний компонент моделі розвитку академічної та інтелектуальної обдарованості школярів в умовах дослідницької роботи в позашкільних закладах визначає мету та завдання підготовки, очікувані результати.

Мета – виявлення, розвиток і підтримка філологічно обдарованих дітей, розвиток академічної та інтелектуальної обдарованості школярів/школярок, виформування умінь та навичок, що сприятимуть їх успішній соціалізації, професійній орієнтації та успішному продовженню навчання у ЗВО; підвищення їхнього інтересу до поглибленого вивчення природничих дисциплін; залучення учнів середнього та старшого шкільного віку до науково-дослідницької діяльності в гуртку.

Поставленій меті підпорядковується низка завдань, основними з яких є:

забезпечення умови для розвитку обдарованості учнів в умовах гурткової роботи, зокрема розробка авторської програми екологічного гуртка «Основи наукового пізнання і ведення науково-дослідницької роботи»;
задоволення інтелектуальних потреб обдарованих дітей та молоді;
формування способів розумової діяльності при засвоєнні знань;
розробка завдань розвиваючого характеру для роботи з академічно та інтелектуально обдарованими учнями;
розвиток творчих здібностей, асоціативного та креативного мислення учнів;
створення умов для плідного творчого спілкування обдарованих учнів;
активізація науково-дослідницької діяльності учнів;
поглиблення знань учнів із природничих наук;
формування пізнавальних інтересів учнів, організація їх самостійної та групової пізнавальної діяльності;
формування мотивації досягнення успіху в оволодінні предметами природничого циклу;
підготовка учнів до участі у роботі МАН;
підготовка учнів до участі у Всеукраїнських предметних олімпіадах природничого циклу.

Очікуваним результатом реалізації ціле-мотиваційного компонента моделі є розвиток інтелекту і креативності обдарованих учнів, сформованість інтересу учнів до науково-дослідницької роботи, наявність мотивації до творчої діяльності, розширення світогляду учнів, оволодіння методами і способами наукових досліджень, сформованість основних життєвих компетенцій.

Змістово-інформаційний компонент

Змістово-інформаційний компонент моделі охоплює зміст роботи з обдарованими учнями (змістове наповнення занять позашкільного гуртка/ наукового товариства, зміст індивідуальних завдань учнів/учениць). Змістовий компонент реалізується через упровадження авторської програми гуртка «Основи наукового пізнання і ведення науково-дослідницької роботи».

Операційний компонент

Операційний компонент розвитку академічної та інтелектуальної обдарованості школярів в умовах науково-дослідної роботи охоплює форми, методи та засоби розвитку учнів.

Основними формами роботи з розвитку академічної та інтелектуальної обдарованості учнів є:

участь у заняттях наукового товариства/гуртка (бесіди, лекції різних типів, проведення тренінгів, оволодіння основами ведення науково-дослідницької роботи, опрацювання методик вивчення різних аспектів особистості, проведення тестування, діагностики, складання планів НДР, виконання творчих завдань);
участь у роботі МАН України;
індивідуальна та групова робота над пошуковими та науково-дослідницькими проектами для участі у Міжнародних та Всеукраїнських конкурсах;
учнівські науково-практичні конференції;
навчальні екскурсії;
розроблення мультимедійних проєктів;
участь у предметних олімпіадах;
самоосвітня діяльність за розробленими вчителем рекомендаціями.

На реалізацію запропонованої моделі покликані як традиційні, так і інноваційні форми й методи роботи:

Традиційні методи

Інноваційні методи

Словесні:
лекції (традиційна, проблемна, лекція-конференція/консультація),
бесіди,
складання опорних конспектів,
розв’язування творчих завдань.
Організація самоосвіти, що включатиме роботу з
рекомендованими літературними джерелами,
розробленими інструктивно-методичними матеріалами.

робота з Інтернет-ресурсами (за переліком рекомендованих сайтів);
виконання індивідуальних дослідницьких проєктів;
написання публікацій;
«аукціонів ідей»;
участь в учнівських конференціях, конкурсах-захистах, круглих столах;
ведення портфоліо.

Організаційний компонент

Організаційний компонент моделі включає три етапи реалізації моделі розвитку філологічної обдарованості школярів/школярок, зокрема:

1) мотиваційно-аксіологічний;

2) конструктивно-діяльнісний;

3) результативно-аналітичний (рефлексивний).

На мотиваційно-аксіологічному етапі передбачено проведення агітаційної роботи, виформування мотивації учнів до поглибленого вивчення філологічних дисциплін, профорієнтаційна робота. З цією метою проводять тиждень «Української мови та літератури», презентації результатів робіт учнів-учасників МАН, церемонії нагородження переможців МАН, предметних олімпіад з метою формування в учнів розуміння цінності знань, прагнення до оволодіння основами ведення науково-дослідницької роботи.

На конструктивно-діяльнісному етапі учні залучаються до роботи наукового товариства/гуртків мовознавчого, фольклорного, літературно-мистецького, дослідницько-експериментального напрямів. Результати досліджень акумулюють у портфоліо гуртківця – це колекція робіт учня/учениці, відзнак і сертифікатів, що накопичуються ним/нею цілеспрямовано та систематично, відображає його/її зусилля, успіхи або досягнення протягом певного часу.

Типи портфоліо:

«Папка досягнень» − відображає успіхи учнів (грамоти, дипломи, відзнаки, подяки, нагороди);
Рефлексивне портфоліо – розкриває динаміку особистісного розвитку гуртківця (включає реферати, статті, тези, інші роботи, написані гуртківцем, вироби, моделі);
Тематичне – створюється для реєстрації результатів роботи над конкретною темою.

Результативно-аналітичний (рефлексивний) етап передбачає підведення підсумків роботи гуртківців/МАНівців, відзначення досягнень, невдач та аналіз їх причин та шляхів усунення. Крім того кожень учень/учениця повинен з допомогою керівника гуртка проаналізувати власні досягнення, динаміку розвитку особистісних якостей, компетенцій.

Контрольно-оцінний компонент

Контрольно-оцінний компонент передбачає проведення заходів, спрямованих на проведення різних форм звітності гуртківців за проведену роботу (учнівські науково-практичні конференції, виступи агітбригад, випуск інформаційних матеріалів). Не залежно від рівня досягнень гуртківців, робота кожного повинна бути оцінена позитивно (етап цінування), відзначена заохоченнями керівника, іншими учнями.

Отже, розроблена модель розвитку академічної та інтелектуальної обдарованості в умовах науково-пошукової роботи в закладах позашкілля дає змогу визначити методологічні підходи, зміст підготовки учнів/учениць; сформувати знання, необхідні для науково-дослідницької діяльності; створити умови для практичного відпрацювання умінь й навичок і розвитку необхідних якостей особистості школярів; підібрати комплекс форм, методів, засобів, які необхідні для формування життєвої компетентності обдарованих учнів. Також модель відображає елементи оцінки реалізованого процесу і описує його результат. Освітній процес, побудований на основі цієї моделі, дозволяє досягти бажаного результату, а саме розвинути наявні в учнів/учениць здібності та підготувати їх до свідомого вибору професії.

origin 5

4. Основні етапи організації та проведення дослідницької діяльності філологічно обдарованих
здобувачів середньої освіти (самостійно за рекомендованою літературою)

Cистема науково-пошукової роботи з обдарованими учнями/ученицями в закладах позашкілля складається з таких етапів:

вступний етап (вибір наукової теми членами товариства);
підготовчий етап (теоретичні засідання – особливості структури наукової роботи, вимоги до оформлення роботи);
робота з науковими керівниками щодо написання роботи;
підсумковий етап (конкурс-захист результатів досліджень)

На засіданнях НТУ юні дослідники вчаться працювати над науковими темами, оформлювати пошукові роботи за вимогами МАН, а на науково-практичних конференціях виступають із захистом своїх досліджень у вигляді постерів та презентацій і ведуть дискусії на наукові теми.

ПЕРЕГЛЯНЬТЕ КОРИСНІ ВІДЕО

НАВАЛЬНА М. Написання академічного тексту, обґрунтування висновків. URL: https://www.youtube.com/watch?v=RruFuRoxSUA

ГРИГОРЕНКО О. Особливості оформлення бібліографічного опису в дослідницьких роботах. URL: https://www.youtube.com/watch?v=dQQGVPs5sec

Інші покликання на цікаві й корисні відеоматеріали

Терехова О. Науково-дослідницька діяльність учнів. Принципи написання дослідницької роботи. URL: https://www.youtube.com/watch?v=DKSge0w0Kqg

Терехова Л. Дослідницькі проєкти в гуманітарних науках. URL: https://www.youtube.com/watch?v=XqrIRnBcuBQ

Терехова О. Вимоги до написання, оформлення та представлення дослідницьких робіт. URL: https://www.youtube.com/watch?v=pMUBkngdf2A

kinokamera ПОТИЛЬЧАК О. Етапи та логіка проведення наукового дослідження. URL: https://www.youtube.com/watch?v=a1v2OZEpKqQ

ТЕРЕБІЛЕНКО К. Секрети успішного написання учнівських робіт МАН природничого циклу. URL: https://www.youtube.com/watch?v=av81mfeXlS8

5. Методичний супровід підготовки філологічно обдарованих учнів до конкурсу-захисту
науково-дослідницької роботи (самостійно за рекомендованою літературою)

kyjiv instrukcia 1

6. Академічна доброчесність у конкурсі-захисті науково-дослідних робіт учнів/учениць
у системі МАН (самостійно за рекомендованим відео)

ТЕРЕХОВА Л. Академічна доброчесність у конкурсі-захисті. URL: https://www.youtube.com/watch?v=17sy_h4r_b8

Путівник з академічної доброчесності для позашкілля

Путівник

Матеріали підготувала

доктор філологічних наук, професор
кафедри сучасної української мови
Олена КУЛЬБАБСЬКА

Авторизуйтесь на сайті щоб мати можливість залишити коментар

Лекція 6. Регіональне відділення МАН з актуальних проблем мово- та літературознавства та його роль у виформуванні наукового світогляду учнів