Практичний кейс: Види прислівного підрядного зв’язку в словосполученні
Усі люди від природи прагнуть нових знань (Аристотель)
Модуль 1. Загальні питання синтаксису. Синтаксема. Словосполучення
Навчальний елемент 1.4
CЛОВОСПОЛУЧЕННЯ ЯК ОДИНИЦЯ «МАЛОГО СИНТАКСИСУ»
(4 год. – лекції; 4 год. – практичні; 2 год. – індив. робота; 6 год. – сам. робота)
Практичне заняття № 9
Тема: ВИДИ ПРИСЛІВНОГО ПІДРЯДНОГО ЗВ’ЯЗКУ В СЛОВОСПОЛУЧЕННІ.
ТИПОЛОГІЯ СИНТАКСИЧНИХ ПОМИЛОК У СТРУКТУРУВАННІ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ
План
1. Узгодження.
1.1. Типи узгодження за повнотою: повне і неповне.
1.2. Типи узгодження за формально-граматичним і смисловим характером: формально-граматичне, смислове, умовно-граматичне, асоціативне
2. Кореляція (повна, неповна).
3. Керування.
3.1. Типи керування за потенціалом: сильне, напівсильне, слабке.
3.2. Типи керування за граматичною формою: варіативне і неваріативне.
3.3. Типи керування за специфікою реалізації синтаксичної позиції залежного компонента: пряме й опосередковане.
4. Прилягання (власне-прилягання, відмінкове прилягання).
Ключові слова: словосполучення, підрядний прислівний зв’язок, узгодження, кореляція, керування, власне прилягання, відмінкове прилягання, синтаксична помилка, культура мовлення.
Мета: поглибити знання студентів про специфіку й вияви підрядного зв’язку на рівні словосполучення; висвітлити диференційні ознаки узгодження, кореляції, керування, прилягання; розвинути навички розмежування типу підрядного зв’язку між компонентами словосполучення; узагальнити відомості про найскладніші випадки структурування словосполучень з різними типами підрядного зв’язку; вдосконалити вміння синтаксичного розбору словосполучення за схемою; поліпшити навички нормативного мовлення.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
О с н о в н а
Підручники і посібники
Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис : підручник. – К. : Либідь, 1993. – 368 с. – С. 17–50.
Вихованець І. Р., Городенська К. Г., Грищенко А. П. Граматика української мови. – К. : Рад. шк., 1982. – 209 с.
Загнітко А. П. Український синтаксис (науково-теоретичний і навчально- практичний комплекс) : навч. посібник : у 2-ох ч. – К. : ІЗМН, 1996. – Ч. 1. – 202 с.; Ч. 2. – 240 с. – С. 27–47.
Каранська М. У. Синтаксис сучасної української літературної мови : підручник. – К. : Либідь, 1992. – 312 с.
Каранська М. У. Синтаксис сучасної української літературної мови : підручник. – К. :НМКВО, 1992. – 396 с.
Козачук Г. О. Українська мова. Практикум : навч. посібник. – К. : Вища школа, 1991. – 398 с.
Плиско К. М. Синтаксис української мови із системою орієнтирів для самостійного вивчення : навч. посібник для студентів філол. фак., ун-тів і пед. ін-тів. – X. : Основа, 1992. – 149 с.
Слинько І. І. Синтаксис сучасної української мови: Проблемні питання / І. І. Слинько, Н. В. Гуйванюк, М. Ф. Кобилянська. – К.: Вища шк., 1994. – С. 26–54.
Сучасна українська літературна мова: Синтаксис : [підручник] / за заг. ред. І. К. Білодіда. – К. : Наук. думка, 1972. – С. 5–50.
Сучасна українська мова : підручник / за ред. А. К. Мойсієнка. – У 2-х ч. – К. : Знання, 2010. Ч. 2 : Морфологія. Синтаксис. – С. 164–167.
Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови : [підручник] / К. Ф. Шульжук. – К. : Академія, 2004. – С. 17–27.
Монографії
Вихованець І. Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови : монографія. – К. : Наук, думка, 1992. – 224 с.
Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис : монографія. – Донецьк : ДонНУ, 2001. – 662 с.
Кульбабська О. В. Вторинна предикація у простому реченні : монографія / О. В. Кульбабська ; відп. ред. Н. В. Гуйванюк. – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2011. – 672 с.
Меншиков І. І., Попова І. С. Структура словосполучення в сучасній українській літературній мові : монографія. – Дніпропетровськ : Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2000. – 36 с.
Синтаксис словосполучення і простого речення (синтаксичні категорії і зв’язки) : колективна монографія. – К. : Наук. думка, 1975. – 222 с.
Степаненко М. І. Взаємодія формально-граматичної і семантичної валентності у структурі словосполучення та речення : монографія. – К. : Вид-во Українського мовно-інформаційного фонду, 1997. – 216 с.
Удовиченко Г. М. Словосполучення в сучасній українській літературній мові : монографія. – К. : Наук, думка, 1968. – 228 с.
Статті
Балко М. В. Апозитивні словосполучення сучасної української мови: структура і семантика // Вісник КДУ імені Михайла Остроградського. – Вип. 2 /2010 (61). – Ч. 1. – С. 125–127.
Бровко А. С. Розмежування означуваного слова і прикладки // Укр. мова і літ. в шк. – 1970. – № 3. – С. 20–23.
Жук Т. В., Жук О. А. Підрядні словосполучення та їх види в сучасному мовознавстві // Наукові записки Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя // Філологічні науки. – 2013. – Кн. 2. – С. 150–154.
Кульбабська О. В. Апозитивні словосполучення – складники простого неелементарного речення [Текст] / Олена Кульбабська // Граматичні студії : зб. наук. праць (До 50-річчя організації Донецького національного університету) / наук. ред. А. П. Загнітко. – Вінниця : ТОВ „Нілан-ЛТД”, 2015. – Вип. 1. – С. 58–63.
Панасенко І. С. Ознаки сильного іменникового керування // Українське мовознавство. – К. : Вид-во Київського ун-ту, 1985. – Вип. 3. – С. 79–83.
Електронні ресурси
(для студентів спец. «Середня освіта (українська мова та література)»
Українська мова: 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-5-9-klas
На урок: освітній проєкт. URL: https://naurok.com.ua/rozrobka-uroku-dlya-8-klasu-z-temi-slovospoluchennya-budova-y-vidi-slovospoluchen-za-sposobom-virazhennya-golovnogo-slova-vidi-zv-yazku-v-slovospoluchenni-30240.html
С л о в н и к и й д о в і д н и к и
Гуйванюк Н. Українська мова: Схеми, таблиці, тести : навчальний посібник [для студентів вищих навчальних закладів] / Н. Гуйванюк, О. Кардащук, О. Кульбабська. – Львів : Світ, 2005. – 304 с.
Колібаба Л. М., Фурса В. М. Словник дієслівного керування [Текст] / Лариса Колібаба, Валентина Фурса ; [голов. ред. А. Мнишенко]. – К. : Либідь, 2016. – 653, [3] с.
Мала філологічна енциклопедія : [довідник] / укл. : О. І. Скопенко, Т. В. Цимбалюк. – К. : Довіра, 2007. – 478 с.
Селіванова О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія / Олена Селіванова. – Полтава : Довкілля-К, 2006. – 716 с.
Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія [Текст] / О. О. Селіванова. – Полтава : Довкілля-К, 2010. – 843 с.
Українська мова : [енциклопедія]. – К. : Укр. енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. – 824 с.
МЕТОДИЧНА СКАРБНИЧКА ФІЛОЛОГА
Особливості кореляції залежного компонента (непоширеної прикладки) з пояснювальним іменником за відмінком
У процесі відмінювання словосполучень, побудованих на основі зв’язку кореляції (прикладки з пояснювальним іменником), необхідно дотримуватися таких особливостей:
1. Якщо прикладка й пояснювальне слово виражені загальними назвами, змінюються обидва слова.
Наприклад: дівчина-красуня – дівчини-красуні (а не дівчини-красуня).
2. У словосполученнях, один із компонентів яких номенклатурна назва, а другий – власна географічна, діють такі закономірності:
- географічні власні назви відмінюємо, якщо номенклатурна назва – це слова місто, село, ріка, озеро тощо;
Наприклад: (у) місті Снятині (а не Снятин); у селі Кострижівці (а не Кострижівка); (коло) річки Ворони (а не Ворона); - географічні назви залишаються в незмінюваній формі з номенклатурними назвами станція, гора, острів, півострів, мис.
Наприклад: біля станції Білоус, поблизу гори Говерла, на півострові Крим.
3. У словосполученнях, один із компонентів яких загальна назва, а другий – власна (ім’я, ім’я по батькові, прізвище), змінюємо обидві частини. Під час зміни прізвищ беремо до уваги правила їх відмінювання.
Наприклад: лікар Ярова – лікаря Ярової (а не лікаря Ярова); професор Наталія Коваленко – у професора Наталії Коваленко (а не у професора Наталія Коваленко).
Помилки в побудові словосполучень на основі зв’язку керування
В українській мові найбільше синтаксичних помилок трапляється в словосполученнях, побудованих на основі підрядного зв’язку керування.
Серед основних причин таких помилок можна виокремити такі: 1) недотримання мовцями граматичних особливостей синонімічних слів, перенесення керування одних синонімів на керування інших за аналогією; 2) незнання мовцями національної специфіки побудови словосполучень, перенесення в українську мову керування відповідних конструкцій російської мови.
Найпоширеніші випадки неправильної побудови словосполучень на основі зв’язку керування:
1. Кероване слово вжито не в тому відмінку, якого вимагає головне слово
У процесі побудови словосполучень варто пам’ятати, що залежним компонентом у дієслівних, так і інших типах словосполучень, може бути не будь-яке слово й не будь-яка його граматична форма. Наприклад, вибір залежного компонента до дієслова пробачити обмежений лише 20-ма тими словами, що означають назву особи та мають форму давального відмінка: пробачте мені (а не мене); пробачте йому (а не його) / їй (а не її); пробачте нам (а не нас); пробачте їм (а не їх); пробачте Володимирові Івановичу (а не Володимира Івановича).
2. Слова, що в літературній мові вимагають безприйменникового керування, мовці помилково вживають як прийменникові конструкції.
Наприклад, українською мовою варто казати перекласти українською мовою, вільно розмовляти англійською мовою (а не перекласти на українську мову, вільно розмовляти на англійській мові); сталося (трапилося) цього літа, того дня, тієї ночі (а не в це літо, у той день, у ту ніч); останнім часом (а не в останній час) тощо.
3. Слова, що в літературній мові вимагають прийменникового керування, помилково вживаються як безприйменникові конструкції
Прийменник згідно за нормою вимагає після себе додатка в орудному відмінку з прийменником з.
Наприклад: Згідно з розпорядженням ректора університету, заняття закінчуються 31 травня. Уживання мовцями конструкцій на зразок згідно договору, плану, наказу та інших є неправильним.
Порушенням норми мовознавці вважають і конструкції, у яких прикметники та прислівники у формі вищого й найвищого ступенів порівняння сполучаються з іменниками в родовому відмінку без прийменника (на зразок: старший брата, сильніший хлопця, вище всіх).
Для української мови нормативними є такі моделі, у яких залежний компонент вжито у формі родового відмінка з прийменником від або знахідного відмінка з прийменником за, а також конструкції з порівняльними словами ніж, як. Наприклад: мед солодший від цукру; мед солодший за цукор; мед солодший, ніж цукор. Однак після прикметників багатий, скупий, хворий тощо перед наступним іменником необхідно використовувати прийменник на: багатий на корисні копалини, скупий на слова, швидкий на язик, хворий на діабет.
4. Слова, що за нормами сучасної української мови вимагають керування з одними прийменниками, а їх помилково вживають з іншими
Прикладом цієї помилки можуть бути конструкції на зразок відгук про автореферат, відгук про дипломну роботу, які під впливом словосполучення рецензія на дипломну роботу часто за аналогією вживають неправильно (відгук на автореферат). У цьому разі варто пам’ятати, що девербатив (віддієслівний іменник) зберігає керування твірного дієслова, тобто відгукуватися / відзиватися про цю людину.
NOTA BENE!
Аналізуючи синтаксичні помилки четвертої підгрупи, особливу увагу необхідно звернути на вживання і переклад конструкцій із російськомовним прийменником по. У сучасній українській мові словосполучень із цим прийменником відносно небагато, тому запам’ятаймо:
прийменник по поєднується з формами знахідного та місцевого відмінків, якщо репрезентує об’єктні й обставинні семантико-синтаксичні відношення в словосполученні. Так, із знахідним відмінком він найчастіше вказує на межу дії (пальто по коліна, загрузнути по кісточки, стояти у воді по шию) або її мету (піти по воду, поїхати по дрова, піти по хліб);
із місцевим відмінком прийменник по здебільшого виражає:
– об’єктні (погладити по голівці, постукати по дереву, черговий по школі);
– обставині семантико-синтаксичні відношення:
- способу дії – обслуговувати по черзі, читати по складах, сказати по правді;
- просторові – біжить по долині, їде по шосе, пливе по Десні; розійшлися по квартирах;
- часові – прийти по обіді, виїхати по весні (у значенні «після»), відпочивати по вересень).
Велику групу виформовують конструкції, у яких російському по в українській мові відповідають інші прийменники:
прийменник з (із) (пор.: инструктор по плаванию – інструктор з плавання, учебник по биологии – підручник із біології; по обеим сторонам – з обох боків);
прийменник за (пор.: по имеющимся сведениям – за наявними даними, по собственному желанию – за власним бажанням, по распоряжению декана – за розпорядженням декана (синоніми: згідно з розпорядженням декана, відповідно до розпорядження декана), по поручению директора – за дорученням директора, врач по специальности – лікар за фахом);
прийменник у (в) (пор.: министерство по делам молодежи – міністерство у справах молоді, по личному делу – в особистих справах, по выходных днях – у вихідні дні, по направлению к школе – у напрямку до школи);
прийменник через (пор.: пропустить занятия по болезни – пропустити заняття через хворобу, опоздать по непредвиденным обстоятельствам – запізнитися через непередбачувані обставини);
прийменник на (пор.: по адресу – на адресу, по просьбе – на прохання, по теме – на тему);
прийменник до (пор.: по субботу включительно – до суботи включно, пришлось по вкусу – припало до смаку);
прийменник після (пор.: по истечении срока хранения – після закінчення терміну зберігання, по возвращении из командировки – після повернення з відрядження);
зрідка інші прийменники (пор.: смотря по погоде – залежно від погоди, мероприятия по улучшению – заходи щодо поліпшення, мастерская по ремонту обуви – майстерня для ремонту взуття, общество по охране животных – товариство для охорони тварин (або без прийменника – товариство охорони тварин).
орудному відмінку доцільно вживати безприйменникові конструкції, пор.: ехать по железной дороге – їхати залізницею, выслать по почте – надіслати поштою тощо.
Окремо варто зауважити, що прийменник по в українській мові не вживається з давальним відмінком: ходити по горах, орієнтуватися по зірках, розійтися по кімнатах, видно по очах (місцевий відмінок). А отже, конструкції ходити по горам, орієнтуватися по зіркам, розійтися по кімнатам, видно по очам є неправильними – суржиковими – та зумовлені впливом російськомовного середовища.
Висновок: правила побудови дієслівних, як і інших типів словосполучень в українській мові, треба добре знати й уміло користуватися ними в мовленнєвій практиці. Такі знання є ознакою високою культури мови кожного, хто спілкується нею.
Короткий словник найуживаніших словосполучень,
які ілюструють складні випадки керування
Адресувати (кому? і до кого?). Адресувати знайомому. Адресувати до університету. Адресувати до Чехії.
Аналогічний (чому? з чим? або до чого?). Випадок аналогічний попередньому (з попереднім, до попереднього).
Байдужий (до кого? до чого?). Байдужий до товариша. Байдужий до розваг.
Більший (від кого, чого? або за кого, що?). Більший від нього. Більший за березу.
Бути (ким?, а не хто?). Була досвідченою вчителькою (а не була досвідчена вчителька).
Вчити (що?). Вчити англійську мову. Вчити вірш.
Гірше (від (за) кого, чого? або як (ніж) хто?). Син працює гірше від (за) батька. Син працює гірше, ніж батько.
Дякувати (кому? чому?). Дякую тобі. Дякуємо Вам.
Завдати, завдавати (чого?, а не що?). Робити комусь щось неприємне. Завдати шкоди. Завдати прикростей. Завдавати страждань.
Завідувати (чим?). Завідувати лабораторією. Завідувати аптекою.
Завідувач (чого?, а не чим?). Завідувач кафедри. Завідувач відділу.
Завідуючий (чим?) (уживається зрідка, перевага надається поданій вище формі завідувач). Завідуючий аптекою.
Задовольнятися і задовольнитися (чим?). Задовольнятися малим. Задовольнятися успіхами.
Зазнавати і зазнати (чого?). Зазнавати щастя. Зазнати поразок. Зазнати збитків.
Залежно (від чого?, а не в залежності від чого?). Залежно від погоди.
Запобігати (чому? – у знач. «уникати, відвертати»). Запобігати втратам. Запобігати лиху. Запобігати хворобі.
Заперечувати (що?). Заперечувати участь. Заперечувати факти.
Захворіти, хворіти (на що?, а не чим?). Захворіти на грип. Хворіти на ангіну.
Знущатися (з кого?, а не над ким?). Знущатися з сироти.
Ігнорувати (що?, а не чим?). Ігнорувати звичаї. Ігнорувати правила.
Їхати (чим?). Їхати тролейбусом. Їхати човном. Їхати поїздом. Конструкції в місцевому відмінку з прийменником на (на чому?) вживають рідко.
Краще (від кого? за кого? або ніж, як). Дочка шиє краще від матері. Дочка шиє краще за матір. Дочка шиє краще, ніж матір.
Легше (від чого?). Це завдання легше від попереднього.
Ліки (проти чого?, а не від чого?). Ліки проти грипу.
Навчати (кого?; чого?, а не чому?). Навчати дітей. Навчати мови.
Навчитися, навчатися (чого?, а не чому?). Навчатися грамоти. Навчитися всього доброго.
Надавати (що? чого?). Надавати допомогу. Надавати стусанів.
Назбирати (що? чого?). Назбирати квітів. Назбирати шістсот гривень на пальто.
Накапати (що? чого?). Накапати кілька крапель валер’янки. Накапати води.
Нарізати (чого? і що?). Нарізати хліба (хліб).
Наслідувати (кого?, а не кому?). Наслідувати дорослого.
Насміхатися (з кого?, а не над ким?). Насміхатися з нього.
Нехтувати (кого? що? і ким? чим?). Нехтувати давні звичаї. Нехтувати здоров’ям. Нехтувати небезпекою.
Оволодівати, оволодіти (ким? чим?). Оволодівати теорією.
Одружитися (з ким?, а не на кому?). Одружився з однокурсницею.
Опанувати (що?, а не чим?). Опановувати теслярську справу. Опанувати граматику.
Оплачувати і платити (Різняться способом синтаксичного зв’язку). Оплачувати (що?). Платити (за що?). Оплачувати чек. Оплачувати проїзд. Але: платити за проїзд, платити за проживання.
Подякувати (кому?, а не кого?). Подякувати товаришеві.
Потребувати (чого?). Потребувати догляду.
Пробачте (кому?, а не кого?). Пробачте мені (йому, їм).
Сміятися (з кого?, а не над ким?). Сміятися з клоуна.
Учитися і вчитися (чого? а не чому?). Учитися грамоти. Учитися музики.
ДІАГНОСТИКА ЗАСВОЄННЯ СТУДЕНТАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Завдання 1. Випишіть дієслівні словосполучення, установіть вид семантико-синтаксичних відношень між головним та залежним компонентами. Зверніть увагу на тип підрядного прислівного зв’язку та засоби його вираження.
1. Везти пасажирів, приніс на базар, позич брату, сходу купила, тихо-тихо шептатиму, нічого не скажу, про все розповіли, подаруємо з нагоди свята, щиро дякувати, трапився ненароком, бажання подарувати, відбулося з нами, трохи висушиш, йшов навпомацки, будеш їсти натщесерце, пожаліла малого, згадати минуле, не розказувати всього, зрадити прихильників, порадити братові, скошено косою, пахнути квітами, тішитися внуками, матиму здоров’я, взяти ножа, щедро вродило, дочекаймося свята, відійди від сестри, візьміться за ручки.
2. Навчуся танцювати, зав’язав у хусточку, вдарилося об стіл, зазирали в двері, зроблено для них, гнівалася на неї, подарували на весілля, сидіть під деревом, наказ щезнути, вилазь через вікно, ходжу пішки, повернешся з армії, переїхали до міста, біліє з-під дерева, працювати на шахті, ходить понад берегом, житимеш через вулицю, виходити між люди, не перебігай дорогу, порада пробачити, поститися протягом двох тижнів, продала минулого місяця, чекали весь вечір, сумуєш за вечерею, скачу на одній нозі, прийдуть на допомогу, ходімо по гриби, прив’язав на ланцюга, поскручувало в мотки, воджу за руку.
Завдання 2. Випишіть словосполучення, утворені на основі форми підрядного прислівного зв’язку узгодження. Схарактеризуйте типи узгодження: формально-граматичне, асоціативно-граматичне, змістове, умовно-граматичне.
На другому поверсі, Чернівецький національний університет, під палючим сонцем, зі своїми речами, про згадані імена, їхніми словами, будеш третім, Андріїв записник, найдорожчою згадкою, вулиця Небесної сотні, незграбна шульга, знана дослідник, хтось близький, голосне «так», люте «гав», комусь іншому, здатися блідим, перший тайм, чийсь візаві, ніжне суфле, Третя авеню, він затятий, славетне тріо, рішуче «ні», вечірка нон-стоп, бізнес-центр, вишивка рішельє.
Завдання 3. Випишіть словосполучення, компоненти яких поєднано на основі підрядного синтаксичного зв’язку керування. Проаналізуйте їх.
1. Далі йому вже несила було стримувати себе (О. Гончар). 2. Село лежало в зеленому вибалку, а по горбах чорніли поля (Є. Гуцало). 3. Скільки снігу треба розгорнути, щоб торкнутись Вашого чола! (І. Жиленко). 4. У безвість дику і суху, Де всім відомо все, Зелений коник по снігу Ще вершника несе (П. Гірник). 5. Ну де ти познаходив цих музик! (В. Герасим’юк). 6. Блажен той край, що на віки зберіг святині, храми й можність отчих веж (Т. Мельничук). 7. Видніє камінь сірих брам під іскрою трамваю (Віра Вовк). 8. Нове життя з руїн ростиме, І знов буятимуть жита, І сплине знов над нами Пратиша золота (Ю. Клен). 9. Мама пригощала його смаженими грибами і варенням з чорниць (В. Гуртовенко). 10. Вхопитись на бігу за передзвін вуздечки і – злетіти! (Г. Тарасюк). 11. Такого досі зі мною не траплялося (Б. Бойчук). 12. Святий Миколай міг мені приносити різні подарунки, але дві речі були завше незмінні – книжка і різка (Ю. Винничук). 13. Я не шукаю пейзажів – вони самі знаходять мене (Ю. Андрухович). 14. На Успенському храмі бомкнув дзвін і відлуння протяло вечірню тишу і лягло на плесо (М. Дочинець). 15. Співали сани на путі Сріблясту пісню про сніги (М. Хвильовий).
Завдання 4. Утворіть із поданими дієсловами словосполучення так, щоб в одному з них між компонентами був зв’язок сильного керування, а в другому – слабкого (якщо це можливо). З’ясуйте, коли можливі вияви варіативного керування. Утворені словосполучення поділіть на дві групи: з прийменниковим та безприйменниковим керуванням.
Зразок: вивезти речі – вивезти автомобілем / на автомобілі.
Вивезти, принести, заховати, розсердити, підвести, запросити, відчистити, розлити, відчитати, віддячити, спалахнути, зустріти, заробити, дістатися, доручити.
Завдання 5. Утворіть словосполучення способом керування з поданими словами.
Варіант 1. Назустріч, дума, слідом, дякувати, здатний, вірний, пісня, вірити, далеко, близько, дорогий, розмова, присягати, радити, мрія.
Варіант 2. Радіти, почуття, турбота, захист, вартий, знайомий, всупереч, виконувати, погляд, хвилюватися, помітний, радий, наодинці.
Варіант 3. Разом, всупереч, бажання, вдячний, шукати, зобов’язаний, добиватися, сподіватися, надія, віра, схожий, наперекір, кований, виховання, погляд, опанувати.
Завдання 6. Знайдіть словосполучення, побудовані на основі підрядного прислівного зв’язку прилягання: власне-прилягання та відмінкове прилягання. Установіть вид семантико-синтаксичних відношень між компонентами. Зробіть висновок про співвіднесеність синтаксичного зв’язку прилягання з певним видом семантико-синтаксичних відношень.
Бути вдома, дівчина у жовтому,сказати зопалу, вчасно посіяти, костюм для випускного, надзвичайно успішний, пані в окулярах, зовсім сивий, вивчення напам’ять, співати вголос, бажання малювати, його думка, її голос, вагон люкс, іти поважно, примудритися спізнитися, зачіска каре, пізно влітку, кава до сніданку, працювати сидячи, шоколад по-львівськи, трохи романтик, знаний багато років, порив сказати, стиль хіпі, нестерпно боляче, усмак попоїсти.
Запитання і завдання для моніторингу теоретичних знань студентів
спец. «Середня освіта (українська мова та література)»
1. Визначте лінгвістичні основи методики вивчення словосполучення та простого речення в ЗЗСО.
2. Схарактеризуйте особливості вивчення словосполучення і речення в ЗЗСО.
3. Опишіть методику ознайомлення з поняттям «словосполучення» в ЗЗСО.
4. Чим, на вашу думку, спричинено труднощі в розмежуванні словосполучення та простого речення? Наведіть приклади.
5. Доберіть приклади для цікавих вправ, ігрових завдань з теми «Словосполучення» для учнів 5-х і 8-х класів, скориставшись «Програмою з української мови...».
6. Проаналізуйте словосполучення стіл для письма, майстер корабля за типом граматичного підрядного звʼязку. Порівняйте особливості витлумачення словосполучень такого типу в шкільній та вишівській граматиці.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИКОНАННЯ
1. Випишіть із газети «Молодий буковинець» (офіційний сайт https://molbuk.ua/) за останні 2 роки по 5 прикладів словосполучень, утворених способом відмінкового прилягання і кореляцією.
2. Зробіть синтаксичний аналіз 4-ох словосполучень, виписаних із сучасної української поезії ((Див. схему:
https://kulbabska.com/news/dystantsiina-osvita/310-lajfkhak-sintaksichnij-rozbir-slovospoluchennya-skhema-analizu-ta-zrazki )
3. Укладіть короткий термінологічний словник з теми «Словосполучення як синтаксична одиниця».
САМОРЕФЛЕКСІЯ
«Чи справдилися мої очікування?»
«Було цікаво дізнатися про...?»
«Які актуальні проблеми з виучуваної теми я хотів / хотіла обговорити?»
«Тепер я зможу у своїй професійній діяльності...?».
NOTA BENE! Сформулюйте висновки до теми «Типологія підрядного зв’язку на рівні словосполучення».
Бажаю успіхів! Щиро!
Рекомендації та практичні матеріали
у форматі «Дистанційна освіта. Синтаксис»
підготувала кандидат філологічних наук,
асистент кафедри сучасної української мови ЧНУ
Іванна СТРУК
