Практичний кейс: Просте речення в ієрархічній системі синтаксичних одиниць української мови

Знання людей завжди відповідають їхньому бажанню вчитися (Клод Адріан Гельвецій)

Модуль 2. Прості елементарні речення в сучасній українській мові

Навчальний елемент 2.1
ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ В СЛОВ’ЯНСЬКІЙ СИНТАКСИЧНІЙ КЛАСИОЛОГІЇ

(6 год. – лекції; 2 год. – практичні; 11 год. – сам. робота)

Практичне заняття № 11
Тема: ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ В ІЄРАРХІЧНІЙ СИСТЕМІ СИНТАКСИЧНИХ ОДИНИЦЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

План

1. Формально-синтаксична організація речення. Поняття про структурну схему речення.
2. Семантико-синтаксичний аспект простого речення. Поняття валентності в граматиці. Типологія синтаксем в елементарних і ускладнених простих реченнях.
3. Комунікативний аспект речення. Поняття про актуальне членування речення, засоби його вираження.
4. Принципи класифікації речень у сучасній лінгвістиці.
5. Типологія простого речення в українській мові (за метою висловлювання, за характером вираженого ставлення до дійсності, емоційністю, за наявністю чи відсутністю необхідних елементів граматичної будови).
6. Графічна та структурна схеми простого речення.
7. Синтаксичний розбір простих речень.

Мета: систематизувати знання студентів про релевантні ознаки простого речення в українській мові; навчити розмежовувати поняття «судження», «речення», «висловлення»; поглибити знання про триаспектність вивчення речення; сформувати навички розмежування простих / складних, двоскладних / односкладних, повних / неповних, поширених / непоширених, ускладнених / неускладнених, членованих / нечленованих речень; вдосконалити вміння синтаксичного розбору простого речення за схемою.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 О с н о в н а

Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис : [навч. посібник] / І. Р. Вихованець. – К. : Либідь, 1993. – С. 66–70; 114–123, 145–170.
Дудик П. С. Синтаксис української мови: [підручник] / П. С. Дудик, Л. В. Прокопчук.  – К. : Академія, 2010. – С. 62–71; 86–90; 126–130.
Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис : [монографія] / А. П. Загнітко. – Донецьк : ДонДУ, 2001. – С. 125–133.
Іваницька Н. Л. Двоскладне речення в українській мові : [підручник] / Н. Л. Іваницька. – К. : Вища шк., 1986. – 168 с.
Кадомцева Л. О. Українська мова: Синтаксис простого речення : [підручник] / Л. О. Кадомцева. – К. : Вища шк., Голов. вид-во, 1985. – С. 5–14.
Каранська М. У. Синтаксис сучасної української літературної мови : навч. посібн. / М. У. Каранська. – К. : Либідь, 1995. –  С. 8–13.
Слинько І. І. Синтаксис сучасної української мови. Проблемні питання / [навч. посібник] / І. І. Слинько, Н. В. Гуйванюк,  Ф. Кобилянська. – К. : Вища шк., 1994. – С. 69–92.
Сучасна українська літературна мова: Синтаксис : [підручник] / за заг. ред. І. К. Білодіда. – К. : Наук. думка, 1972. – С. 10–14, 431–450.
Сучасна українська мова: Морфологія. Синтаксис : підручник / за ред. А. К. Мойсієнка. – К. : Знання, 2010. – С. 181–187; 193–197.
Сучасна українська мова. Синтаксис : підручник / за ред. О. Д. Пономарева. – К. : Либідь, 1994. – С. 34–38.
Сучасна українська мова : [підручник] / О. Д. Пономарів, В. В. Різун, Л. Ю. Шевченко та ін.; за ред. О. Д. Пономарева. – К. : Либідь, 1997. – С. 237–239.
Сучасна українська мова : [підручник] / М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас та ін.; за ред. М. Я. Плющ. – 3-тє вид., стереотип. – К. : Вища шк., 2001. – С. 322–326; 343–344.
Сучасна українська мова: Синтаксис : [навч. посібн.] / С. П. Бевзенко, Л. П. Литвин, Г. В. Семеренко. – К. : Вища шк., 2005. – С. 14–33.
Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови : [підручник] / К. Ф. Шульжук. – К. : Академія, 2004. – С. 43–59.

Д о д а т к о в а  л і т е р а т у р а

 Вихованець І. Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови : [монографія] / І. Р. Вихованець. – К. : Наук. думка, 1992. – С. 33–48.
Вихованець І. Р. Семантико-синтаксична структура речення : [монографія] / І. Р. Вихованець, К. Г. Городенська, В. М. Русанівський. – К : Наук. думка, 1983. – С. 7–9; 25–66; 125–143.
Вихованець І. Р. Граматика української мови / І. Р. Вихованець, К. Г. Городенська, А. П. Грищенко. – К. : Рад. школа, 1982. – С. 150–155.
Вінтонів М. О. Актуальне членування речення і тексту: формальні та функціональні вияви : монографія / М. О. Вінтонів. – Донецьк : ДонДУ, 2013 – 327 с.
Волох О. Т. Сучасна українська літературна мова : [підручник] / О. Т. Волох, М. Т. Чемерисов, Є. І. Чернов. – К. : Вид-че об’єдн. «Вища школа», Голов. вид-во, 1976. – С. 251–253.
Завальнюк І. Я. Синтаксичні одиниці в мові української преси початку ХХІ століття: функціональний і прагматичний аспекти [монографія] / І. Я. Завльнюк. – Вінниця : Нова книга, 2009. – С. 50.
Мельничук О. С. Розвиток структури слов’янського речення / О. С. Мельничук. – К. : АН УРСР, 1966. – С. 33–46; 25–301.
Мірченко М. В. Структура синтаксичних категорій : [монографія] / М. В. Мірченко. – Вид. 2-ге, переробл. – Луцьк : РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2004. – 393 с.
Плющ М. Я. Категорії суб’єкта і об’єкта в структурі простого речення : [монографія] / М. Я. Плющ. – К. : Вища шк. Головне вид-во, 1986. – 175 с.
Плющ М. Я. Категорії відмінка в семантико-синтаксичній структурі речення речення : [монографія] / М. Я. Плющ. – К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2016. – 252 с.
Кульбабська О. Вторинна предикація у простому реченні : монографія / О. В. Кульбабська. – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2011. – 672 с.
Синтаксис словосполучення і простого речення (синтаксичні категорії і зв’язки). – К. : Наук. думка, 1975. ٲ– С. 5–45.
Сімович В. Практична граматика української мови / [підручник] / Василь Сімович. – Раштат : Вид-во товариства „Український рух”, 1918. – 301 с.
Смаль-Стоцький С. Граматика української (руської) мови / Степан Смаль-Стоцький, Федір Ґартнер. – Вид. четверте. – Львів : Друкарня НТШ ім. Шевченка, 1928. – 208 с.
Смеречинський С. Нариси з української синтакси у зв’язку з фразеологією та стилістикою (Харків, 1932) / Сергій Смеречинський / фотопередрук з післясловом Олекси Горбача. – Мюнхен, 1990. – 383 с.
Степаненко М. І. Взаємодія формально-граматичної і семантичної валентності у структурі словосполучення та речення. – К. : Вид-во Українського мовно-інформаційного фонду, 1997. – 216 с. 
Шинкарук В. Категорії модусу і диктуму у структурі речення : монографія / Василь Шинкарук. – Чернівці : Рута, 2002. – 217 с.

С л о в н и к и  й  д о в і д н и к и

Гуйванюк Н. Українська мова: Схеми, таблиці, тести : навчальний посібник [для студентів вищих навчальних закладів] / Н. Гуйванюк, О. Кардащук, О. Кульбабська. – Львів : Світ, 2005. – 304 с.
Мала філологічна енциклопедія : [довідник] / укл. : О. І. Скопенко, Т. В. Цимбалюк. – К. : Довіра, 2007. – 478 с.
Селіванова О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія / Олена Селіванова. – Полтава : Довкілля-К, 2006. – 716 с.
Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія [Текст] / О. О. Селіванова. – Полтава : Довкілля-К, 2010. – 843 с.
Українська мова : [енциклопедія]. – К. : Укр. енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. – 824 с.

   Теоретичне узагальнення до теми

У сучасній лінгвістиці речення потрактовують як багатоаспектну одиницю, що передбачає взаємодію трьох взаємозв’язаних рівнів – формально-синтаксичного, семантико-синтаксичного й комунікативного (І. Р. Вихованець, К. Г. Городенська, А. П. Загнітко та ін.). Формально-синтаксична та семантико-синтаксична структури речення спрямовані у сферу мови, а комунікативно-синтаксична – у сферу мовлення.

В ієрархії синтаксичних одиниць реченню належить основне місце. Воно здатне реалізувати найважливіші функції мови: комунікативну (мова як засіб спілкування) і когнітивну (мова як знаряддя пізнання та відображення дійсності, вираження думки).

Основними ознаками речення є:

• предикативність (стосунок змісту речення до об’єктивної дійсності);
• відтворюваність (речення утворюються за усталеним зразком);
• інтонаційне оформлення;
• членованість (здебільшого речення поділяють на окремі компоненти, крім нечленованих);
• смислова завершеність;
• структурна організованість;
• модальність тощо.

Дослідження речень у формально-синтаксичному, семантико-синтаксичному, власне-семантичному й комунікативному аспектах
дає змогу їх класифікувати за такими критеріями:

• за особливостями структури;
• за специфікою семантики;
• за прагматичними та комунікативними настановами.

Аналіз внутрішньосинтаксичної структури речення уможливлює визначити його структурних варіантів (двоскладне, односкладне) та встановити специфіку вираження його формально-синтаксичних компонентів – членів речення.

  Запитання і завдання для моніторингу теоретичних знань студентів: 

1. Схарактеризуйте погляди мовознавців на просте речення. Чи погоджуєтеся Ви з тезою про те, що речення є основною синтаксичною одиницею? Чому?
2. Назвіть основні аспекти дослідження речень. У чому особливість кожного із них?
3. Дайте визначення синтаксичної парадигми речення. Охарактеризуйте категорію часу (способу, модальності) в структурі парадигматичних видозмін, наведіть приклади.
4. Схарактеризуйте речення в комунікативному аспекті. Проілюструйте варіантність темо-рематичного членування залежно від комунікативної мети мовця.
5. Проаналізуйте синтаксичні функції простого речення, визначте пріоритетні з них, обґрунтуйте свій вибір.
6. У чому відмінність традиційного та функційного підходів до аналізу граматичних одиниць?
7. Порівняйте особливості визначення та класифікаційного поділу простих речень у шкільній та вишівській граматиці.
8. Визначте ключові слова теми (за потреби скористайтеся рекомендованими словниками й довідниками):
просте речення, граматична основа, предикативність, парадигма простого речення, морфологічний і синтаксичний час, структурна й графічні схеми, валентність, модальність, ситуація, пропозиція, симетрія / асиметрія, антропоцентризм, комунікативний акт, висловлення, актуальне членування, тема й рема, засоби вираження.

  ОБГОВОРЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ

Інтерактивна технологія опрацювання дискусійних питань

1. На сучасному етапі речення з кількома присудками традиційно кваліфікують як «ускладнені однорідними членами». Проте окремі мовознавці (Л. Кадомцева, М. Каранська) потрактовують речення на зразок І він швидко зібрав усе і заховав до кишені, потім загасив лампу і напомацки вийшов із покою (І. Франко) як окремий підтип складних речень на підставі наближення до предикативної самостійності кожної з частин. До якого типу, на Вашу думку, належать такі речення? Відповідь обґрунтуйте.

2. Проаналізуйте речення Моя любове! Я перед тобою. Бери мене в свої блаженні сни (Л. Костенко). Зробіть висновок про відмінні риси неповних двоскладних та односкладних речень, у тому числі й проблеми розмежування номінативних речень. Пригадайте зі шкільного курсу граматики, які члени речення можуть уживати мовці в номінативному реченні, а використання яких сигналізує про імпліцитність присудка.

3. За констатацією представників логіко-граматичного напряму (Ф. Буслаєв, В. Виноградов), просте речення співвідноситься із судженням – формою людського мислення. Визначте, яке з понять (речення чи судження) є ширшим, взявши до уваги:

• наявність речень на зразок  Ой!, Ага! Та ну!  тощо;
•  специфічні засоби вираження думок у різних мовах;
• наявність класифікації речень.

Свою відповідь обґрунтуйте.

 NOTA BENE!                                ЗРАЗОК СИНТАКСИЧНОГО РОЗБОРУ ПРОСТОГО ДВОСКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ                             

  Тужлива  пісня ^S (Т ) /   (R) знову навіває^P козакам спогади ^О про минулі бої.

1. Речення непитальне, розповідне.
2. Речення неокличне.
3. Речення стверджувальне.
4. Дійсний спосіб, синтаксично теперішній час, вихідна форма парадигми.
5. Речення просте, двоскладне.
6. N ₁ Vf
7. Речення поширене.
8. Речення повне, повна реалізація структурної схеми.
9. Головні члени речення:
     9.1 пісня – підмет номінативного типу, однослівний, виражений іменником у називному відмінку.
     9.2 навіває – простий дієслівний присудок, координований із підметом в особі та числі, виражений фінітною формою дієслова.
10. Прислівні поширювачі (другорядні члени речення):
     10.1. пісня (яка?) тужлива – означального типу, узгоджений, виражений відносним прикметником у жін. роді, одн., називний відмінок;
     10.2 навіває (що?) спогади – обʼєктного типу, прямий, виражений іменником у множ., в знахідному відмінку без прийменника;
     10.3 навіває (кому?) козакам – обʼєктного типу, непрямий, виражений іменником у множ., в давальному відмінку;
     10.4 навіває (коли?) знову – обставинного типу зі значенням часу, виражений прислівником;
     10.5 спогади (які?) про бої – означального типу, неузгоджений, виражений прийменниково-відмінковою формою «про + Зн. в.»;
     10.6 бої (які?) минулі – означального типу, узгоджений, виражений прикметником у множині, знахідний відмінок.
11. Речення трикомпонентне (S–P–O): пісня – навіває – спогади.
12. Комунікативна будова: наявні Т (група підмета) / R (група присудка), нейтральне висловлювання.
13. Речення неускладнене.
14. Речення подільне.
15. Крапка в кінці речення.

ДІАГНОСТИКА ЗАСВОЄННЯ СТУДЕНТАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Вправа 1. Спишіть, вставляючи букви й пунктуаційні знаки (поясніть орфограми й пунктограми за найновішою редакцією «Українського правопису»). Підкресліть головні та поширювальні (другорядні) члени речення. Укажіть, якими частинами мови їх виражено.

Зб…раєт…ся Данило довго бо треба йому вз…яти з собою чимало всякого начин…я. А зібравшис… в…рушує в…дорогу кликнувши за собою малого проте бідового пес…ка Куз…ку він…бо справді як той жучок що ж…ве на колосках рудий та криволапий.
І йдуть…
Йде Данило хутко бо в…сокий на зріст і ц…батий як л…лека. Ступне Данило крок…два а Куз…ці треба ступнути десят… то довод…т…ся йому бігти хекаючи та висолопивши язика. У Куз…ки неоднакові вуха. Як у Данила на шапці одне стр…мит… у…гору друге вниз. У Куз…ки теж одне нашорошене друге опало і т…ліпаєт…ся як не…ж…ве як ганчір…яне (Гр. Тютюнник).

Вправа 2. Змоделюйте речення, що мали б такі характеристики:

1. Речення непитальне, розповідне, неокличне, заперечне, двоскладне, поширене, двокомпонентне.
2. Речення питальне, неокличне, стверджувальне, двоскладне, поширене, повне.
3. Структурна схема Inf cop ₀ N ₁
4. Структурна схема Pron ₁ Vf
5. Структурна схема N ₁ cop ₀ N ₁

Вправа 3. Утворіть синтаксичну парадигму для поданих простих двоскладних речень.

1. Весна малює барвами поля.
2. Веселе сонце сходить над горою.
3. Всміхається заквітчана земля.
4. Дитя радіє теплою порою.

 Вправа 4. Здійсніть семантико-синтаксичний аналіз речень. Сформулюйте висновок про морфологічні та морфолого-синтаксичні засоби вираження базових і вторинних синтаксем, визначте найуживаніші синтаксеми в наведеному уривку.   

Гнат подався до ставка й сів під вербою на росяній траві. Він глянув на ставок і не впізнав його. Дві блакитні бані зіллялись в одну величезну кулю, оперезану чудовим поясом темно-зелених дерев, білих хат, чорних тинів. Два місяці неначе осміхаються один до одного. А в садках солодко дрімають окутані місячним сяйвом стрункі тополі, широковіті липи, крислаті яблуні. По сріблястій землі лягли довгі чорні тіні… Однак нічна тиша повна всякими згуками… (М. Коцюбинський).

Вправа 5. Виконайте повний синтаксичний розбір простих речень (за схемою).

В моїй батьківщині під цю пору колишуться по крутих польових доріжках навантажені хлібом вози. В моїй батьківщині осінь ступає в червоних сап'янцях. У моїй батьківщині вечірні тумани заступають хороводи русалок (Ірина Вільде).

 

 ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИКОНАННЯ

1. Підготуватися до практичного заняття «Комунікативно-прагматичні та структурні типи простих речень у сучасній українській мові» (див. лекцію https://kulbabska.com/news/dystantsiina-osvita/329-dystantsiina-osvita-komunikatyvno-prahmatychni-ta-strukturni-typy-prostykh-rechen-u-suchasnii-ukrainskii-movi ).

• 2. Виконати синтаксичний розбір речень двох речень (див. схему https://kulbabska.com/for-students/schemes):
  Я вже здалеку бачу маленьку білу постать на обніжку (Гр. Тютюнник);
  Чом вас вітер не розвіяв в степу як пилину? (Т. Шевченко).

 РЕФЛЕКСІЯ Метод «Вільний мікрофон»

• нині я дізналася / дізнався про особливості простого речення багато нового, зокрема...
• було цікаво сформувати комплексне уявлення про просте речення в таких аспектах ...
• важливо було зіставити теоретичні відомості про речення зі шкільним підручником, і можна підбити підсумки про...
• труднощі спричинило...
• я зрозуміла / зрозумів, що...
• я навчилася / навчився...
• тепер я зможу...
• для мого майбутнього фаху філолога потрібно...

 NOTA BENE! Сформулюйте висновки до теми «Просте речення в ієрархічній системі синтаксичних одиниць української мови»

Дорогі друзі!
Щиро вітаємо Вас із Великоднем!
Нехай теплі писанкові барви звучать у кожному серці найсвітлішою Надією,
непохитною Вірою та всепереможною Любов’ю!

Рекомендації та практичні матеріали
у форматі «Дистанційна освіта. Синтаксис»
 підготувала кандидат філологічних наук,
асистент кафедри сучасної української мови ЧНУ
Галина ТЕСЛІЦЬКА