Ф_Практичний кейс: Типологія синтаксем у сучасній граматичній теорії

Співвідносні різнорангові одиниці синтаксису дають змогу мовцеві передати той чи той реальний зміст з усіма нюансам, відтінками, 
відповідно до конкретної комунікативної перспективи (Ніна Гуйванюк)

  Тема 3

ТИПОЛОГІЯ МІНІМАЛЬНИХ СЕМАНТИКО-СИНТАКСИЧНИХ ОДИНИЦЬ У СУЧАСНІЙ ГРАМАТИЧНІЙ ТЕОРІЇ

Мета: сформувати у студентів уявлення про мінімальні семантико-синтаксичні одиниці сучасної української літературної мови в семантично елементарних і неелементарних простих реченнях; установити їхню типологію та семантичні різновиди, з’ясувати репертуар морфологічних засобів вираження; звернути увагу на морфолого-синтаксичну та семантичну варіантність синтаксем.

План

1. Синтаксема як першоелемент різних синтаксичних побудов.
2. Диференційні ознаки мінімальних семантико-синтаксичних одиниць.
3. Елементарні та неелементарні синтаксичні одиниці.
4. Типологія синтаксем і їх морфологічні вияви:
      4. 1 у простому семантично елементарному реченні;
      4. 2 у простому семантично неелементарному реченні.
5. Схема і зразки розбору мінімальних семантико-синтаксичних одиниць.

К л ю ч о в і  п о н я т т я : класиологія, мінімальна семантико-синтаксична одиниця, елементарні та неелементарні синтаксичні одиниці, валентність, первинні / вторинні синтаксеми, предикатна синтаксема, субстанційна синтаксема, варіантність.

П р а к т и ч н і  з а в д а н н я  д о  т е м и  № 3

 Завдання 1.

   Діалог цитат. Прокоментуйте констатації українських дослідників щодо лінгвальних особливостей синтаксем. З огляду на характер пошукової роботи прокоментуйте вислів Анатолія Загнітка: «Ми живемо в атмосфері синтаксичного плюралізму, що є для науки нормою».

«Синтаксема – мінімальна (неподільна, нечленована на синтаксичні одиниці нижчого рангу) семантико-синтаксична одиниця, яку варто розглядати як єдність форми (моделі), змісту і функції» (І. Р. Вихованець).

«Синтаксеми як мінімальні семантико-синтаксичні одиниці мають зовнішнє спрямування, відображаючи взаємини між предметами та явищами позамовного світу. Вони утворюють різні класи в межах простого елементарного та неелементарного речень» (І. Р. Вихованець).

«Синтаксеми в простому реченні поєднують лексичні значення та позиційну ланку речення» (М. В. Мірченко).

«Синтаксеми визначають конфігурацію глибинної структури речення та її взаємозв’язки з поверхневою будовою речення» (О. Г. Межов).

«У формально-синтаксичній структурі простого речення мінімальними одиницями є члени речення, що їх визначають на основі синтаксичних зв’язків, тоді як синтаксему виокремлюють на рівні семантико-синтаксичних відношень для означення певних явищ дійсності» (К. Ф. Шульжук).

«Відмінності між синтаксичними одиницями зумовлені передовсім граматично, оскільки за змістом вони можуть бути лексично тотожними, пор.: Упорядкували землю (речення) – упорядкування землі (словосполучення) – землевпорядкування (синтаксема)» К. Ф. Шульжук).

«Мінімальна синтаксична одиниця (синтаксема) – це член речення або елемент словосполучення. Мінімальна синтаксична одиниця виділяється на ґрунті синтаксичного зв’язку (власне-синтаксичний компонент) або семантико-синтаксичного відношення (семантико-синтаксичний компонент) (А. П. Загнітко).

«Варто, на нашу думку, чіткіше визначитися й з мінімальною синтаксичною одиницею й кваліфікувати як таку не слово, а словоформу, оскільки на синтаксичному рівні мови цей термін більш адекватний реальному стану справ. Словоформа – це структурно мінімальна синтаксична одиниця, що функціонує або як комунікативно значущій компонент деякого мовленнєвого ланцюга, або як самостійне синтаксичне утворення. Словоформою є, наприклад, будь-який член речення, той чи той, стрижневий чи залежний компонент словосполучення, але може виявитися ціле речення (Світає. чи Встаньте!) і навіть текст, скажімо, вивіска з назвою будь-якого закладу чи підприємства» (І. С. Попова).

«Синтаксема – це мінімальна синтаксична одиниця, що є складником-компонентом речення або словосполучення» (С. О. Караман, О. В. Караман, М. Я. Плющ М. Я. та ін.).

Завдання 2.

  Лексикографічний паспорт терміна. Об’єднайтеся в групи, сформулюйте диференційні ознаки мінімальних семантико-синтаксичних одиниць з опорою на рекомендовану літературу й визначення синтаксем у вправі 1.

Завдання 3.

   Робота з таблицею. Прочитайте афоризми буковинського письменника й журналіста Володимира МИХАЙЛОВСЬКОГО. Який із них припав вам до душі? Чому? Розподіліть прості речення (далі – ПР) на групи з огляду на категорію елементарність/неелементарність (за зразком). Свій вибір обґрунтуйте. Результати спостережень і висновки запишіть у таблицю:

 

1. У ложних устах підлість солодка. 2. Коршун не навчиться любити зайця. Ніколи. 3. Сонце, мов розжарена підкова, зависло на чолі дня. Але чи на щастя?.. 4. Більшість правди не любить. Вона любить себе. 5. Зраду може простити час. Серце – ніколи. 6. І маски мають властивість міняти колір і форму. 7. Справді, патріотизм – кров нації. 8. Друже, страх – зброя рабства. 9. Не біжимо просто «кудись». [Спочатку з’ясуймо: чи варто?]. 10. Мова, як кажуть українці, – серцева аорта нації.

• «Стислість надає сили мові. Є вирази, які мають властивості променів сонячних: чим більше вони згущені, тим сильніші вони» (О. Бен). Для характеристики яких речень, на Вашу думку, актуальним є афоризм англійського психолога Олександра Бена?

Завдання 4.

  Мозковий штурм. Ознайомтеся з інформацією, що її репрезентовано в таблиці «Типи синтаксичних одиниць» (Лекція № 1).

Дайте відповіді на проблемні запитання:

1. Чи доречно використовувати поняття «симетрія/асиметрія простого речення»? На яких ще мовних рівнях виявляємо явище асиметрії мовного знака? Наведіть приклади.
2. Чому деякі мовознавці витлумачують прості неелементарні речення як ускладнені / складні / поліпредикатні? Якого погляду на лінгвальний статус таких речень дотримуєтеся ви?
3. Чи доцільно, на вашу думку, здійснювати класифікацію предикатів за частиномовною валентністю?
4. Що називаємо «предикатною синтаксемою»? Як ви розумієте поняття «предикатна парадигма речення»?
5. У чому полягала необхідність уживання поняття похідності предикатних синтаксем: первинні (базові) предикати – вторинні предикати?

Завдання 5. Письмово проаналізуйте синтаксемний склад простих елементарних речень.

1. Чоловік носив відром воду зі ставу на город. 2. Згадалося мені дитинство. 3. Зацвіла ожина на галявині. 4. Іван назбирав ягід для сестрички. 5. Роса впала на траву. 6. Бібліотекар дає книгу студентові. 7. Тома зносить бабусі торби до ґанку. 8. Хлопчик попросив зерна для птахів. 9. Чоловік виніс за ворота сокиру. 10. Учні виготовили з фанери годівнички для птахів.

Завдання 6. У поданих реченнях виділіть базові й вторинні синтаксеми, проаналізуйте одне речення на вибір за схемою та зразком синтаксичного розбору.
URL: https://kulbabska.com/news/dystantsiina-osvita/309-lajfkhak-sintaksichnij-rozbir-sintaksem-skhema-analizu-ta-zrazki

1. Відчувши дошкульний холод, я всім тілом горнувся до батька (І. Чендей). 2. Наперекір хвороби П. Амбросій переймається і громадськими справами (Б. Мельничук). 3. Старенька бабуся бреде полоти город (В. Бабляк). 4. Пташка-невільниця б’ється об невблаганні ґрати (Б. Грінченко). 5. Всюди майоріли квіти, вкриваючи землю килимом (В. Мельник). 6. Старий Хома, власник ювелірної майстерні, не міг заснути (Р. Іваничук). 7. На камінні кілька хлопів черепками грає (С. Руданський). 8. Хто може любити дитину непослушну? (Ю. Федькович). 9. Удар сокири оживив цілий ліс (О. Кобилянська). 10. Артемія бігла на сторожову вежу, сподіваючись побачити Мирона (М. Івасюк).

Завдання 7. Прочитайте речення, дібрані з паралельних українськомовних перекладів художніх текстів. Установіть, однокореневі слова яких частин мови утворюють синонімічні пари. Сформулюйте висновок, як лексико-морфологічне оформлення варіантних синтаксем (їх у реченнях виокремлено) змінює тип синтаксичного зв’язку між елементами речення.

Життя було хороше! (С. Васильченко) // Жити було добре! (Леся Українка); Батько його ще й тепер на Запоріжжі був у неволі турецькій… (Д. Ревуцький) //...був у полоні в турків… (І. Сенченко); Я зажурено сказав густому бору: „Ждати вже мені не сила” (П. Засенко) // Відповів я у зажурі.. (З. Гончарук); Олівер був неабияк здивований (В. Черняхівська) // Олівер неабияк здивувався (М. Пінчевський); Надворі стояла темрява (М. Пінчевський) // ...було темно (В. Черняхівська); Зайнявся день, і надворі вже досить розвиднилося (В. Черняхівська) // ...було досить видно (М. Пінчевський).

• Чи поділяєте ви Ніни ГУЙВАНЮК: «Вивчення співвідносних синтаксичних одиниць у плані синтаксичної рівнозначності та функціональної еквівалентності забезпечить той рівень знань, який потрібен нині кожному, хто прагне пізнати синтаксичне багатство рідної мови, адже знання мови виявляється насамперед у вмінні вибирати з наявного інвентаря засобів чи створювати за відпрацьованими свідомістю правилами саме ті мовні форми, які найбільше відповідають задуму мовця. У кожній конкретній мові кореферентні співвідношення характеризуються національною специфікою, яку необхідно зберігати у перекладах з однієї мови на іншу»

Завдання 8. Проаналізувавши подані речення зробіть висновок про те, чи зумовлюють граматичні заміни певних компонентів речення видозміни самого статусу реченнєвої структури. Поясніть механізми трансформацій.

Кум з роззявленим ротом скам’янів; очі його витріщились, начебто хотів би стрільнути (А. Хуторян) // Кум, роззявивши рота, вкляк. Очі його витріщились, наче хотіли стрельнути (І. Базилянська); Ранкова свіжість стелилась над пробудженими Сорочинцями (А. Харченко) // Ранковий холодок віяв над Сорочинцями, що пробудилися від сну (А. Хуторян); …подав карбованець бабі-бублейниці (А. Харченко) // …бабі, що продавала бублики (А. Хуторян).

• Проаналізувавши варіантні пари (ряди) синтаксичних одиниць, доведіть актуальність думки Володимира МЕЛЬНИЧАЙКА,: «Кому не доводилося, читаючи твори майстрів художнього слова, захоплюватись яскравістю вираження, граматичною точністю вислову? Ця майстерність – результат наполегливої праці. Чим краще знає людина мову, тим більш знайомі їй «муки слова», робота з «тисячами тонн словесної руди» заради єдино потрібного слова, єдиної тональності висловлення».

Завдання 9.

    Рольова гра. Під час асистентської практики магістрант/магістрантка перевіряв/ла модульну контрольну роботу з теми «Мінімальна одиниця українського синтаксису». Деякі результати синтаксичного розбору синтаксем спричинили вагання щодо правильності інтерпретації. Допоможіть однокурснику/однокурсниці в перевірці завдання нижче.

І. Почленуйте речення на синтаксеми. Виконайте синтаксичний аналіз 5 синтаксем.

Синтаксичний розбір синтаксем за схемою:

      Синтаксема пишу
1. Поч. ф. – писати.
2. Базова предикативна.
3. Зі значенням дії (означає відтворювати знаки за допомогою спеціального приладдя).
4. Морфологічний вияв – дієвідмінюване дієслово (теп. час, дійсн. сп., чол. рід, одн.).
6. У реченні виконує функцію простого дієслівного присудка (координованого з підметом у роді – чол. рід і числі – одн).   

       Синтаксема акація.
1. Синтаксему вжито в початковій формі.
2. Базова субстанційна.
3. Лівобічна, зі значенням суб’єкта дії (означає активного діяча).
4. Морфологічний вияв – ім. – неістота (Н. в., ж. р., одн).
5. У реченні виконує функцію однослівного (простого) підмета.

     Синтаксема приймає
1. Поч. ф. – приймати.
2. Базова предикативна.
3. Зі значенням дії (означає одержувати від кого-небудь щось у власність).
4. Морф. вияв – дієвідмінюване дієслово (теп. час, дійсн. сп., ж. р., одн.).
5. У реченні виконує функцію простого дієслівного присудка (координованого з підметом у роді – ж. р. і числі – одн.).

        Синтаксема бузку.
1. Поч. ф. – бузок.
2. Базова субстанційна.
3. Правобічна, зі значенням об’єкта дії (означає предмет, на який спрямовано дію активного суб’єкта).
4. Морф. вияв – ім. (Р. в. (без прийм.), ч. р., одн).
5. У реченні виконує функцію прямого об’єктного поширювача (додатка).

       Синтаксема світ.
1. Вжито у поч. формі.
2. Базова субстанційна.
3. Лівобічна, зі значенням суб’єкта дії (означає активного діяча).
4. Морф. вияв – ім. – неістота (Н. в., ч. р., одн.).
5. У реченні виконує функцію однослівного (простого) підмета.

Завдання 10.

 Творча робота. Прочитайте уривок із оповідання Надійки Гербіш «Листи із запахом щастя». Яке враження справив на вас текст? Напишіть есей або сторітелінг про ваше розуміння справжньої дружби (друга/подруги).

      Якщо хтось пише в листі «мені аж запахло кавою /осінню /дровами з твоєї світлини», то він, напевно, знає, як пахнуть смачна кава, затишна осінь, сухі дрова. Відчуває, як пахне тихе щастя, і не соромиться про це говорити. Розрізняє присмаки й післясмаки радості. І, так, він пише листи.
      Я люблю таких хтосів, бо вони читають слова з очей, розмовляють усмішками й зігрівають кінчиками пальців. Говорять і мовчать, читають і пишуть – не по-школярськи, а по-справжньому, вміють зосереджуватися на тиші й відпочивати серцем.
     Знаєш, коли стає складно-складно, життя раптом перетворюється на швидке колесо, і доводиться спати спершу на перонах в очікуванні, потім у потязі, а тоді – посеред білого дня, водночас намагаючись робити вигляд, що уважно слухаєш, листи від таких людей, перехоплені десь дорогою, зігрівають особливо.
      «Твоя дорога мені пахне вітром, – читаю я. – Мені навіть тут стає свіжо й вільно, і я заплющую очі й бажаю, щоб той вітер дув у твої вітрила з потрібного боку». Такі листи – ковток натхнення. А «хтосі», котрі їх пишуть, – щасливі люди. Бо хіба можна бути нещасним, знаючи, як пахне вітер?
      Тож коли стає складно-складно і ти пишеш своїм друзям: «Знемагаю, шліть шоколад», вони кажуть, що твої пальці зараз мали би пахнути мандаринками. І привозять тобі солодке, а часом і гірке диво в блискучому папері, обнімають і заварюють чай у тебе на кухні. З м’ятою і дрібочкою лаванди. Вони їдуть додому, а ти зостаєшся – вкутана їхнім теплом, втишена й радісна.
      А на язиці залишається післясмак теплої шоколадної любові.

 Запитання і завдання для самоконтролю та поточного контролю знань 

1. Які прості речення дефінують як елементарні та неелементарні?
2. Чи відрізняється синтаксемний склад елементарних і неелементарних простих речень?
3. Які синтаксичні конструкції репрезентують прості речення, неелементарні за будовою?
4. Які частини мови в певних синтаксичних позиціях можуть семантично ускладнювати просте  речення?
5. Що таке предикатна синтаксема?
6. Які типи базових предикатних синтаксем ви знаєте? Наведіть приклади.
7. Які субстанційні (іменникові) синтаксеми валентно прогнозує базовий предикат в елементарному простому реченні? Наведіть приклади.
8. Які типи синтаксем входять до семантико-синтаксичної структури неелементарного простого речення?
9. Що таке вторинна синтаксема? Назвіть її диференційні ознаки.
10. Які типи синтаксем виокремлюють з огляду на їхню семантику?
11. Дайте загальну характеристику вторинним синтаксемам адвербіального типу.
12. Схарактеризуйте вторинні атрибутивні синтаксеми.
13. Назвіть характерні ознаки вторинних апозитивних синтаксем.
14. У чому полягає функційна своєрідність вторинних модальних синтаксем.
15. Схарактеризуйте вторинні синтаксеми з кількісним значенням.

Матеріали підготувала:
професор кафедри сучасної української мови 
Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
Олена КУЛЬБАБСЬКА