Практичний кейс: Складносурядне речення в сучасній українській мові

Повірте, що все зможете, і пів шляху вже подолано  (Теодор Рузвельт)

Модуль 1. Складні елементарні речення сполучникового типу

Навчальний елемент 1.2
СКЛАДНОСУРЯДНЕ РЕЧЕННЯ В СИСТЕМІ СИНТАКСИЧНИХ ОДИНИЦЬ
(6 год. – лекції; 4 год. – практичні; 7 год. – сам. робота, 2 – інд. робота)

Практичні заняття № 3-4
Тема: СКЛАДНОСУРЯДНІ РЕЧЕННЯ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

План

1. З історії вивчення складносурядних речень.
2. Складносурядне речення як синтаксична одиниця  (загальна характеристика).
3. Формальні типи складносурядних речень:
     3.1. Складносурядні речення  в і д к р и т о ї  та з а к р и т о ї  структур.
     3.2. Складносурядні речення  г н у ч к о ї  та  ф і к с о в а н о ї  (негнучкої) структур.
     3.3. Складносурядні речення  е л е м е н т а р н о ї  та  н е е л е м е н т а р н о ї  структур.
4. Сполучникові засоби у складносурядних реченнях.
5. Стилістичний потенціал складносурядних речень у функційних стилях сучасної української мови.
6. Методичні аспекти вивчення складносурядних речень у ЗЗСО.
7. Пунктуація у складносурядних реченнях.

Ключові слова: складносурядні речення, семантичні / асемантичні сурядні сполучники, відкриті / закриті і гнучкі / негнучкі, елементарні / неелементарні структури, структурна й графічна схеми, семантико-синтаксичні відношення, синтаксичні інновації, комунікативно-прагматичні функції, методика вивчення складносурядних речень у ЗВО та ЗЗСО.

Мета: сформувати практичні навички студентів щодо визначення лінгвального статусу складносурядних речень; уміти визначати формальні й структурно-семантичні типи складносурядних речень відкритої й закритої структур; вільно оперувати теоретичним матеріалом у процесі синтаксичного розбору складносурядних речень у вишівській та шкільній практиці, установити інноваційні тенденції використання складносурядних речень у різних стилях української літературної мови; розвивати й закріплювати навички правильного вживання розділових знаків у складносурядних реченнях.

agendaРЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 О с н о в н а

Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис : [навч. посібник] / І. Р. Вихованець. – К. : Либідь, 1993. – С. 297–312.
Герман К. Ф. Структурно-семантичний аналіз складносурядних речень сучасної української літературної мови : навч. посібн. / К. Ф. Герман. – Чернівці : Чернів. держ. ун-т, 1973. – 54 с.
Городенська К. Г. Сполучники української літературної мови : [монографія] / К. Г. Городенська. – К. : Вид-чий дім Дмитра Бураго, 2010. – 204 с. [4]. – (Студії з українського мовознавства).
Грищенко А. П. Складносурядне речення в сучасній українській літературній мові : монографія / А. П. Грищенко. – К. : Наук. думка, 1969. – 155 с.
Дудик П. С. Синтаксис української мови : підручник / П. С. Дудик, Л. В. Прокопчук. – К. : Академія, 2010. – С. 250–259.
Завальнюк І. Я. Синтаксичні одиниці в мові української преси початку ХХІ століття: функціональний і прагматичний аспекти : монографія / Інна Яківна Завальнюк. – Вінниця : Нова книга, 2010. – С. 224–235.
Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис: [монографія] / А. П. Загнітко. – Донецьк : ДонДУ, 2001. – С. 338–353.
Каранська М. У. Синтаксис сучасної української літературної мови : [навч. посібн.] / М. У. Каранська. – К. : Либідь, 1995. – С. 174–181.
Слинько І.І. Синтаксис сучасної української мови: Проблемні питання / І. І. Слинько, Н. В. Гуйванюк, М. Ф. Кобилянська. – К.: Вища шк., 1994. – С. 597–628.
Сучасна українська літературна мова: Синтаксис : [підручник] / за заг. ред. І. К. Білодіда. – К. : Наук. думка, 1972. – С. 387–409.
Сучасна українська мова: Морфологія. Синтаксис : підручник / за ред. А. К. Мойсієнка. – К. : Знання, 2010. – С. 321–327.
Сучасна українська мова : [підручник] / О. Д. Пономарів, В. В. Різун, Л. Ю. Шевченко та ін.; за ред. О. Д. Пономарева. – К. : Либідь, 1997. – С. 305–310.
Сучасна українська мова : [підручник] / М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас та ін.; за ред. М. Я. Плющ. – 3-тє вид., стереотип. – К. : Вища шк., 2001. – С. 234–241.
Сучасна українська мова: Синтаксис : [навч. посібн.] / С. П. Бевзенко, Л. П. Литвин, Г. В. Семеренко. – К. : Вища шк., 2005. – С. 164–175.
Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови : [підручник] / К. Ф. Шульжук. – К. : Академія, 2004. – С. 231–248.

С л о в н и к и  й  д о в і д н и к и

 Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов / О. С. Ахманова . – М. : Сов. писатель, 1966. – 607 с.
Ганич Д. І. Словник лінгвістичних термінів / Д. І. Ганич, І. С. Олійник. – К. : Гол. вид-во „Вища школа”, 1985. – 360 с.
Городенська К. Г. Граматичний словник української мови: Сполучники / Городенська К. Г. – К., Херсон : Ін-т укр. мови НАН України, Херсон. держ. ун-т, 2007. – 349 с. [2].
Гуйванюк Н. Українська мова: Схеми, таблиці, тести : навчальний посібник [для студентів вищих навчальних закладів] / Н. Гуйванюк, О. Кардащук, О. Кульбабська. –Львів : Світ, 2005. –304 с.
Загнітко А. Словник сучасної лінгвістики: поняття і терміни : у 4 т. / А.П. Загнітко. – Донецьк: ДонНУ, 2013. – Т. 1. – 402 с.; Т. 2. – 350 с.; Т. 3. – 426 с.; Т. 4. – 388 с.
Єрмоленко С. Я. Українська мова : короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / С. Я. Єрмоленко, С. П. Бибик, О. Г. Тодор; за ред. Єрмоленко С. Я. – К. : Либідь, 2001. – 224 с.
Мала філологічна енциклопедія : [довідник] / укл. : О. І. Скопенко, Т. В. Цимбалюк. – К. : Довіра, 2007. – 478 с.
Селіванова О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія / Олена Селіванова. – Полтава : Довкілля-К, 2006. – 716 с.
Селіванова ОО. Лінгвістична енциклопедія [Текст] / О. О. Селіванова. – Полтава : Довкілля-К, 2010. – 843 с.
Українська мова : [енциклопедія]. – К. : Укр. енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. – 824 с.
Український правопис / АН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Ін-т  української мови. – Нова редакція. – К. : Наук. думка, 2019. – 392 с.
Языкознание. Большой энциклопедический словарь / гл. ред. В. Н. Ярцева. – 2-е. изд. –М. : Большая Росс. энциклоп., 1998. – 685

calendar   Лінгвометодичний коментар до теми

До питання про виокремлення і класифікацію складносурядних речень у су­часному мовознавстві підходять по-різному. Це спричинено передусім з експліцитністю / імпліцитністю сурядних сполучників на межі частин складного речення, здатності єднальних і зіставно-протиставних сурядних сполучників поєднуватися з другим (додатковим)  сполучним засобом для вираження семантико-синтаксичних відношень, близьких до складнопідрядного речення.

Для з’ясування лінгвальної природи складносурядних речень важливе значення мають:

  • відносно автономний статус предикативних їхніх предикативних частин;
  • наявність формально вираженого (сполучникового) синтаксичного зв’язку між ПО
  • здатність / нездатність поширюватися однофункційними ПО;
  • вільний або фіксований порядок розташування ПО;
  • маркування семантико-синтаксичних відношень між ПО широким арсеналом семантичних / асемантичних сурядних сполучників;
  • можливість виформовувати варіантні (кореферентні) ряди з різними типами складнопідрядних і безсполучникових речень.

Для філологів необхідно не лише знати структурні, семантичні і функційні особливості складносурядних речень, а й розуміти їхнє значення для розвитку зв’язного мовлення – власного й учнів.

exit 1  Запитання і завдання для моніторингу теоретичних знань студентів: 

1. Схарактеризуйте складносурядне речення як синтаксичну одиницю, обравши зі списку рекомендованої літератури одне наукове джерело.
2. Порівняйте подібність і розбіжності в типології наукових підходів до вивчення складносурядного речення у ЗВО та ЗЗСО.
3. Які формальні типи складносурядних речень виокремлювали в традиційній граматиці? Порівняйте з теоретичними підходами, викладеними в найновіших синтаксичних студіях.
4. Складносурядні речення  в і д к р и т о ї  та  з а к р и т о ї  структур: визначення, специфіка і функції.
5. Особливості Складносурядних речень  г н у ч к о ї  та  ф і к с о в а н о ї  (негнучкої) структур.
6. Складнопідрядні речення  в і л ь н о ї  та  ф р а з е о л о г і з о в а н о ї  структур.
7. Критерії визначення формальної та семантичної  е л е м е н т а р н о с т і  й  н е е л е м е н т а р н о с т ї  структури складносурядних речень.
8. Сполучникові засоби у складносурядних реченнях. Критерії виокремлення семантичних / асемантичних сурядних сполучників.
9. Складносурядні речення  в і д к р и т о ї  структури єднальні: формально-синтаксичні, структурно-семантичні та функційні особливості.
10. Складносурядні речення  в і д к р и т о ї  структури розділові. Синоніміка розділових сполучників у сучасній українській мові.
11. Складносурядні речення  з а к р и т о ї  структури із сполучниками і (й), та (= і),  з контрастним, єднально-поширювальним і результативно-висновковим значеннями.
12. Складносурядні речення  з а к р и т о ї  структури протиставні.
13. Складносурядні речення  з а к р и т о ї  структури зіставні.
14. Специфіка складносурядних речень з а к р и т о ї  структури з двома сполучниковими засобами: визначення, специфіка і функції.
15. Специфіка складносурядних речень з а к р и т о ї  структури градаційних.
16. Специфіка складносурядних речень з а к р и т о ї  структури приєднувальних.
17. Складні випадки пунктуації в складносурядному реченні. 

users 1  ОБГОВОРЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ

Інтерактивна технологія «Мозковий штурм»

 1. Із-поміж синтаксичних конструкцій із сурядним зв’язком мовознавці виділяють базові та вторинні конструкції:

  • до базових зараховують складносурядні речення, предикативні частини яких поєднані за допомогою сполучників, безсполучниково або різноманітними комбінаціями сполучникового та безсполучникового зв’язків,
  • до вторинних – прості речення з однорідними членами, які характеризують як семантично неелементарні та вважають похідними від складносурядних конструкцій. Речення, у яких сурядним типом зв’язку поєднані головні члени, здебільшого називають «перехідними конструкціями», оскільки така сурядність створює перспективу перетину структурної схеми простого та структурної схеми складного речення” [К. Городенська, В. Бабайцева, В. Покусаєнко].
    І. Вихованець у своїх працях розширює коло сурядності та розглядає сурядний зв’язок у словосполученнях, які теж належать до вторинних конструкцій.

Поміркуйте, про доцільність виокремлення складносурядних безсполучникових речень, і словосполучень із сурядним зв’язком. На вашу думку, чи мають нетрадиційні концепції граматистів рацію?

2. Олексій Пєшковський виокремив низку характерних ознак сурядного зв’язку, з-поміж яких закцентовано:

  • зворотність предикативних частин, тоді як переставлення предикативних частин у складнопідрядній конструкції зі збереженням місця сполучника й зі збереженням семантики речення неможлива;
  • сполучники між частинами, поєднаними сурядним зв’язком, не належать ні до одної з них і стоять між ними;
  • можливість повторів сполучників (і–і, або-або, чи-чи, ні-ні), що не є характерним для підрядних сполучників;
  • сурядність може поєднувати компоненти як складного, так і простого речення, тоді як для підрядних сполучників найчастотнішим є вживання у складних конструкціях;
  • для частин, поєднаних сурядним зв’язком, неможливою є інтерпозиція.

Чи всі обґрунтовані дослідником критерії розмежування сурядності й підрядності є, на вашу думку, універсальними?

3. Зіставляючи сурядність і підрядність з безсполучниковістю, автори наукової праці «перехідними конструкціями»Синтаксис сучасної української мови: проблемні питання» висловлюють таку думку: «перехідними конструкціями». Оскільки сурядність виражається менш спеціалізованими засобами і часто спирається на лексику, значення частин, модально-часові форми присудків, вона ближча до безсполучниковості, ніж підрядність» [с. 424]. Наведіть власні аргументи на підтримку або спростування цієї концепції.

4. Юрій Шерех, автор «Нарису сучасної української літературної мови», пише: «<…> в межах паратакси за допомогою сполучників можна висловити багато відтінків синтаксичного зв’язку, які тільки умовно можна вкласти в традиційний поділ на зв'язок єднальний, розділовий і протиставний» [с. 108]. Проілюструйте думку Ю. Шереха конкретними прикладами. 

file 2ДІАГНОСТИКА ЗАСВОЄННЯ СТУДЕНТАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Вправа 1. Випишіть із тексту складні речення із сурядним зв’язком. З’ясуйте, якими засобами поєднано їхні предикативні частини та які семантико-синтаксичні відношення встановлюються за допомогою сурядних сполучників, видо-часових форм присудків і контексту. Наведіть структурні моделі, графічні (рівневі та лінійні) схеми цих речень (за програмами ЗВО і ЗЗСО).

     Зайшло сонце, ожили хмари й червоною річкою попливли вище далекого лісу, нижче вечірньої зірки.
  Плюскотіла в темряві доспіла ярина, і на високій могилі, як побратими, урочисто застигли два полукіпки. Далеко проскрипіли запізнілі підводи, і настояна тиша нечутно йшла полями, густа й пахуча.
   Опустив Дмитро ноги з полудрабка, задумався. Теплим пилом дихнула дорога, неохоче зітхнула, зашаруділа під колесами. Натомлене тіло просило відпочинку, а в уяві ближчало село, домівка; бачив у подвір’ї матір з дійницею, і чулось, що з напіврозчинених дверей от-от вийде жіноча постать, сподівана, рідна…
     Мерехтить широкий шлях, і в голубому прорізі віт гойднувся серп місяця, підпливаючи до мерехтливої зорі. Старі, саджені у два ряди крислаті липи з’єднуються мережаними брамами й повівають медом.
     На перехресті забовванів пам’ятник котовцям. Срібна жмурка загойдалась у повній косарській криничці. Трохи притримав налигач – і воли зупинились понад шляхом, розводячи у сторони два осінні кущі круторогих голів.
     Невелика косарська криниця, а вмістилися в ній і придорожні дерева, і високе коване небо з серпом місяця, хмаринами, і дрімають у її глибині осипані стріли громовиць, і самому сонцю не розминутися з нею… (За М. Стельмахом).

Вправа 2. З’ясуйте, у якому разі сурядні сполучники поєднують предикативні частини складносурядного речення, а в яких – однорідні члени речення. Укажіть семантико-синтаксичні відношення, що їх передають сурядні сполучники, поєднуючи предикативні одиниці складносурядного речення. Поясніть наявність / відсутність розділових знаків перед сполучниками сурядності.

1. Багряні смуги на обрії тугішали, звужуючись, і були схожі на лаз у той задушливий день (Є. Гуцало). 2. Козацьке сонце високо підбилось угору, і зорі вкрили все небо, як ризу (П. Куліш). 3. То хочеться над вами заридать, то заспівать з раптового нестяму (Леся Українка). 4. То мучилась душа від самоти, то серце біль почав жалом пекти (М. Бажан). 5. Вітру на небі не було, проте клекотів сильний прибій (М. Ткач). 6. Не тільки Галя бачила те синє диво, але й стара не відводила від нього очей (В. Шевчук). 7. Прогрес науки й розвиток практики приводять не тільки до вдосконалення всієї системи знань, але й до зламу традиційних ідей, що стають перешкодою на шляху нових революційних відкриттів (Ф. Овчаренко). 8. Тоня, скочивши з машини, одразу підбігла до батька, защебетала, ще й під руку демонстративно взяла… (О. Гончар). 9. Бездонне небо і безмежний світ! (Л. Костенко). 10. На наше щастя, перша гілка була не високо, і Ксеня вхопилася за неї (Б. Грінченко). 11. А за вікном на квіти впали роси і соловей затьохкав у кущах (В. Сосюра). 12. Можливо, білка спалахне між віття та вивільга між віття заблищить (Є. Гуцало).

Вправа 3. Серед поданих речень віднайдіть і випишіть складносурядні речення відкритої структури, зробіть їх повний синтаксичний аналіз за схемою.

1. Шука козак свою долю, а долі немає (Т. Шевченко). 2. Поет не стратить духу марно ні в стисках муки, ні в журбі, але ж страждань своїх своїх безкарно він сам не вибачить юрбі (Г. Чупринка). 3. То замерехтить жовтогаряча достигла нива, то зблиснуть попереду золоті озера соняшників (І. Цюпа). 4. Чи тільки терни на шляху знайду, чи стріну, може, де і квіт барвистий? (Леся Українка). 5. І місяць зорями сіяв, і соловейко на калині то затихав, то щебетав (Т. Шевченко). 6. І в грудях знов солодкії бажання, і в грудях знов устали поривання, і встала знов надія молода (Б. Грінченко). 7. І вже в минулім можна все збагнути, і вже нема в майбутнім таємниць! (Є. Плужник). 8. День летить, і в’януть кольори (В. Сосюра).

Вправа 4. Визначте семантико-синтаксичні відношення між предикативними частинами поданих складносурядних речень відкритої структури. Схарактеризуйте структурні, семантичні та функційні особливості речень за схемою.

1. Ані птиця не пурхала, ані вітер не віяв (Марко Вовчок). 2. Чи то батько обіймав дерево, чи то дерево обіймало батька (Є. Гуцало). 3. Червонобоким яблуком округлим скотився день, доспілий і тяжкий, і ніч повільним помахом руки  широкі тіні чорним пише вуглем (М. Рильський). 4. Бліді на небі гасли зорі, і вітер плутався в мережах верховіть, і не гойдалися берези білокорі (М. Рильський). 5. Або не сокіл я, або спалила мені неволя крила (? ) 6. Шпаки – це імітатори веселі. То іволга у пісні їх дзвенить, то хлопчик, друзів кличучи, свистить, то соловейко розсипає трелі, то колесо немазане скрипить (М. Рильський). 7. І помста сичала, і ятрилась зрада, і ядом руїни труїлася кров (М. Рильський). 8. Йдемо серед урочистої ночі, і груди п’ють солодке повітря, і мозок хоче запам’ятати на все життя зоряне небо, торкання трави об ноги, краплі роси (Ю. Яновський).

Вправа 5. На основі простих речень побудуйте складносурядні речення відкритої та закритої структур. Трансформуйте елементарні складносурядні речення відкритої структури в неелементарні. Чим відрізняються такі побудови на структурному та семантичному рівнях?

1. Густий туман спадав на осінню землю. Клубився над річечкою і, вповивши верболози, над темними хвилями (Б. Харчук). Весною на даху нашої хати поселилися лелеки. Вони наносили сухого гілля, м’якенької трави і вимостили собі розкішне кубло (Із газети).

2. Ніщо прикре до вечора його не спіткало. Відібрав чимало картин для імперської власності і мав приємну несподіванку (Б. Харчук). Незабаром у птахів вивелося п’ятеро малят. Вони жадібно розкривали дзьобики і просили їсти (Із газети).

Вправа 6. Із поданих речень випишіть складносурядні речення закритої структури та проаналізуйте їх за схемою.

1. І сонця сніп лежить на виднокраї, і місяць поле креслить череслом (А.Малишко). 2. Пройде тихий дощик – і весна ще дружніше стеле по землі оксамитовий килим трав з барвистими візерунками квітів на ньому (Із журн.). 3. Жде спрагла земля плодотворної зливи, і вітер над нею гуляє бурхливий (І. Франко). 4. Зеленіють жита, і любов одцвіта, і волошки у полі синіють (В. Сосюра). 5. Мало сонця в осіннії дні, та багато туманів, і від того печальні пісні і гаї в золотому убранні (І. Гончаренко). 6. Ще не сходило сонце, а вже в кутку поміж вишнями синіли надвечірні сутінки (П. Кочура). 7. При місяці так гостро пахне сіно, і матіола ходить по подвір’ю, і затинається швидкий берези шепіт, і хата блима вікнами на ліс (С. Йовенко). 8. Не то осінні води шуміли, не то вітер бився в заломах провалля (М. Коцюбинський).

Вправа 7. Виконайте повний синтаксичний аналіз складносурядних речень закритої структури (за схемою синтаксичного розбору).

1. Тільки за поріг переступіть – і цілий світ широкий одкриється для вас! (Леся Українка). 2. Може людина помилятися в людині, але не можуть народи помилятися в народах (О. Довженко). 3. Найвища наука в житті – мудрість, а найвища мудрість – бути добрим (Г. Тютюнник). 4. Стояла мряка над землею, а ми очима і душею ловили промені у млі (Олександр Олесь). 5. Маленька наша планета, а підлість не має міри (Д. Павличко). 6. Хай ллють дощі, а я влаштую свято, і буде нині весело мені (Л. Петрова). 7. Орли недарма гнізда в’ють на горах. На гору доступитися нелегко, зате з гори зручніше боронитись (Леся Українка). 8. Я із щастям був заручений, та, на жаль, ми розійшлись (Д. Фальківський). 9. Війна скінчилася, але в душі вона вирувала (О. Гончар). 10. Не тільки математику любив Петро, а й мистецтво заполонювало його (Із журн.). 11. Іншим стало слово, обпалене вогнем, загартоване в горнилі людських страждань, та й люди ніби стали іншими (А. Малишко). 12. Жебраний хліб, кажуть, руку пече, але жебране слово кохання – душу морозить (Леся Українка).

Вправа 8. Серед поданих складносурядних речень знайдіть речення з двома показниками зв’язку. Визначте семантико-синтаксичні відношення між предикативними частинами.

1. Море заблищало, і вже виразно було видко під місяцем блискучу воду й довгу червону смугу на воді. 2. Усе море чорніло, ніби пооране поле, і тільки блищало широким кружалом ясне плесо проти самого місяця. 3. Зашипів затужавілий пісок під човнами – і два човни, як два селезні, тихо полинули по воді (Із тв. І. Нечуя-Левицького). 4. До самої хати підходить чималий сад, і навіть тепер, на морозі, тут пахне влежаними яблуками (М. Стельмах). 5. Мало сонця в осіннії дні, та багато туманів, і від того печальні пісні і гаї в золотому убранні (І. Гончаренко). 6. Дай людині владу – і тоді вона себе покаже (Античний вислів). 7. На світанку – ледве заясніло, а вже чуть рибалок голоси над широким плесом (І. Гончаренко). 8. Шляхів нема, а тільки де-не-де поплутані стежинки йдуть на безвість (Леся Українка). 9. Шаляпін був із геніїв геній, а проте він їздив смиренно радитись із істориком Ключевським, коли працював над своїм Борисом… (М. Рильський). 10. Хмари плинули над Сулою, і на них відлітала весна… (В. Симоненко).

Вправа 9. Побудуйте неелементарні складносурядні речення за схемами. Укажіть засоби зв’язку й тип семантико-синтаксичних відношень між предикативними частинами.

  • Чи то [ ], чи то [ ], а [ ].
  • І [ ], і [ ], проте [ ].
  • Або [ ], або [ ], або [ ], але [ ].
  • Не лише [ ], а й [ ], тобто [ ].

Вправа 10. Визначте пунктограми в поданих реченнях. Поясніть наявність / відсутність розділових знаків у складносурядних реченнях. Прокоментуйте залежність розділових знаків від семантичних відношень між предикативними одиницями чи інших ознак.

1.Збери шляхи мої і встане даль. Річки з’єднай і встане синє море (А. Малишко). 2. Яке високе блакитне небо висне у нас над головою і які чудові пісні дзвенять нині! (І. Цюпа). 3. Ти малий та політ твій орлиний (П. Дорошенко). 4. За ніч іще трошки підросла кульбабка і ще трохи підросли на луках всі квіти медок сон-квітка дзвіночки зірочки (О. Іваненко). 5. Дунув вітер понад ставом і сліду не стало (Т. Шевченко). 6. Вітер в небі за хмарами гониться і про тебе складає пісні почалася у сонця безсонниця і подовшали раптом дні (В. Симоненко). 7. Пройшла гроза і знову літня проза: парує степ і оживає ліс і горобці неначе з-за куліс упали табуном на просо (В. Симоненко). 8. Де я і хто ти? (Леся Українка). 9. Віддощила розлука і я знов з тобою моя Україно (М. Фішбейн). 10. Як радісно мені, що скоро сніг розтане й зелене убрання надінуть дерева (В. Сосюра). 11. Тут витає слава безіменна і співає жайвором душа (П. Перебийніс). 12. Місяць віти освітив кленові і на землю впала срібна тінь (В. Грінчак).

edit 1 ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИКОНАННЯ

1. Підготуватися до практичного заняття на тему: «Структурно-семантичні особливості складнопідрядних речень у сучасній українській мові»
(див. https://kulbabska.com/news/dystantsiina-osvita/376-praktichnij-kejs-strukturno-semantichni-osoblivosti-skladnopidryadnikh-rechen).

2. Виписати з текстів художнього стилю речення для увиразнення всіх типів складносурядних речень відкритої та закритої структур. Розберіть дібраний ілюстративний матеріал за схемою синтаксичного аналізу, скориставшись матеріалом:

Лайфхак: «Синтаксичний розбір складносурядних речень: схема аналізу та зразки» (див.: https://kulbabska.com/news/dystantsiina-osvita/320-lajfkhak-sintaksichnij-rozbir-skladnosuryadnikh-rechen-skhema-analizu-ta-zrazki).

microphone 1 РЕФЛЕКСІЯ. Метод «Вільний мікрофон»

  • нині я дізналася / дізнався...
  • було цікаво...
  • складність спричинило...
  • я зрозуміла / зрозумів, що...
  • я навчилася / навчився...
  • тепер я зможу...
  • я спробую...
  • для мого майбутнього фаху потрібно...

bookmark 1 NOTA BENE! Сформулюйте висновки до теми «Складносурядні речення в сучасній українській мові».

03.02.2019 1

Бажаю наполегливості у виформуванні мовних компетентностей!

Рекомендації та практичні матеріали
у форматі «Дистанційна освіта. Синтаксис»
 підготувала кандидат філологічних наук,
доцент кафедри сучасної української мови ЧНУ
Людмила ТОМУСЯК 

Авторизуйтесь на сайті щоб мати можливість залишити коментар

ORCID: 0000-0002-1858-9269

ORCID (англ. Open Researcher and Contributor ID) — єдиний міжнародний реєстр учених для коректного цитування статей.

Researcher ID: C-2286-2017

ResearcherID – ідентифікатор ученого (дослідника), що дає змогу формувати список власних публікацій.

Google Scholar

Академія Google (англ. Google Scholar) - безкоштовна пошукова система за текстами наукових публікацій.

Cподобалась сторінка?

Close

Ви можете поділитись нею з друзями у соціальних мережах або надіслати посилання на неї у месенджери...