СО_Особливості будови й семантики складнопідрядних речень обставинного типу

Глибокі ідеї подібні до тих чистих вод, прозорість яких затемнена їхньою ж глибиною (Клод Адріан Гельвецій)

Модуль 1. Складні речення сполучникового типу: наукові підходи та лінгводидактика

Навчальний елемент 1.3

ФУНКЦІЙНО-СТИЛІСТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СКЛАДНОПІДРЯДНИХ ЕЛЕМЕНТАРНИХ РЕЧЕНЬ
У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Лекція № 4–6

ТемаОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ Й СЕМАНТИКИ СКЛАДНОПІДРЯДНИХ РЕЧЕНЬ ОБСТАВИННОГО ТИПУ

План

1. Критерії виокремлення складнопідрядних речень обставинного типу (розчленованої структури).
2. Структурно-семантичні параметри складнопідрядних речень розчленованої структури з детермінантним зв’язком:
     2.1. Складнопідрядні порівняльні речення.
     2.2. Складнопідрядні часові.
     2.3. Складнопідрядні зі значенням зумовленості.
     2.4  Складнопідрядні зіставлювальні (відповідності / невідповідності).
3. Складнопідрядні речення розчленованої структури з корелятивним зв’язком (відносно-поширювальні).   
4. Синоніміка складносурядних і складнопідрядних речень.

Ключові слова: обставинні семантико-синтаксичні відношення, складнопідрядні речення розчленованої структури, аналогійний детермінантний непередбачуваний підрядний зв’язок, неаналогійний корелятивний підрядний зв’язок, структурно-семантичні типи складнопідрядних розчленованих речень, семантичні підрядні сполучники, сполучні слова, анафоричний елемент.

Мета: поглибити відомості студентів про специфіку складнопідрядних речень обставинного типу; ознайомити зі структурно-семантичною класифікацією речень виучуваного типу; звернути увагу на складні випадки синтаксичного аналізу обставинних складнопідрядних речень, виявити особливості вживання обставинних складнопідрядних речень у художньо-публіцистичному стилі сучасної української літературної мови (вияви варіантності й синонімії).

agendaРЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО НАВЧАЛЬНОГО ЕЛЕМЕНТА

 О с н о в н а

Городенська К. Г. Сполучники української літературної мови : [монографія]. К. : Вид-чий дім Дмитра Бураго, 2010. 204 с. [4]. (Студії з українського мовознавства).
Дудик П., Прокопчук Л. Синтаксис української мови : підручник. К. : Академія, 2010. С. 243–249.
Зарицька В. Складнопідрядні речення з синкретичними означально-з'ясувальними підрядними. Лінгвістичні студії : зб. наук. праць. Донецьк : ДонНУ, 2002. Вип. 9. С. 64–69.
Зарицька В. Складнопідрядні речення обставинно-атрибутивного типу підрядними. Лінгвістичні студії : зб. наук. праць. Донецьк : ДонНУ, 2003. Вип. 11; ч. 1. С. 148–153.
Каранська М. У. Синтаксис сучасної української літературної мови : [навч. посібн.].К. : Либідь, 1995. С. 174–181.
Слинько І. І., Гуйванюк Н. В., Кобилянська М. Ф. Синтаксис сучасної української мови: Проблемні питання. К.: Вища шк., 1994. С. 416–424.
Сучасна українська літературна мова: Синтаксис : [підручник] / за заг. ред. І. К. Білодіда. К. : Наук. думка, 1972. С. 387–409.
Сучасна
українська мова: Морфологія. Синтаксис : підручник / за ред. А. К. Мойсієнка. К. : Знання, 2010. С. 321–327. 
Сучасна
українська мова : [підручник] / М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас та ін.; за ред. М. Я. Плющ. 3-тє вид., стереотип. К. : Вища шк., 2001. С. 234–241.
Сучасна
українська мова: Синтаксис : [навч. посібн.] / С. П. Бевзенко, Л. П. Литвин, Г. В. Семеренко. К. : Вища шк., 2005. С. 164–175.
Христіанінова Р. О. Складнопідрядні речення в сучасній українській літературній мові: монографія. К. : Інститут української мови ; Вид-чий дім Дмитра Бураго, 2012. 368 с.
Шульжук К. Ф.
Синтаксис української мови : [підручник]. К. : Академія, 2004. С. 231–248.

Корпус шкільних підручників

Авраменко О. Українська мова : підруч. для 9 класу загальносвіт. навч. закладів. К. : Грамота, 2017. 160 с.; іл.
Глазова О. Українська мова: підруч. для 9 класу загальносвіт. навч. закладів. Харків : Вид- во «Ранок», 2017. 240 с.; іл.
Голуб Н. Б., Ярмолюк А. В. Українська мова : підруч. для 9 класу загальносвіт. навч. закладів. К. : Педагогічна думка, 2017. 308 с.; іл.
Заболотний В. В., Заболотний О. В. Українська мова : підруч. для 9 класу загальносвіт. навч. закладів. К. : Генеза, 2017. 272 с.

Методична література

Анотований список літератури учителю української мови (9 клас). 
https://chobd.ck.ua/index.php/home/357-2011-02-04-10-50-12/bibliografichni-materiali/2879-anotovanyi-spysok-literatury-uchyteliu-ukrainskoi-movy-9-klas-2014

 Д о д а т к о в а  л і т е р а т у р а

Богдан М. М. Сполучники і сполучні слова як засоби зв’язку частин складнопідрядного речення.  Українська мова і література в школі. 1979. № 1. С. 69–75.
Вихованець І. Р. Складнопідрядні речення на тлі семантико-синтаксичної валентності. Лінгвістичні студії : зб. наук. праць / відп. ред. Загнітко А. П. Донецьк : ДонДУ, 1996. Вип. 2. С. 27–31.
Вихованець І. Проблема класифікації складнопідрядних речень. Лінгвістичні студії : зб. наук. праць / відп. ред. Загнітко А. П. Донецьк : ДонДУ, 2000. Вип. 6. С. 8–11.
Герман К. Ф. Критерії розрізнення омонімічних сполучників і сполучних слів // Українська мова і література в школі. 1970. № 5. С. 54–56.
Гмир І. С. Розрізнення сполучників від однозвучних сполучень слів. Українська мова і література в школі. 1972. № 3. С. 54–56.
Дорошенко С. Розширення ряду сполучних виразів у складнопідрядних реченнях в сучасній українській мові. Функціонально-комунікативні аспекти граматики тексту : зб. наук. праць, присв. ювілею д. філол. н., проф., акад. АН ВШ України, завідувача кафедри української мови ДонНУ Анатолія Загнітка. Донецьк : ДонНУ, 2004. С. 36–38.
Козицька О. Особливості структури контамінованих складнопідрядних багатокомпонентних речень. Лінгвістичні студії : зб. наук. праць / ред. Загнітко А.  Донецьк : ДонНУ, 1998. Вип. 4. С. 62–66.
Кротевич Є. В. Будова складнопідрядного речення в сучасній українській мові. Українська мова і література в школі. 1952. № 1. С. 17–23.
Маргітич Г. М. Загальне поняття про складнопідрядне речення. Українська мова і література в школі. 1969. № 8. С. 75–79.
Мельничук О. С. Про природу складнопідрядних речень та принципи їх класифікації.  Українська мова і література в школі. 1953. № 2. С. 25–36.
Наливайко Ю. Співвідношення означально-обставинного синкретизму членів речення і підрядних частин. Лінгвістичні студії / ред. Загнітко А. Донецьк : ДонНУ, 2002. Вип. 10. – С. 53–58.
Орехов В. Співвідношення актуального та граматичного членування складнопідрядного речення. Лінгвістичні студії : зб. праць / ред. Загнітко А. Донецьк : ДонНУ, 2003. Вип. 11. Ч. 1. С. 211–215.
Пономарьова Л. Диференційні та кваліфікаційні ознаки складнопідрядних речень прислівного типу. Лінгвістичні студії : зб. праць /ред. Загнітко А. П. Донецьк : ДонНУ, 2001. Вип. 8. С. 82–88.
Поспєлов М. С. Складнопідрядне  речення і основні особливості його будови. Українська мова і література в школі. 1953. № 1. С. 23–28.
Чередниченко І Г. До питання про будову складнопідрядного речення. Українська мова і література в школі. 1952. № 4. С. 22–31.
Слинько І. І. Сполучник чи сполучне слово. Українська мова і література в школі. 1987. № 4. С. 31–36.
Чернишова Л. Деякі структурно-семантичні особливості присубстантивно-означальних речень. Лінгвістичні студії : зб. наук. праць / відп. ред. Загнітко А. П. Донецьк : ДонНУ, 2001. Вип. 8. С. 58–62.
Шульжук Н. Фразеологізовані утворення у структурі складного речення діалогічного мовлення. Лінгвістичні студії : зб. наук. праць / відп. ред. Загнітко А. П. Донецьк : ДонНУ, 2000. Вип. 6. С. 22–25.

С л о в н и к и  й  д о в і д н и к и

Ганич Д. І. Словник лінгвістичних термінів / Д. І. Ганич, І. С. Олійник. К. : Гол. вид-во „Вища школа”, 1985. 360 с.
Городенська К. Г. Граматичний словник української мови: Сполучники. К., Херсон : Ін-т укр. мови НАН України, Херсон. держ. ун-т, 2007. 349 с. [2].
Гуйванюк Н., Кульбабська О. В., Кардащук О. В. Українська мова: Схеми, таблиці, тести : навчальний посібник [для студ. вищих навч. закладів]. Львів : Світ, 2005. 304 с.
Загнітко А. Словник сучасної лінгвістики: поняття і терміни : у 4 т. Донецьк: ДонНУ, 2013. Т. 1. 402 с.; Т. 2. 350 с.; Т. 3. 426 с.; Т. 4. 388 с.
Єрмоленко С. Я., Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова : короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів; за ред. Єрмоленко С.  К. : Либідь, 2001. 224 с.
Мала філологічна енциклопедія : [довідник] / укл. : О. І. Скопенко, Т. В. Цимбалюк. К. : Довіра, 2007. 478 с.
Селіванова О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія. Полтава : Довкілля-К, 2006. 716 с.
Селіванова ОО. Лінгвістична енциклопедія. Полтава : Довкілля-К, 2010. 843 с.
Українська мова : [енциклопедія]. К. : Укр. енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. 824 с.


1. Критерії виокремлення складнопідрядних речень обставинного типу (розчленованої структури)

Про диференційні ознаки складнопідрядних речень нерозчленованої та розчленованої структури йшлося в попередній лекції, проте варто узагальнити основні теоретичні відомості про розчленований тип СПР.

Для складнопідрядних речень розчленованої структури характерні такі ознаки:

1. Релевантна ознака – стосунок семантики підрядної частини до всього змісту головної частини загалом (а не до опорного слова).

2. Оскільки в головній частині немає співвідносних слів, підрядні одиниці розчленованих складнопідрядних речень більш самостійні, ніж нерозчленованих. Тому в деяких випадках складнопідрядні розчленовані речення легко перетворити на складносурядні.

3. Синтаксичний зв’язок:

  • підрядний, аналогійний, непередбачуваний – для СПР із детермінантним з’язком; 
  • підрядний, неаналогійний – для СПР із корелятивним з’язком.

4. Головна та залежна частини поєднані семантичними підрядними сполучниками, що визначають загальне значення речення, а також часто мають взаємозалежний видо-часовий і модальний плани (наприклад – у часових, умовних, цільових реченнях).

5. Розташування предикативних частин розчленованих речень здебільшого вільне (гнучкі структури), а отже позиція ПО зумовлює не стільки для актуального членування, як для вираження різних відтінків основного граматичного значення, тобто відіграє граматичну роль.

6. Засоби синтаксичного зв’язку між предикативними одиницями:

  • семантичні сполучники (у СПР із детермінантним зв’язком);
  • сполучні слова (у СПР із корелятивним зв’язком).

7. Семантичні сполучники за їхніми специфічними можливостями можна поділити на сполучні засоби:

  • диференційованих значень – такі, що виражають лише один тип семантико-синтаксичних відношень, не залежать від контексту
  • недиференційованих значень – такі, що здатні виражати кілька семантико-синтаксичних відношень, перебувають під впливом контексту.

8. Класифікація складнопідрядних речень розчленованого типу ґрунтується на таких критеріях:

  • тип підрядного зв’язку (із детермінантним і корелятивним зв’язками);
  • семантика підрядного сполучника (нерозчленованого на складники / розчленованого на складники). 

2. Структурно-семантичні параметри складнопідрядних речень розчленованої структури
з детермінантним зв’язком

Підрядні  ре­чення з детермінантним зв’язком – це  речення, підрядні частини  яких виконують дії розгорнутих обставин, з якими пов'язані дії головних частин. Підрядні частини відповідають на ті самі питання, що й обставини у простому реченні.

Складнопідрядні речення розчленованого типу охоплюють такі види:

  • порівняльні,
  • часу,
  • зумовленості, зокрема:
    – стимулювальної зумовленості (причини, умови, допусту);
    – результативної зумовленості (наслідку);
    – стимулювально-результативної зумовленості (мети).
  • відповідності.
2.1. Складнопідрядні порівняльні речення
     

Складнопідрядні порівняльні речення – такі речення, у яких одне явище уподібнюється іншому. У цьому аспекті порівняльна підрядна порівняльна частина  виражає предмет порівняння, тобто те, з чим зіставляється, по­рівнюється повідомлюване в головній частині.

НАПРИКЛАД: Чотири літа пролетіло (як саме?), МОВ сірі птахи за лани (А. Малишко). А тепер у серці щось тремтить і грає (як саме?), ЯК тремтить на сонці гілка золота (М. Рильський). Долиною повилась річка, НАЧЕ хто кинув нову синю стрічку на зелену траву (М. Коцюбинський). Я мріять буду, ЯК мріють ранками ліси... (В. Симоненко).

info  Від голов­ної частини до підрядної ставимо запитання як? як са­ме? подібно до чого?

checked 1 Тип синтаксичного зв’язку – підрядний, аналогійний, детермінантний і непередбачуваний.

checked 1 Гнучкі структури.

checked 1 Підрядні порівняльні частини приєднуються до голов­них за допомогою порівняльних сполучників як, мов, на­че, неначе, ніби, нібито, немовби тощо.

info Як розмежувати порівняльні підрядні частини від порівняльних зворотів?

Підрядна одиниця з порівняльним значенням у структурі складного речення

1. Здебільшого містить граматичну основу, напр.: Чоловік приклав руку до грудей, МОВБИ струна та обірвалася в його душі (Я. Гримчич).

2. У неповних порівняльних підрядних частинах функціюють:

– іменник зі значенням носія певної дії: Гуляйдень, як і всі подорожні, ночував, де трапиться (Н. Рибак); 

– займенник із сполучником ЯК; займенник вказує на конкретний предмет, із яким за певною однаковою дією порівнюється інший: Але сотник, ЯК і вони, дивився у бік лісу (Н. Рибак);

– повнозначне слово в ролі обставини чи додатка, яким конкретизується, уточнюється, доповнюється значення дієслова-присудка: Тане, люта і шалена, як туман над склом ріки (В. Сосюра); пор.: Тане, люта і шалена, як туман тане (де?) над склом ріки; Тепер вони слідкували за його рукою, як оркестр за паличкою диригента (О. Гончар); порівн.: Тепер вони слідкували за його рукою, як оркестр слідкує (за чим?) за паличкою (чиєю?) диригента.

 

 

Порівняльний зворот у структурі
простого ускладненого речення

1. Не є предикативною одиницею і не містить граматичного центру, напр.: Доброта, ЯК хліб, потрібна людям (Д. Луценко.).

2. Сполучниковий зворот можна подеколи замінити орудним порівняльним, напр.: Дівчина співала, НАЧЕ соловейко // Дівчина співала соловейком.

3. Порівняльний зворот може набувати функції іменної частини складеного присудка з наявною чи нульовою формою зв’язку: Увесь він був — ЯК весняний неспокій (М. Рильський);.

4. У функції іменної частини присудка в порівняльному звороті найчастіше виступає:
– іменник у формі називного відмінка: І день - як колос наливний (В. Сосюра); Ямка на потилиці наче гніздечко (О. Гончар);
– іменник у формі родового відмінка з прийменниками З, У: Чорні жилаві руки були наче з заліза (М. Коцюбинський);
– іменник у формі місцевого відмінка: Тиша як у сніговій пустелі (І. Цюпа); Табір - мов на долоні (Ю. Збанацький);
– прикметник: Марія для мене як рідна (Є. Гуцало);
– тавтологічним сполученням слів: Полк як полк (О. Гончар).

Додатково читайте: 

Прокопчук Л. Порівняльні звороти в системі компонентів формально-синтаксичної структури простого речення / Людмила Прокопчук. – Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.info-library.com.ua/books-text-10682.html

 2.2. Складнопідрядні часові 

Складнопідрядні речення часу – це такі складнопідрядні речення розчленованої структури, підрядні частини яких указують на час або період тривання дії головної предикативної одиниці.

НАПРИКЛАД: Чому ж стоїш без духу ти, КОЛИ весь світ буває (Олександр Олесь); ЯК тільки літо, так я й в дорогу! (Леся Українка); Я намалював Катерину В ТОЙ ЧАС, ЯК вона прощалася з своїм москаликом і вертається в село (Т. Шевченко); Як заквітнуть у квітні садочки (відколи?), не надивишся ти на сади (П. Усенко); Ди­вись, я сміюсь (коли?), КОЛИ серце ридає... (Леся Українка).  ПІСЛЯ ТОГО ЯК луг покосять (коли?), знову трави ростуть в цвіту (В. Ткаченко). Не буде щастя ні мені, ні люду (доки? до якого часу?), ДОКИ на світі нещаслива буде хоча б одна людина роботяща (М. Вінграновський). ДОПОКИ бджоли, ДОТИ й щастя (З газети).

info  Від голов­ної частини до підрядної ставимо запитання (коли? відколи? з якого часу? доки? як довго? з яких пір? як довго тощо).

checked 1 Тип синтаксичного зв’язку – підрядний, аналогійний, детермінантний і непередбачуваний.

checked 1 Гнучкі структури.

checked 1 Підрядні частини приєднуються до головних за допо­могою часових сполучників і сполучних слів, а саме: ко­ли, поки, доки, як, як тільки, відколи, після того як, тим часом як, перед тим як, щойно, як тільки, відтоді як, з того часу як, допоки,  в той час як тощо.

bookmark 1 NOTA BENE! 

Складені сполучники після того як, перед тим як, до того як можуть розщеплюватися на вказівні слова після того, перед тим, до того і на сполучник підрядності як – у такому разі між ними ставиться кома: Перед тим, як одхилити ляду, вона закриває ліхтар, прислухається (Леся Українка). Після того, як провалився тут Лабунець обома колесами зразу, – не їздять (Є. Гуцало). Якщо такі словосполучення сприймають як сполучники, то кома між їхніми частинами не ставиться: Перед тим як вечеряти, Гнат, вийшовши на ґанок, тонко засвистів (1. Муратов). 



 2.3. Складнопідрядні зі значенням зумовленості 

Складнопідрядні речення зумовленості – такі, у яких репрезентовано дві ситуації, що залежать одна від одної.

З огляду на напрям зумовленості в сучасному українському мовознавстві виокремлюють три підтипи зазначених вище речень:

1) речення стимулювальної зумовленості – причинові, умовні, допустові (вони тісніше пов’язані між собою, ніж два наступні підтипи);

2) речення результативної зумовленості – наслідкові;

3) речення стимулювально-результативної зумовленості – цільові (мети).

Характерні особливості складнопідрядних речень зумовленості

1. Важливе значення для них має реальна або гіпотетична модальність їхніх складників.

2. Речення зумовленості побудовані за певними моделями, що можуть змінюватися під впливом недиференційованих і диференційованих сполучників, співвідносних корелятів, видо-часових форм присудків.

exit 1 Складнопідрядні умовні речення

Складнопідрядні умовні речення – такі складні речення, що виражають пряму зумовленість, тобто в підрядній частині названо ситуацію, яка спричинює певний наслідок у головній частині.

НАПРИКЛАД: (За якої умови?) КОЛИ Б крила мав, Я б тоді під хмарами. соколом літав (П. Кармалюк). Завжди шумить ріка (за якої умови?), КОЛИ вона мілка (Нар.тв.). (За якої умови?) ЯКБИ Я турбував­ся лиш про себе, вже б онімів давно від самоти (Д. Павличко).РАЗ (за якої умови?) добром нагріте серце, вік не прохолоне (Т. Шевченко). Пригадай собі голос матері, ЯК (якщо) хочеш почути совість   (Д. Павличко).

info  Від голов­ної частини до підрядної ставимо запитання за якої у мови?

checked 1 Тип синтаксичного зв’язку – підрядний, аналогійний, детермінантний і непередбачуваний.

checked 1 Гнучкі структури.

Специфіка складнопідрядних умовних речень

1. Особливості справжньої умовності полягає в тому, що вона може бути тільки гіпотетичною, а не реальною.

2. Оскільки саме підрядна частина виражає основне значення речення – умову, то й модальність такого складного речення репрезентована в двох виявах:

  • як ірреальна для ірреально-умовних речень;
  • як можлива для потенційно-умовних.

3. Складники умовних складнопідрядних речень поєднують:

  • нерозчленовані сполучники:
    – недиференційовані: ЯКБИ, КОЛИ Б, АБИ, ХАЙ БИ;
    – диференційовані: ЯКЩО, КОЛИ (у зна­ченні якщо),, ЯК (у зна­ченні якщо), ЯКЖЕ, РАЗ;
  • складені поєднання на зразок ЗА УМОВИ, ЯКЩО; ЗА ТІЄЇ УМОВИ, ЯКЩО; У ТОМУ РАЗІ, ЯКЩО; ЗА УМОВИ ЩО; З УМОВОЮ ЩО.

exit 1 Складнопідрядні речення причини

Складнопідрядні речення причини – такі, що виражають пряму зумовленість, тобто вказують на причину дії, яка спричинює певні наслідки (стан або дію), репрезентовані в головній частині.

НАПРИКЛАД: За мир голосуєм (з якої причини?), БО миру скрізь прагнуть народи землі (П. Усенко); Поет не боїться від ворога смерті (чо­му?), БО вільная пісня не може умерти (Леся Українка). За­пізнився з відповіддю (через що?) ЧЕРЕЗ ТЕ, ЩО живу зараз за кордоном, а не в Чернігові (М. Коцюбинський).

info  Від голов­ної частини до підрядної ставимо запитання чому? через що? з якої причини?

checked 1 Тип синтаксичного зв’язку – підрядний, аналогійний, детермінантний і непередбачуваний.

checked 1 Як гнучкі структури, так і негнучкі.

Специфіка складнопідрядних причинових речень

Для складнопідрядних причинових не характерна гіпотетична модальність на відміну від умовних речень.

Сполучникові засоби охоплюють два типи:

  • недиференційовані сполучники, що здатні передавати як власне-причинові, так і невласне-причинові відтінки значень: БО, ТОМУ ЩО, ОСКІЛЬКИ, АДЖЕ (за допомогою модальних слів, часток або контексту загалом);
  • диференційовані складені сполучники / сполучникові утворення, що передають або власне-причинове, або невласне-причинове значення:ЧЕРЕЗ ТЕ ЩО, ЗАВДЯКИ ТОМУ ЩО, НА ПІДСТАВІ ТОГО ЩО, ВНАСЛІДОК ТОГО ЩО, В СИЛУ ТОГО ЩО, У ЗВЯЗКУ З ТИМ ЩО, ВИХОДЯЧИ З ТОГО ЩО, ТИМ БІЛЬШЕ ЩО тощо.

exit 1 Складнопідрядні допустові речення

Складнопідрядні допустові речення – такі, що виражають зворотну зумовленість, тобто в підрядній частині мовець повідомляє про підставу чи умову, усупереч якій відбувається, відбулася або може відбутися дія головної частини.

НАПРИКЛАД: (Попри що?) ХОЧ була північ, спати не хотілось (І. Цюпа). Ніч тепла і тиха (незважаючи на що?), ХОЧ уже пахне вологою (В. Василевська). Даю тобі цей меч (незважаючи на що?), ДАРМА ЩО ти не сильна (Леся Українка).

info  Від голов­ної частини до підрядної ставимо запитання незважаючи на що? попри що?

checked 1 Тип синтаксичного зв’язку – підрядний, аналогійний, детермінантний і непередбачуваний.

checked 1 Як гнучкі, так і негнучкі структури.

Специфіка складнопідрядних допустових речень

1. Підрядна частина стосується всієї головної предикативної одиниці.

2. Власне-допустові речення будуються за однією моделлю, невласне-допустові – за трьома.

3. Підрядні частини допустових складнопідрядних речень посідають постпозицію, але можуть бути в препозиції чи інтерпозиції. Якщо підрядні частини препозитивні, то в головній частині можуть функціюють протиставні сполучники АЛЕ, ТА, ПРОТЕ, ОДНАК та їх аналоги. Ці сполучники допомагають відмежувати головну частину від підрядної і, найголовніше, увиразнюють протиставлення.

4. Сполучникові засоби охоплюють два типи:

  • недиференційовані сполучники, що здатні передавати як власне-допустові, так і невласне-допустові відтінки значень: ХОЧ, ХОТЬ (заст.), ХАЙ, НЕХАЙ., 
  • диференційовані складені сполучники / сполучникові утворення, що передають або власне-допустове, або невласне-причинове значення: НЕЗВАЖАЮЧИ НА ТЕ ЩО, ДАРМА ЩО, НЕЗАЛЕЖНО ВІД ТОГО ЩО, ВСУПЕРЕЧ ТОМУ ЩО.

bookmark 1 NOTA BENE! 

Серед допустових речень виділяють і такі, які не мають формального показника – підрядного сполучника допусту ХОЧ, НЕЗВАЖАЮЧИ НА ТЕ, ЩО АБО ДАРМА ЩО. Проте підрядна частина в таких реченнях відповідає на запитання незважаючи на що? і має такі фразеологізовані сполучення, до складу яких входить заперечна частка не і подекуди частка би(б), як-от: ХТО (Б) НЕ, ЩО (Б) НЕ, ДЕ (Б) НЕ, СКІЛЬКИ( Б) НЕ, ЯКИЙ БИ НЕ, КУДИ (Б) НЕ, ЯК НЕ  і под. Наприклад: Хто б що не говорив, Вітчизни без рідної хати не було й не може бути (В. Скуратівський). Кирило Іванович що не робив – нічого не вдіє (Панас Мирний). Скільки не кликали Гафійку їсти, вона не увійшла (М. Коцюбинський). Павло з Маланкою, як не прислухалися до палких суперечок між батьком і дідом, не могли засвоїти вірної думки (К. Гордієнко). Де вже я не був – такого дива і не чув (Л. Глібов). Сполучник допустовості ХОЧ у  цих реченнях ніби пропущений (скорочений). Порівняймо: (Хоч) хто б що не говорив, Вітчизни без рідної хати не було й не може бути. (Хоч) що не робив Кирило Іванович  – нічого не вдіє. (Хоч) скільки не кликали Гафійку їсти, вона не увійшла. Павло з Маланкою, (хоч) як не прислухалися до палких суперечок між батьком і дідом, не могли засвоїти вірної думки. (Хоч) де вже я не був – такого дива і не чув.

exit 1 Складнопідрядні речення наслідку

Складнопідрядні наслідкові речення – такі, що вказують на наслідок того, про що йдеться в головному реченні. 

НАПРИКЛАД: Влітку я добре відпочив, ТАК ЩО з новими силами міг взятися до роботи.

info  Від голов­ної частини до підрядної не можемо поставити чіткого запитання, хіба що таке – що є результатом?

checked 1 Тип синтаксичного зв’язку – підрядний, аналогійний, детермінантний і непередбачуваний.

checked 1 Негнучкі структури.

 Специфіка складнопідрядних речень наслідку

У складнопідрядних наслідкових реченнях, як і цільових, виражається пряма результативна зумовленість, але на відміну від цільових речень результативність не гіпотетична, а реальна. Тому для головної частини підрядних наслідкових речень характерні не ірреальні, а форми дійсного способу (індикативні).

Приєднується підрядна наслідкова частина за допомогою сполучника ТАК ЩО, який комою не розчленовується (тобто обидві його частини стоять у підрядній частині). Наприклад: Калюж­ний кладе мені руки на голову, ТАК ЩО шапка наповзає аж на очі (Г. Тютюнник). Вже в березні розвезло шляхи, ТАК ЩО ні проїхати, ні пройти (І. Цюпа).

Сполучник ТАК ЩО може підсилюватися частками і(й), аж. Наприклад: Здоровенний дуб розлігся, розширився своїм кострубатим гіллям, ТАК ЩО АЖ темно під ним (М. Коцюбинський).

  • Для складнопідрядних наслідкових речень досить типова парцеляція, напр.: За кілька хвилин поїзд рушив далі. ТАК ЩО бійці ледве встигли позлазити на платформу (Ю. Мушкетик).

Складнопідрядні наслідкові речення слід відрізняти від складнопідрядних займенниково-співвідносних (у школі – міри та ступеня), у яких вказівне слово так стоїть у головній частині, а підрядна частина приєд­нується за допомогою сполучника ЩО. Порівн.:

Складнопідрядне займенниково-співвідносне (міри та ступеня)

Складнопідрядне наслідкове

Ми вже так знали одне одного, ЩО навіть думки одне одного вгадували безпомилко­во (О. Гончар).

Корній Кирилович раптом засміявся дзвінко, молодо, ТАК, ЩО АЖ луна пішла по­над річкою (І. Ле).

 

Усе було передбачено до найменших дрібниць, ТАК ЩО битву за урожай вигра­ли люди.

Корній Кирилович раптом засміявся дзвінко, молодо, ТАК ЩО АЖ луна пішла по­над річкою.

exit 1 Складнопідрядні речення мети

Складнопідрядні речення мети (цільові) – такі, що виражають пряму зумовленість, тобто такий зв’язок, коли в підрядній частині мовець повідомляє про бажаний наслідок передумови, зафіксованої в головній частині.

НАПРИКЛАД: Кожне слово в симфонію проситься (навіщо?),  ЩОБ світам і народам гриміть (О. Новицький); Христя (навіщо?), ЩОБ як-небудь скороти­ти час, почала вишивати сорочку (Панас Мирний). Я висловлював оригінальний підхід до речей ДЛЯ ТОГО, ЩОБ вразити цю чарівну дівчину (А. Дімаров). Бригада закінчувала трудовий день З ТИМ, ЩОБ завтра новий день продовжити з новим завзяттям (А. Дімаров).

info  Від голов­ної частини до підрядної ставимо запитання з якою метою? для чого? навіщо?

checked 1 Тип синтаксичного зв’язку – підрядний, аналогійний, детермінантний і непередбачуваний.

checked 1 Як гнучкі, так і негнучкі структури.

Специфіка складнопідрядних речень мети

1. Підрядна частина пояснює головну загалом.

2. Складнопідрядні речення мети семантично пов’язані з реченнями умови та причини, які теж репрезентують пряму зумовленість. На відміну від цих конструкцій у складнопідрядних реченнях мети передбачувана подія можлива лише внаслідок цілеспрямованої дії.

3. Подія в складнопідрядних реченнях мети завжди тільки передбачувана, потенційна, а не реальна. Отже:

  • їх підрядна частина завжди гіпотетична, спрямована в майбутнє;
  • предикат виражений або синтаксичним ірреальним способом, або інфінітивом; 
  • сполучні засоби завжди мають частку БИ.

4. Підрядна частина при­єднується до головної найчастіше за допомогою сполучника ЩОБ (рідше — ЩОБИ), а також за допомогою інших спо­лучників (ДЛЯ ТОГО ЩОБ, ЗАРАДИ ТОГО ЩОБ, З ТИМ ЩОБ, АБИ). 

5. Складені сполучники ДЛЯ ТОГО ЩОБ, ЗАРАДИ ТОГО ЩОБ, З ТИМ ЩОБ можуть розподілятися між головною та підрядною частинами. На­приклад: ДЛЯ ТОГО ЩОБ любити власний народ, не треба нам ненавидіти інший народ (О. Кобилянська).Не тре­ба нам ненавидіти інший народ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ любити власний народ. (ЗВЕРНІТЬ УВАГУ на розділові знаки: кома ставиться один раз: або  перед складеним сполучником, або всередині).

6. Підрядна частина може посідати всі три позиції, але найтиповіша постпозиція, оскільки повідомлення про мету зазвичай актуальніше, ніж повідомлення про саму дію. До того ж:

  • за препозиції головна і підрядна частини виявляють найбільшу взаємопов’язаність, маркуючи відношення мети й засоби її досягання, мети й умови, за якої вона може бути досягнута, напр.:  ЩОБ рибку з'їсти, треба в воду лізти (Нар. тв.).
  • за інтерпозиції підрядна частина набуває приєднувального відтінку й наближається до вставного речення, напр.: А ввечері мій Ярема, ЩОБ не сердить отамана, покинув Оксану (Т; Шевченко). 

2.4. Складнопідрядні зіставлювальні речення 

Поняття зіставлення типове для складносурядних речень, утім, деякі підрядні сполучники також можуть виражати це значення. Це і дає підставу виокремоювати серед складнопідрядних розчленованих речень зіставлювальні конструкції.

Підґрунтям для їх кваліфікації є характер зіставлювальних значень, оскільки в реченні йдеться про .відмінні чи подібні явища. З огляду на такий семантичний потенціал складнопідрядні зіставлювальні речення поділяють на дві групи:

  • зі значенням невідповідності ;
  • зі значенням відповідності.  
3. Складнопідрядні речення розчленованої структури з корелятивним зв’язком

До складнопідрядних речень розчленованої структури мовознавці зараховують відносно-поширювальні , такі, що утворені «технікою приєднання» (за Раїсою Христіаніновою). За семантикою зазначений тип речень ще називають «Складнопідрядними реченнями з підрядними супровідними частинами». Вони містять у собі додаткове повідомлення, побічне зауваження чи узагальнення висловленого в головній частині.

Підрядна частина приєднується до головної за допомогою відносного займенника ЩО в називному чи непрямих відмінках (що – чого – чому – в що – чим – на чому тощо). Прикметно, що цей відносний займенник легко замінити на сполуку «І ЦЕ». Наприклад:  Матвій вирішив агітувати, ЩО і робили його представники (У. Самчук). Незабаром приїхали і гості, ЧОГО і варто було сподіватись (М. Стельмах). Невдовзі Ігор залишив товариство, ЧИМ трохи засмутив Галю (Розм.). 

Більше дізнаєтеся про специфіку відносно-поширювальних речень, прочитавши статтю Раїси Христіанінової, надруковану в журнаоі Українська мова. Електронний варіант наукової розвідки – у PDF-файлі нижче.

ЗАВАНТАЖИТИ PDF

4. Синоніміка складносурядних і складнопідрядних речень


 bookmark 1 NOTA BENE! 

Самостійно повторити правила вживання розділових знаків у складнопідрядних реченнях за новою (2019 р.) редакцією УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОПИСУ (електронну версію подаємо нижче):

ЗАВАНТАЖИТИ PDF


 bookmark 1 NOTA BENE! 

Теоретичний матеріал із теми СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ НЕРОЗЧЛЕНОВАНОЇ СТРУКТУРИ: СЕМАНТИКО-СИНТАКСИЧНА ТА ФУНКЦІЙНО-СТИЛІСТИЧНА ТИПОЛОГІЇ узагальнено в навчальному посібнику: Синтаксис сучасної української мови. Схеми і таблиці: / Ніна Гуйванюк, Олена Кардащук, Олена Кульбабська. – Чернівці, : Рута 2003. – 159 с. – Таблиця№ 69. Режим доступу до Е-версії: 
https://kulbabska.com/images/catalog/pdf/manuals/Kulbabska.com--Metodicni_Posibniki--Sintaksis_sucasnoi_ukrainskoi_movi_2003_rik.pdf 03.02.2019 1

Знання і могутність – те саме (Ф. Бекон)

Лекцію підготувала
проф. Олена КУЛЬБАБСЬКА
(Чернівецький національний університет
імені Юрія Федьковича)

Авторизуйтесь на сайті щоб мати можливість залишити коментар

ORCID: 0000-0002-1858-9269

ORCID (англ. Open Researcher and Contributor ID) — єдиний міжнародний реєстр учених для коректного цитування статей.

Researcher ID: C-2286-2017

ResearcherID – ідентифікатор ученого (дослідника), що дає змогу формувати список власних публікацій.

Google Scholar

Академія Google (англ. Google Scholar) - безкоштовна пошукова система за текстами наукових публікацій.