Практичний кейс: Словосполучення як одиниця «малого синтаксису»

Чітка мета – перший крок до будь-якого досягнення в житті (У. Клемент Стоун)

Модуль 1. Загальні питання синтаксису. Синтаксема. Словосполучення

Навчальний елемент 1.4
CЛОВОСПОЛУЧЕННЯ
 ЯК ОДИНИЦЯ «МАЛОГО СИНТАКСИСУ»
(4 год. – лекції; 4 год. – практичні; 2 год. – індив. робота; 6 год. – сам. робота)

Практичне заняття № 5–6
ТемаСЛОВОСПОЛУЧЕННЯ ЯК ЗНАЧЕННЄВА МОВНА ОДИНИЦЯ

План

1 Загальна характеристика словосполучення, проблемні питання дефініції.
2. Поняття структурної та графічної схеми словосполучення.
3. Типи підрядного зв’язку у словосполученні.
4. Класифікація словосполучень за граматичним значенням, за морфологічною характеристикою опорного слова.
5. Поділ словосполучень за ступенем зв’язаності (злитості) компонентів. 

Ключові слова: історіографія, словосполучення, графічна та структурна схеми, підрядний зв’язок, головний і залежний компоненти, структурні типи словосполучень, граматичне значення (семантико-синтаксичні відношення), засоби зв’язку, функції. 

Мета практичного заняття: схарактеризувати словосполучення як одиницю синтаксичного рівня мовної системи; навчити відмежовувати словосполучення від інших сполучень слів; розвинути навички синтаксичного розбору словосполучень.

agendaРЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 О с н о в н а

Балко М. В. Актуальні проблеми теорії словосполучення сучасної української літературної мови : монографія / М. В. Балко. – Дніпропетровськ : Свідлнр, 2014. – 349 с.
Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис : [навч. посібник] / І. Р. Вихованець. – К. : Либідь, 1993. – С. 181–213.
Гуйванюк Н. В. Нерозкладні компоненти у структурі речення : [монографія] / Н. В. Гуйванюк, О. В. Максим’юк. – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2010. – 224 с.
Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис : [монографія] / А. П. Загнітко. – Донецьк : ДонДУ, 2001. – С. 48–67.
Слинько І. І. Синтаксис сучасної української мови. Проблемні питання / [навч. посібник] / І. І. Слинько, Н. В. Гуйванюк, М. Ф. Кобилянська. – К. : Вища шк., 1994. – С. 56–68.
Сучасна українська мова: Морфологія. Синтаксис : підручник / за ред. А. К. Мойсієнка. – К. : Знання, 2010. – С. 168–180.
Сучасна українська мова. Синтаксис : підручник / за ред. О. Д. Пономарева. – К. : Либідь, 1994. – С. 21–33.
Сучасна українська мова : [підручник] / О. Д. Пономарів, В. В. Різун, Л. Ю. Шевченко та ін.; за ред. О. Д. Пономарева. – К. : Либідь, 1997. – С. 219–221.
Сучасна українська мова : [підручник] / М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас та ін.; за ред. М. Я. Плющ. – 3-тє вид., стереотип. – К. : Вища шк., 2001. – С. 312–321.
Сучасна українська мова: Синтаксис : [навч. посібн.] / С. П. Бевзенко, Л. П. Литвин, Г. В. Семеренко. – К. : Вища шк., 2005. – С. 14–33.
Удовиченко Г. М. Словосполучення в сучасній українській літературній мові [монографія] / Г. М. Удовиченко. – К. : Наук. думка, 1968. – 288 с.
Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови : [підручник] / К. Ф. Шульжук. – К. : Академія, 2004. – С. 31–42.

С л о в н и к и  й  д о в і д н и к и

Гуйванюк Н. Українська мова: Схеми, таблиці, тести : навчальний посібник [для студентів вищих навчальних закладів] / Н. Гуйванюк, О. Кардащук, О. Кульбабська. – Львів : Світ, 2005. – 304 с.
Загнітко А. Словник сучасної лінгвістики: поняття і терміни : у 4-х т. / А. П. Загнітко. – Донецьк : ДонНУ, 2013. – Т. 1. – 402 с.; Т. 2. – 350 с.; Т. 3. – 426 с.; Т. 4. – 388 с.
Єрмоленко С. Я. Українська мова : короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / С. Я. Єрмоленко, С. П. Бибик, О. Г. Тодор; за ред. Єрмоленко С. Я. – К. : Либідь, 2001. – 224 с.
Мала філологічна енциклопедія : [довідник] / укл. : О. І. Скопенко, Т. В. Цимбалюк. – К. : Довіра, 2007. – 478 с.
Селіванова О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія / Олена Селіванова. – Полтава : Довкілля-К, 2006. – 716 с
Селіванова ОО. Лінгвістична енциклопедія [Текст] / О. О. Селіванова. – Полтава : Довкілля-К, 2010. – 843 с.
Українська мова : [енциклопедія]. – К. : Укр. енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. – 824 с.

calendar   Лінгвометодичний коментар до теми

У поглядах на словосполучення немає однозначності, що зумовлено його багатовимірністю. Словосполучення як мовні одиниці – це:

  • синтаксичні конструкції (охоплюють щонайменше два повнозначних слова, поєднаних граматично й семантично або лише семантично);
  • «будівельний матеріал» для структурування речення;
  • номінативні одиниці, що в розчленованому виді виражають єдине поняття, а отже функціює поза реченням. Беручи до уваги ці та інші лінгвальні параметри словосполучення, граматисти уналежнють до таксономії цієї одиниці групи слів, пов’язані як підрядним, так і предикативними, сурядним зв’язками, доводять, що між компонентами словосполучення встановлюються як непредикативні (означальні, об’єктні, обставинні, контаміновані тощо), так і предикативні відношення (між підметом і присудком) або єднальні, протиставні, розділові семантико-синтаксичні відношення. Тому необхідно відмежовувати словосполучення як синтаксичну одиницю від інших сполучень слів, що можуть функціювати  в реченні.  

exit 1  Запитання і завдання для моніторингу теоретичних знань студентів: 

1. Назвіть основні одиниці синтаксичного рівня мови.
2. Визначте  словосполучення як одиницю «малого» синтаксису, укажіть його основні ознаки.
3. У яких відношеннях між собою перебувають словосполучення та речення? Свою думку проілюструйте прикладами.
4. Скільки компонентів можуть містити прості, складні та комбіновані словосполучення?
5. Наведіть приклади синтаксично вільних словосполучень і синтаксично нечленованих сполучень слів. Чим вони відрізняються?
4. На які групи поділяють словосполучення за опорним словом? Наведіть приклади.
5. Які підгрупи охоплюють словосполучення за характером синтаксичних відношень між компонентами? Наведіть приклади.
6. Зіставте найновіші витлумачення лінгвальної природи словосполучення з теоретичним викладом цієї теми в шкільних підручниках. Оформіть результати власних спостережень у таблиці «Порівняльна характеристика лінгвальних параметрів словосполучення в наукових граматиках і шкільних підручниках».

users 1  ОБГОВОРЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ

Інтерактивна технологія «Мозковий штурм»

 1. Пилип Фортунатов, Михайло Петерсон, Олександр Пєшковський уважали словосполучення основною синтаксичною одиницею, трактуючи речення як «закінчені словосполучення». На вашу думку, чи мали вони рацію?

2. Олексій Шахматов, розвиваючи погляди Олександра Потебні, установив та обґрунтував відмінність словосполучення від речення, якому властива предикативність (стосунок повідомлюваного до дійсності, що його виражено в граматичних категоріях часу, способу та персональності). Чим ще відрізняється словосполучення від речення?

3. Іван Вихованець за характером синтаксичного зв’язку виокремлює два типи словосполучень – підрядні та сурядні. Частота вживання сурядних словосполучень у літературній мові приблизно в дев’ять разів менша від частоти вживання підрядних словосполучень. Можливо, тоді має рацію Анатолій Загнітко, який констатує, що словосполученнями є лише такі поєднання слів, які пов’язані підрядним прислівним синтаксичним зв’язком. Зокрема за шкільною програмою учні вивчають лише підрядні словосполучення (хоча в профільних школах гуманітарного напряму розрізняють як підрядні, так і сурядні словосполучення). Іван Вихованець розглядає словосполучення як підпорядковану реченню синтаксичну одиницю, що її виокремлюють із речення. На вашу думку, чи потрібно використовувати сурядні словосполучення?

4. Іван Ющук акцентує увагу на словоформі як мінімальній синтаксичній одиниці. Він розрізняє словоформи трьох рівнів: лексичні, морфологічні та синтаксичні. Лексичні (лексеми) виконують номінативну роль. Морфологічні словоформи відбивають можливості слів тієї чи іншої частини мови відображати різні відношення між окремими явищами як дійсності, так і внутрішнього стану людини. Синтаксичні словоформи – це різні форми самостійних частин мови, використовувані як «будівельний матеріал» для творення словосполучень і речень як словесних моделей певних фрагментів явищ дійсності чи внутрішніх станів людини. Чи є, на ваш погляд, словоформа основною синтаксичною одиницею? Яку одиницю варто вважати носієм мінімального синтаксичного значення в словосполученні та реченні (предикативній одиниці)? Визначте синтаксему, використавши такі характеристики, як «конструктивний елемент словосполучення», «носій елементарного значення».

file 2ДІАГНОСТИКА ЗАСВОЄННЯ СТУДЕНТАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Вправа 1. Визначте різновиди словосполучення за морфологічним вираженням головного слова.

Залежний від оточення; схильний до повноти; чотири тополі; дехто з нас; по-сусідськи привітно; далеко до весни; високо в небі; перегорнути сторінки; кожен з присутніх; сміятися від щастя; козак-характерник.

Вправа 2. Змоделюйте словосполучення за наданою морфологічною характеристикою головного та залежного слова :

  • субстантивно-субстантивне; субстантивно-ад'єктивне; субстантивно-адвербіальне; субстантивно-дієслівне;
  • ад’єктивно-субстантивне; ад’єктивно-адвербіальне; ад’єктивно-дієслівне; ад’єктивно-ад’єктивне;
  • адвербіально-субстантивне; адвербіально-адвербіальне; адвербіально-дієслівне; адвербіально-ад’ єктивне;
  • дієслівно-субстантивне; дієслівно-адвербіальне; дієслівно-дієслівне; дієслівно-ад’єктивне.

Вправа 3. Доберіть по три приклади словосполучень із такими семантико-синтаксичними відношеннями між компонентами:

  • атрибутивними;
  • об’єктними;
  • обставинними;
  • апозитивними;
  • субʼєктними;
  • контамінованими;
  • комплетивними.

Вправа 4. Охарактеризуйте словосполучення за злитістю компонентів.

Щось важливе; берег Прута; група студентів; мати з немовлям; кожен з нас; шепіт трави; з Києва до Чернівців; козацьке серце; простягається аж до обрію; початок літа; дівчина гарної вроди; двічі на день; наказав привезти; переходити річку; дивився на небо;ватага хлопців;  може забути.

Вправа 5. Із наведених речень виокремте словосполучення, визначте їх моделі, схарактеризуйте тип підрядного зв’язку та засоби його вираження.

А день іще тільки малесеньке днятко...
Про щось плаче дощ за холодним вікном...
Дав пригорщу сонця і кави горнятко...
А решта? А решта тоді - все одно...
Він виросте днем, що потому присниться,
Зодягнутим в світлий такий дощовик...
Ви просто дощеві цьому посміхніться...
Щоб він посміхатись у відповідь звик...(Б. Томенчук)

Вправа 6. У межах кожної предикативної одиниці виокремте синтаксеми, проаналізуйте їх за схемою синтаксичного розбору, уточніть семантику предиката за тлумачним словником.

Варта без суперечок і зволікань пропустила боярина Славуту і його супутників до князівських хоромів (В. Малик). Бабуся перед якимсь втемнiлим образом поставила саморобну свічечку (М. Стельмах). Мені зоря сіяла нині вранці (В. Стус). Славута змалку любив грати на сопілці (В. Малик).

Вправа 7. Утворіть по два словосполучення за поданими моделями.

N3+ N3
N1+для N2
Adj+  N1
Adj+  N5
Adj+  від N2
Adj+  до N2
Inf + N5
Inf + за N5
Inf+ Adv
Inf+  через N4
Vf+  для N2
Adv+ Adv

edit 1 ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИКОНАННЯ

1. Підготуватися до практичного заняття на тему: «Типологія підрядного зв’язку на рівні словосполучення» (див. https://kulbabska.com/news/dystantsiina-osvita/307-dystantsiina-osvita-typolohiia-pidriadnoho-zviazku-v-slovospoluchenni-iii-kurs).

2. Виписати з текстів художнього стилю приклади, які б ілюстрували різновиди словосполучень за морфологічним засобом вираження головного слова; за типом граматичних відношень; за ступенем злитності компонентів (по два словосполучення кожного виду).

3. Проаналізувати особливості речення в семантико-синтаксичному аспекті, виокремивши всі синтаксеми – базові та вторинні:
Старенька груша дихає на пальці, їй, певно, сняться повні жмені груш (Л. Костенко). Такої дивної отрути я ще ніколи не пила (Л. Костенко).



microphone 1 РЕФЛЕКСІЯ Метод «Вільний мікрофон»

  • нині я дізналася / дізнався...
  • було цікаво...
  • складність спричинило...
  • я зрозуміла / зрозумів, що...
  • я навчилася / навчився...
  • тепер я зможу...
  • я спробую...
  • для мого майбутнього фаху потрібно...

bookmark 1 NOTA BENE! Сформулюйте висновки до теми «Словосполучення як одиниця «малого синтаксису».

03.02.2019 1

Бажаю наполегливості у виформуванні мовних компетентностей!

Рекомендації та практичні матеріали
у форматі «Дистанційна освіта. Синтаксис»
 підготувала кандидат філологічних наук,
асистент кафедри сучасної української мови ЧНУ
Галина ТЕСЛІЦЬКА 

Авторизуйтесь на сайті щоб мати можливість залишити коментар

ORCID: 0000-0002-1858-9269

ORCID (англ. Open Researcher and Contributor ID) — єдиний міжнародний реєстр учених для коректного цитування статей.

Researcher ID: C-2286-2017

ResearcherID – ідентифікатор ученого (дослідника), що дає змогу формувати список власних публікацій.

Google Scholar

Академія Google (англ. Google Scholar) - безкоштовна пошукова система за текстами наукових публікацій.

Cподобалась сторінка?

Close

Ви можете поділитись нею з друзями у соціальних мережах або надіслати посилання на неї у месенджери...