Теорія без практики – мертва, практика без теорії – сліпа. Чи не так?

Життя справді складне, і єдиний у нього підручник – досвід (Григір Тютюнник)

09.10.2019 6

НЕ ЧАС МИНАЄ, А МИНАЄМ МИ...

А  ми  минаєм...  ми  минаєм...  так-то...
А  час  –  це  тільки  відбивання  такту.
Тік-так,  тік-так...  і  в  цьому  вся  трагічність.
Час  –  не  хвилини,  час  –  віки  і  вічність.
А  день  і  ніч  і  звечора  до  рання  – 
це  тільки  віхи  цього  проминання.

Це  тільки  мить,  уривочок,  фрагмент.
Остання  нота  ще  бринить  в  повітрі,  - 
Дивися:  Час,  великий  диригент,
Перегортає  ноти  на  пюпітрі.

(Ліна КОСТЕНКО)

 Чи варто обґрунтовувати вибір саме такого епіграфа для допису про завершення практики на другому курсі магістратури? Гадаю – ні. Ще 1-го вересня ми раділи: попереду так багато днів до підсумкових випробувань – захисту дипломних робіт (аж чотири місяці, або 122 дні, або 2928 годин, або... хвилин!), утім, наприкінці жовтня вже зрозуміли, що «часу катастрофічно бракує!».

Промайнула, як один день, вереснева асистентська практика для магістрантів-філологів спец. «Середня освіта (українська мова та література)» Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (керівник – проф. Олена КУЛЬБАБСЬКА), упродовж якої кожен міг відчути важливість нового статусу – «асистент-стажист». До того ж набувати педагогічного досвіду цьогоріч довелося в складних умовах змішаної форми навчання: 2 тижні онлайн і 2 тижні офлайн. Такий собі баланс відеоконференцій і безпосереднього спілкування в аудиторіях! У такий спосіб майбутні викладачі-україністи оприявнили не лише сформовані предметні й комунікативні компетенції, а й психолого-педагогічну, методичну та інформаційну компетентність. День за днем у «Щоденнику асистентської практики» з’являлися нові охайні записи: «Відвідала лекцію з навчальної дисципліни...», «Брала участь в обговоренні проведеного практичного заняття з курсу...», «Перевіряла контрольні роботи бакалаврів...», «Підготувала тестові завдання для контролю знань і умінь...», «Провела цікавий навчально-виховний захід до 145-річчя Alma mater...». 

 04.06.2019 2

Паралельно з інтенсивною навчальною роботою магістрантки мали змогу ознайомитися з організацією науково-методичної роботи на кафедрі сучасної української мови, специфікою документообігу, розкладом занять кожного викладача, через платформу Google Meet приєднувалися до лекцій та практичних занять з обов’язкових і вибіркових мовознавчих дисциплін, що їх готували викладачі кафедри. 


15.05.2018 1

Але особливо цікавим виявився етап активної практики: написання плану-конспекту лекції, її проведення в студентській аудиторії, обговорення результатів пробних і залікових практичних занять, перевірка модульних контрольних робіт, онлайн-консультації... Під час викладацької діяльності магістранти мали змогу використовувати ті лінгводидактичні методи і прийоми, які їм імпонували найбільше або про які лише нещодавно дізналися з теоретичних курсів «Методика викладання української мови у вищій школі», «Технології навчання української мови в ЗЗСО»,  «Педагогіка й психологія вищої школи».

06.11.2020 10

У жовтні стартувала педагогічна (виробнича) практика. Треба сказати, що вона полегшила щоденне життя магістранток, оскільки більшість із них уже працює в школах, викладаючи українську мову та літературу, зарубіжну літературу, англійську мову. Педагогічний стаж роботи в закладах загальної середньої освіти мають Юля МАФТУЛЯК (Багатопрофільний ліцей для обдарованих дітей, м. Чернівці), Анастасія БІЛОТКАЧ (Івановецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Кельменецький район Чернівецької області) і Наталія ВЕЛУЩАК (приватна ЗОШ І–ІІ ступенів «Надія» м. Чернівців). Для інших випускниць філологічного факультету – Анастасії ТЕБЕТЬ, Ілони КУПФЕРБЕРГ-САДОВНИК, Христини ПОПОВИЧ, Яни СТОКОЛОС, – упевнені, практика послужить своєрідним маркером остаточного професійного самовизначення: педагогіка чи інша ділянка роботи? 

1
2
3
4
7
7
6
8
9

На жаль, не збулися наші сподівання на «безсюрпризний» перебіг педагогічної практики. Причина очевидна й уміщена в короткому словосполученні «червона зона». На піку показників захворюваності школярів відпустили на вимушені канікули. Як бути з планом проходження педпрактики? Чим компенсувати не виконані з об’єктивних причин завдання? У магістранта завжди є план «Б» – науково-дослідна робота! Отож випускниці філологічного факультету активно долучилися до науково-методичного онлайн-дайджесту «Актуальні проблеми викладання української мови в закладах вищої освіти».

25.10.2020 2

ПРОГРАМА
науково-методичного онлайн-дайджесту
магістрантів-філологів

ЗАВАНТАЖИТИ PDF

Цікаві доповіді про актуальні питання освітнього процесу в Україні філологині випускного курсу презентували на секційному засіданні «Дистанційне навчання в системі вищої освіти». Їхній тематичний обшир охоплює розв’язання таких проблем: 

✍️ Соціальні мережі як засіб організації навчального процесу. – Анастасія ТЕБЕТЬ.

✍️ Дистанційне навчання української мови в ЗЗСО: переваги й недоліки. – Наталія ВЕЛУЩАК.

✍️ Навчання української мови в контексті викликів сьогодення. – Ілона КУПФЕРБЕРГ-САДОВНИК.

✍️ Особливості використання онлайн-інструментів на уроках української мови. – Христина ПОПОВИЧ.

✍️ Учитель-філолог в умовах дистанційного навчання: психологічні проблеми та способи їх подолання. – Анастасія БІЛОТКАЧ.

✍️ Цифровий поступ закладів загальної середньої освіти – дистанційне навчання. – Юлія МАФТУЛЯК.

✍️ Лайфхаки освітнього процесу з української мови в умовах дистанційного навчання. – Яна СТОКОЛОС.


Важливо  було для магістрантів на практиці апробувати деякі інтерактивні технології та методи, з-поміж них: навчальний проєкт, лепбук, афірмація, рефлексія тощо, підготувати ментальну карту уроку.

07.11.2020 13   07.11.2020 14
 07.11.2020 15  07.11.2020 16

Інший аспект практичної діяльності – зйомка відеоуроків з української мови з урахуванням етичних принципів роботи фахівця (за згодою адміністрації закладу), наприклад, для учнів 9 класу на тему «Тези прочитаного (публіцистичної чи науково-популярної статті)». Авторка – Юлія МАФТУЛЯК.


Утім, не будемо втомлювати читача переліком обов’язкових складників асистентської та педагогічної практик:
вони єдині для всіх ЗВО України. Краще послухаємо самих номінантів.

ОТОЖ «ВІДКРИТИЙ МІКРОФОН» ДЛЯ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ І ВЧИТЕЛІВ!

microphone 1Юлія МАФТУЛЯК: Я проходила педагогічну практику в Багатопрофільному ліцеї для обдарованих дітей (м. Чернівці) під керівництвом кандидата філологічних наук, доцента Ганни Анатоліївни ВАЛІГУРИ, яка має великий стаж роботи – і не лише в ліцеї, а й в закладі вищої освіти «Буковинському університеті». Уроки в ліцеї проводять лише в режимі онлайн, використовуючи дві платформи – Zoom і Classroom, а для тестування – навчальний контент «На урок». Відразу зазначу, що уроки проходять у доброзичливій атмосфері рівноправної співпраці вчителя і ліцеїстів; для активізації уваги дітей педагоги залучають інтерактивні й ігрові технології, приділяють увагу розвитку компетенцій саморозвитку й критичного мислення. У цій ділянці педагогічної роботи і я не пасла задніх))) – використовувала різноманітні методи роботи: словесні (бесіда, розповідь, рефлексія), наочні (ілюстрація, демонстрація, спостереження), практичні (мозкова атака, практична робота в парах / групах, вправи й творчі завдання), реалізовувала дидактичні прийоми навчання, які допомагали ефективній роботі в класі та уможливили інтелектуальну й емоційну співпрацю з учнями.
Моїм завданням передовсім було навчитися застосовувати свої знання на практиці і, окрім того, передати їх учням, готувати випускників до ЗНО, тому і я ретельно готувалася до уроків, добирала доречний і цікавий наочний матеріал, прислуховувалася до порад учителя. Із перших днів практики була надто поблажлива до учнів, чим вони почали час від часу зловживати. Після настанов Ганни Анатоліївни я зрозуміла одне: щоб стати хорошим учителем-наставником потрібно бути і вимогливим, і доброзичливим. Згодом у мене все налагодилось і з дисципліною на уроках)))

microphone 1Христина ПОПОВИЧ: «Асистентська практика – важливий складник системи професійної підготовки майбутніх викладачів закладів вищої освіти різного рівня акредитації. Вона виконує провідну роль у формуванні освічених фахівців, здатних ефективно працювати зі студентами в аудиторіях та дистанційно під час надзвичайних ситуацій, є органічною частиною навчально-виховного процесу, забезпечуючи поєднання теоретичної підготовки з практичною діяльністю у ЗВО», – так починається силабус з організації та проведення практики для магістрантів спеціальності «Середня освіта (українська мова та література)» в Чернівецькому університеті. А що можу сказати я, підбиваючи підсумки двомісячного стажування? Звісно, погодитися з цією констатацією, а ще додати таке: практика на 6-му році навчання в університеті потрібна й важлива, адже саме завдяки їй ти можеш зрозуміти, що колись, у далекому 2015 році, прийняла правильний рішення, обравши філологію за свій фах. Цікаво було побачити «по той бік кафедри» своїх одногрупниць, підтримати їх у відповідальний момент, а потім подискутувати щодо ефективності тієї чи тієї «методичної родзинки». На початках хвилювалася, розпочинаючи залікову лекцію на тему «Граматична категорія роду іменника» та практичне заняття «Визначення та аналіз за різними науковими джерелами базових термінологічних понять морфеміки: морфема, морф, аломорф. Встановлення та характеристика основних ознак морфеми» для спеціальності 014.01«Середня освіта (українська мова)». Цілком інший настрій був під час виховного заходу  в 301 академічній групі «Чернівецький університет – місце моєї юності» під керівництвом кандидата філологічних наук, асистента кафедри сучасної української мови Іванни Михайлівни СТРУК.

Від імені всіх магістрантів висловлюю величезну подяку викладачам рідної кафедри сучасної української мови за співпрацю, професійність, доброзичливість і розуміння. Коли тебе сприймають не як студента, а як колегу – не передати словами. Це надихає тебе сягати рівня визнаних мовознавців, залюблених у рідну мову.
Щира вдячність Лілії Миколаївні ГУЙВАНЮК, директорці НВК «Вашківецька гімназія імені І. Бажанського», за розкриті секрети педагогічної майстерності, уроки добра й людяності.      

microphone 1Наталія ВЕЛУЩАК: Асистентська практика сподобалася, адже це неабиякий досвід для мене. Також цікавим викликом для всіх магістрантів стала дистанційна форма проведення лекцій та практичних занять, які кардинально відрізнялися від пар офлайн: треба вміти зареєструвати студентів у Google Meet, запланувати на певний час відеоконференцію, надіслати на електронні пошти кожному студентові запрошення, передбачити обшир теоретичного (або практичного) матеріалу на ціле заняття, продумати змістове й технічне оформлення презентації, бути готовою до несподіваних проблем з інтернетом тощо. Напевно, ці вміння прийдуть із досвідом, а починати завжди важко. Прикметно, що викладачі й студенти дуже добре ставились до мене, поважали,  допомагали порадами не лише під час занять, а й у позааудиторний час, наприклад у підготовці й проведенні навчально-виховного заходу на тему: «Найвизначніші досягнення української лексикографії» в 203 групі філологів (наставник – доцент Тетяна Євгенівна ГУЦУЛЯК). 

Я зрозуміла, що недаремно вибрала цю спеціальність і хочу поєднати своє  майбутнє з викладацькою діяльністю, оскільки бажання студентів  здобувати знання, їхня допитливість надихнули мене.

Що засмутило мене під час практики? Викладання на віддалі, коли кардинально змінився формат взаємодії «викладач – студент» під час лекції або практичного заняття. Наприклад, я старанно готувала лекцію, хвилювалася: як то зреалізувати задумане, як «укластися» в регламент пари. Проте в деяких студентів, на жаль, були в той час інші плани ((( Діалог був млявий, загалом важко було зрозуміти, чи слухають і конспектують інформацію майбутні бакалаври, чи лише увімикнули комп’ютери задля годиться. Щоб зрозуміти відчуття й настрій лектора в такій ситуації, треба інколи студентам побути «по той бік монітора». Але, згадуючи мудрі слова Ліни Костенко, «Не час минає, а минаєм ми», і з часом приходить інше розуміння багатьох речей...
Учительський досвід я почала здобувати цьогоріч у приватній ЗОШ І–ІІ ступенів «Надія» м. Чернівців (керівник – учитель української мови та літератури – МАКОГОНЧУК Вікторія Олегівна), намагаючись «занурити» учнів у всесвіт української мови та літератури. Цікаво було спостерігати за тим, як вони старанно готуються до уроків, «виборюють» найвищі оцінки для себе, а водночас дуже люблять роботу в команді, коли кожен має змогу виявити лідерські риси характеру. ЩИРО ДЯКУЮ АДМІНІСТРАЦІЇ ЗАКЛАДУ Й УЧИТЕЛЯМ ЗА ЦІННИЙ ДОСВІД!

microphone 1Анастасія БІЛОТКАЧ: База підвищення мого педагогічного досвіду – Івановецька загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів (Кельменецький район Чернівецької області). Керівник від ЗЗСО – Юлія Олексіївна БАЗЬ. Враження від педагогічної практики якнайкращі, бо тут я поглибила, закріпила знання з фахових і психолого-педагогічних дисциплін, здобуті в університеті, мала змогу застосувати їх у навчальному процесі, випрацювала вміння проводити різнотипні уроки. Справило враження матеріальне забезпечення кабінету української мови та літератури, який оснащений сучасним комп’ютером (нині без нього нікуди), ноутбуком,  мультимедійною дошкою, що дає змогу показувати дітям різні відеоролики та презентації з виучуваної теми, залучати до прослуховування аудиозаписи. Вирізняється різноманітністю й традиційне навчально-методичне забезпечення: посібники, підручники, схеми й таблиці, збірки та хрестоматії,  портрети письменників. Отож у процесі проведення занять особливих труднощів не виникало. Більшість учнів була активною на онлайн-уроках. Проте окремі з них, які навчаються на низькому рівні, не виявляли інтересу до уроку, ігнорували прохання виконувати завдання (але не заважали проведенню уроку). 

Асистентська й педагогічна практики поглибили та закріпили знання з фахових дисциплін, здобутих в університеті, дали змогу послуговуватися ними у процесі викладання; виробили вміння застосовувати різні методи й форми роботи, які активізують пізнавальну діяльність учнів; закріпили впевненість у правильності вибору професії й фаху, зумовили бажання вдосконалювати свої педагогічні здібності; уможливили  спостереження за навчально-виховною роботою в школі, аналізувати її та робити висновки. За час проходження виробничої практики я  дізналася багато нового, цікавого, набула нового педагогічний досвіду в особливих умовах, що склалися через пандемію в Україні.

60244477 1425430234264309 2014484488121221120 n

microphone 1Анастасія ТЕБЕТЬ: Для магістрантів, які здобувають спеціальність «Середня освіта (українська мова та література)», практика мала мотиваційний характер: перед одержанням диплома варто дати відповідь на запитання: чи готова я до педагогічної діяльності? ким бачу себе в майбутньому – вчителем школи чи викладачем у виші? Оскільки наша практика охоплювала два етапи – асистентську (на кафедрі) та педагогічну (в школі), то був час на пошук відповіді, що визначить подальшу життєву траєкторію. Емоції та враження щодо стажування на кафедрі, з якими щиро поділилися мої коліжанки, мені зрозумілі.
Що здивувало й вразило, то це кількість «паперів», що їх повсякдень мусить заповнювати кожен викладач. Постає питання: коли ж готуватися до занять, писати статті й посібники, рецензувати автореферати? На мою думку, у ХХІ столітті треба позбутися документів «для теки», «бо вони виписані (в задавнених, ще радянських! ) циркулярах міністерств».

Узагальнюючи, зазначу, що практика для мене – це неоціненний досвід. Незважаючи на подальший мій життєвий шлях як педагога або ж фахівця іншої галузі, практика збагатила мене по-людськи. Навчила шукати незвичний підхід до студентів та учнів, аби викладений матеріал теж залишив відбиток у їхньому навчальному чи особистому житті. Сердечно дякую викладачам філологічного факультету й моїй наставниці – учителю української мови та літератури Горошівської ЗОШ І–ІІІ ступенів (Тернопільська область, Борщівський р-н) Людмилі Олексіївні НЕЗНАЙОМІЙ.

microphone 1Ілона КУПФЕРБЕРГ-САДОВНИК: Хочу прозвітувати про перебіг практики в Чернівецькій гімназії № 4 під орудою Ольги Василівни ЛАБИ (учитель української мови та літератури, а за сумісництвом – завуч гімназії). Для мене співпраця з колективом закладу надзвичайно цікава й водночас відповідальна, адже мала змогу відвідати уроки із фахової дисципліни та зарубіжної літератури. Самостійно провела 7 уроків з української мови. Цей процес супроводжувався систематичним обговоренням лінгводидактичної основи уроку, його переваг і невдач, доцільності виготовленого презентаційного матеріалу, ефективності методів особистісного навчання тощо. Зрозуміла, яких помилок не варто допускати в написанні планів-конспектів, а також уникати в подальшій педагогічній діяльності. Принагідно зазначу, що в умовах пандемії учні гімназії все ж відвідували школу, тому отримати знання та досвід класичного сценарію практики, а не онлайн мені вдалося. 

Для мене цікаво було провести паралелі між викладацькою роботою й учительською. Що, на мою думку, об’єднує ці два освітні рівні? Учні й студенти нового покоління, яким бракує уваги дорослих – батьків, учителів, викладачів, а натомість для яких характерна гіперактивність. Агресивне та інформаційно ущільнене середовище, гіподинамія, спричинена комп’ютерною залежністю, погана екологія – усі ці чинники впливають на психічний, емоційний стан дитини, підлітка, студента, їхню пам’ять. Гадаю, сучасні школи не зовсім готові працювати з такими дітьми. Авторитарна командна педагогіка тут безсила. У неї лише одна альтернатива – гуманна педагогіка з її дуже складними технологіями.

Практична робота в школі відкрила для мене можливість пізнати всі аспекти педагогічної діяльності і значно розширити мої уявлення про організацію навчального процесу в сучасній школі, ознайомитися з різними методами і прийомами навчання гуманітарних дисциплін.

microphone 1Яна СТОКОЛОС: У ході педагогічної практики (а вона проходила в Глибоцькому ліцеї) я дійшла висновку, що головне в педагогічній діяльності – це «засвітити світильники» стійкого інтересу до української мови й літератури. А в старших класах це вже зробити не так просто, як здається на перший погляд. «Ґаджетні» учні не зацікавлені в «сухо» викладеному матеріалі, їм потрібна емоція та прикладний характер інформації («Для чого це мені треба в житті?»). Надійно буде засвоєне лише те, що може позитивно вплинути на їхнє духовне зростання чи в майбутньому може бути використане практично в парадигмі буття. Отож я з’ясувала, що варто більше уваги звертати на творчі завдання, які можуть розкрити потенціал учня вповні. Вихованці на уроках, працюючи над інтерактивними вправами, успішно їх долали: добирали яскраві порівняння, зіставляли літературний сюжет із реальним життям, творили індивідуально-авторські метафори, епітети (що мене дуже здивувало!).
Загалом важливо було навчитися підтримувати дисципліну в класі, аналізувати власні помилки, допущенні в ході уроків; організовувати елементи уроку відповідно до часу. Упродовж місяця в школі зрозуміла, що учні потребують постійної корекції та повторення вивченого матеріалу.
Сучасна школа динамічно розвивається, а вчителі підвищують професійний рівень уже в нових реаліях змішаного навчання. На методичних радах і в кулуарах досвідчені педагоги жваво обговорюють концепцію НУШ, Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти (Освітня галузь «Мови та літератури»), зміни в оновленій програмі з української мови та літератури, переваги й недоліки нових підручників, радяться, які освітні платформи та навчальні контенти краще використовувати на уроці тощо.

Готуючись до уроків, учитель має брати до уваги, що сучасні діти змалечку користуються комп’ютером, ґаджетами, отож можуть самостійно відшукати потрібну інформацію в Інтернеті. Насамперед їх потрібно вчити правильно використовувати здобуті знання і навички в повсякденні. І ще – в гонитві за дотриманням стандартів і концепцій не забути про духовний світ кожної дитини. Щиро дякую всім моїм наставникам за те, що щедро поділилися знаннями і спонукали до самовдосконалення!

 

 06.11.2020 4  06.11.2020 5  06.11.2020 8

Прекрасні емоції і спогади, які грітимуть душу завжди. 
«Низький уклін Вам за музику душі,
За щирість слів, за круговерть думок!» (Галина Корицька)

Нехай цей скромний допис буде виявом поваги до кожного з Вас!

sepp 09

Успішного захисту дипломних робіт!

06.11.2020 1

Життєвий шлях кожного - це сотні різних людей, подій, які, здавалось би, нічого не змінюють у тобі,
утім, озираючись, розумієш, що завдяки саме їм ти став СОБОЮ!

Матеріали підготувала:
професор кафедри сучасної української мови 
Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
Олена КУЛЬБАБСЬКА

kinokamera Запис звітної конференції – у відеосхроні.

Авторизуйтесь на сайті щоб мати можливість залишити коментар

ORCID: 0000-0002-1858-9269

ORCID (англ. Open Researcher and Contributor ID) — єдиний міжнародний реєстр учених для коректного цитування статей.

Researcher ID: C-2286-2017

ResearcherID – ідентифікатор ученого (дослідника), що дає змогу формувати список власних публікацій.

Google Scholar

Академія Google (англ. Google Scholar) - безкоштовна пошукова система за текстами наукових публікацій.

Cподобалась сторінка?

Close

Ви можете поділитись нею з друзями у соціальних мережах або надіслати посилання на неї у месенджери...