Практичний кейс: Структурно-семантичні особливості складнопідрядних речень

Будь-яка перешкода долається наполегливістю  (Леонардо да Вінчі)

Модуль 1. Складні елементарні речення сполучникового типу

Навчальний елемент 1.3

ФУНКЦІЙНО-СТИЛІСТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СКЛАДНОПІДРЯДНИХ ЕЛЕМЕНТАРНИХ РЕЧЕНЬ
У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

(12 год. – лекції; 10 год. – практичні; 14 год. – сам. робота)

Практичні заняття № 5-9
Тема: СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДНОПІДРЯДНИХ РЕЧЕНЬ

План

1. Теоретичні засади вивчення складнопідрядних речень.
2. Складнопідрядне речення як синтаксична одиниця  (загальна характеристика).
3. Специфіка підрядного зв’язку на рівні складного речення.
4. Репертуар засобів синтаксичного зв’язку в складнопідрядному реченні.
5. Формальні типи складнопідрядних речень:
     5.1. Складносурядні речення  г н у ч к о ї  та  ф і к с о в а н о ї  (негнучкої) структур.
     5.2. Складнопідрядні речення  в і л ь н о ї  та  ф р а з е о л о г і з о в а н о ї  структур.
     5.3. Складносурядні речення  е л е м е н т а р н о ї  та  н е е л е м е н т а р н о ї  структур.
6. Структурно-семантичні типи складнопідрядних речень:
6.1. Складнопідрядні речення нерозчленованої структури: визначення, семантика, функції.
6.2. Релевантні ознаки складнопідрядних речень розчленованої структури.
7. Стилістичний потенціал складнопідрядних речень у функційних стилях сучасної української літературної мови.
8. Методичні аспекти вивчення складнопідрядних речень у ЗЗСО.

Ключові слова: складнопідрядні речення, головна й підрядна предикативні одиниці, підрядний зв’язок, прислівний / детермінантний / корелятивний вияви підрядного зв’язку, підрядний зв’язок аналогійний / неаналогійний, передбачуваний / непередбачуваний, нерозчленовані та розчленовані структури, гнучкі / негнучкі, елементарні / неелементарні типи структур, структурна й графічна схеми речення, семантичні / асемантичні підрядні сполучники, сполучні слова, антецедент, синтаксичні інновації, комунікативно-прагматичні функції, методика вивчення складнопідрядних речень у ЗВО та ЗЗСО.

Мета: сформувати практичні навички студентів щодо  визначення лінгвального статусу складнопідрядних речень; уміти визначати формальні й структурно-семантичні типи складносурядних речень нерозчленованої та розчленованої, гнучкої / негнучкої структур; вільно оперувати теоретичним матеріалом у процесі синтаксичного розбору складнопідрядних речень у вишівській та шкільній практиці, розрізняти омонімічні підрядні сполучники та сполучні слова, установити інноваційні тенденції використання складнопідрядних речень у різних стилях сучасної української літературної мови; розвивати й закріплювати навички правильного вживання розділових знаків у складнопідрядних реченнях.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 О с н о в н а

Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис : [навч. посібник] / І. Р. Вихованець. – К. : Либідь, 1993. – С. 313–322.
Герман К. Ф. Структурно-семантичний аналіз складносурядних речень сучасної української літературної мови : навч. посібн. / К. Ф. Герман. – Чернівці : Чернів. держ. ун-т, 1973. – 54 с.
Городенська К. Г. Сполучники української літературної мови : [монографія] / К. Г. Городенська. – К. : Вид-чий дім Дмитра Бураго, 2010. – 204 с. [4]. – (Студії з українського мовознавства).
Дудик П. С. Синтаксис української мови : підручник / П. С. Дудик, Л. В. Прокопчук. – К. : Академія, 2010. – С. 250–259.
Завальнюк І. Я. Синтаксичні одиниці в мові української преси початку ХХІ століття: функціональний і прагматичний аспекти : монографія / Інна Яківна Завальнюк. – Вінниця : Нова книга, 2010. – С. 224–235.
Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис: [монографія] / А. П. Загнітко. – Донецьк : ДонДУ, 2001. – С. 354–366: 383 – 384.
Каранська М. У. Синтаксис сучасної української літературної мови : [навч. посібн.] / М. У. Каранська. – К. : Либідь, 1995. – С. 174–181.
Слинько І.І. Синтаксис сучасної української мови: Проблемні питання / І. І. Слинько, Н. В. Гуйванюк, М. Ф. Кобилянська. – К.: Вища шк., 1994. – С. 597–628.
Сучасна українська літературна мова: Синтаксис : [підручник] / за заг. ред. І. К. Білодіда. – К. : Наук. думка, 1972. – С. 387–409.
Сучасна українська мова: Морфологія. Синтаксис : підручник / за ред. А. К. Мойсієнка. – К. : Знання, 2010. – С. 321–327.
Сучасна українська мова : [підручник] / О. Д. Пономарів, В. В. Різун, Л. Ю. Шевченко та ін.; за ред. О. Д. Пономарева. – К. : Либідь, 1997. – С. 305–310.
Сучасна українська мова : [підручник] / М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас та ін.; за ред. М. Я. Плющ. – 3-тє вид., стереотип. – К. : Вища шк., 2001. – С. 234–241.
Сучасна українська мова: Синтаксис : [навч. посібн.] / С. П. Бевзенко, Л. П. Литвин, Г. В. Семеренко. – К. : Вища шк., 2005. – С. 164–175.
Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови : [підручник] / К. Ф. Шульжук. – К. : Академія, 2004. – С. 231–248.

С л о в н и к и  й  д о в і д н и к и

 Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов / О. С. Ахманова . – М. : Сов. писатель, 1966. – 607 с.
Ганич Д. І. Словник лінгвістичних термінів / Д. І. Ганич, І. С. Олійник. – К. : Гол. вид-во „Вища школа”, 1985. – 360 с.
Городенська К. Г. Граматичний словник української мови: Сполучники / Городенська К. Г. – К., Херсон : Ін-т укр. мови НАН України, Херсон. держ. ун-т, 2007. – 349 с. [2].
Гуйванюк Н. Українська мова: Схеми, таблиці, тести : навчальний посібник [для студентів вищих навчальних закладів] / Н. Гуйванюк, О. Кардащук, О. Кульбабська. –Львів : Світ, 2005. –304 с.
Загнітко А. Словник сучасної лінгвістики: поняття і терміни : у 4 т. / А.П. Загнітко. – Донецьк: ДонНУ, 2013. – Т. 1. – 402 с.; Т. 2. – 350 с.; Т. 3. – 426 с.; Т. 4. – 388 с.
Єрмоленко С. Я. Українська мова : короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / С. Я. Єрмоленко, С. П. Бибик, О. Г. Тодор; за ред. Єрмоленко С. Я. – К. : Либідь, 2001. – 224 с.
Мала філологічна енциклопедія : [довідник] / укл. : О. І. Скопенко, Т. В. Цимбалюк. – К. : Довіра, 2007. – 478 с.
Селіванова О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія / Олена Селіванова. – Полтава : Довкілля-К, 2006. – 716 с.
Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія [Текст] / О. О. Селіванова. – Полтава : Довкілля-К, 2010. – 843 с.
Українська мова : [енциклопедія]. – К. : Укр. енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. – 824 с.
Український правопис / АН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Ін-т  української мови. – Нова редакція. – К. : Наук. думка, 2019. – 392 с.
Языкознание. Большой энциклопедический словарь / гл. ред. В. Н. Ярцева. – 2-е. изд. –М. : Большая Росс. энциклоп., 1998. – 685

   Лінгвометодичний коментар до теми

До питання про виокремлення і класифікацію складносурядних речень у су­часному мовознавстві підходять по-різному. Це спричинено передусім експліцитністю / імпліцитністю синтаксичних засобів зв’язку на межі головної та підрядної частин складного речення (з огляду на ці параметри виокремлювали сполучникові / безсполучникові складнопідрядні речення), здатністю асемантичних підрядних сполучників репрезентувати різні типи семантико-синтаксичних відношень, розмежування яких спричинює значні труднощі, наявністю т. зв. «перехідних типів складнопідрядних і складносурядних речень» .

Для з’ясування лінгвальної природи складнопідрядних речень істотне значення мають:

• структурно й семантично зв’язаність предикативних одиниць (для складнопідрядних речень нерозчленованої структури) або відносно автономний статус головної предикативної одиниці (для складнопідрядних речень розчленованої структури);
• наявність формально вираженого (сполучникового) синтаксичного зв’язку між ПО;
• синтаксична природа підрядного зв’язку на рівні складного речення – аналогійного / неаналогійного до зв’язку на рівні словосполучення та простого речення, передбачуваного / непередбачуваного специфікою головної ПО;
• здатність / нездатність до зміни позиції підрядної ПО щодо головної (гнучкі / негнучкі структури складнопідрядних речень);
• маркування семантико-синтаксичних відношень між ПО широким арсеналом семантичних / асемантичних підрядних сполучників, сполучних слів і кореляційних пар;
• можливість виформовувати варіантні (кореферентні) ряди з різними типами складносурядних і безсполучникових речень.

Для філологів необхідно не лише знати структурні, семантичні і функційні особливості складнопідрядних речень, а й розуміти їхнє значення для розвитку зв’язного мовлення – власного й учнів, виформовувати варіантні (кореферентні, синонімічні) ряди з іншими типами простих ускладнених, складносурядних і складних безсполучникових речень.

  Запитання і завдання для моніторингу теоретичних знань студентів: 

1. Схарактеризуйте складнопідрядне речення як самостійну синтаксичну одиницю, обравши зі списку рекомендованої літератури одне наукове джерело.
2. Порівняйте подібність і розбіжності в типології наукових підходів до вивчення складнопідрядного речення у ЗВО та ЗЗСО.
3. Які формальні типи складнопідрядних речень виокремлювали в традиційній граматиці? Порівняйте з теоретичними підходами, викладеними в найновіших синтаксичних студіях.
4. Характеристика опорних компонентів у складнопідрядних реченнях  н е р о з ч л е н о в а н о ї  та  р о з ч л е н о в а н о ї  структур.
5. Особливості складнопідрядних речень  г н у ч к о ї  та  ф і к с о в а н о ї  (негнучкої) структур.
6. Складнопідрядні речення  в і л ь н о ї  та  ф р а з е о л о г і з о в а н о ї  структур.
7. Складносурядні речення  г н у ч к о ї  та  ф і к с о в а н о ї  (негнучкої) структур.
8. Складносурядні речення  е л е м е н т а р н о ї  та  н е е л е м е н т а р н о ї  структур.
9. Критерії визначення формальної та семантичної  е л е м е н т а р н о с т і  й  н е е л е м е н т а р н о с т ї  структури складносурядних речень.
10. Розділові знаки у складнопідрядному реченні.
11. Формально-семантичні співвідношення складнопідрядних речень з іншими типами простих і складних речень.
12. Семантико-синтаксичні відношення на рівні складнопідрядних речень.
13.  Односуб’єктні та двосуб’єктні складнопідрядні речення.
14. Шкільна класифікація складнопідрядних речень. Її зіставлення з науковою класифікацією.
15. Складнопідрядні речення нерозчленованої структури (загальна ха­рак­теристика).
16. Складнопідрядні речення граматичного типу (загальна характеристика).
17. Складнопідрядні присубстантивні речення (якісно-означальні та розповідно-поширювальні).
18. Складнопідрядні прикомпаративні речення.
19. Складнопідрядні речення семантичного типу (об’єктно-з’ясувальні).
20. Складнопідрядні займенниково-співвідносні речення (загальна характеристика).
21. Складнопідрядні предметно-ототожнювальні речення. Поняття про ТЕ₁ і ТЕ₂.
22. Складнопідрядні ототожнювальні речення з означальним та просторовим значенням.
23. Складнопідрядні фразеологічні речення як різновид речень нерозчленованої структури.
24. Складнопідрядні речення вміщувальні.
25. Загальна характеристика складнопідрядних речень розчленованої структури.
26. Складнопідрядні речення часу.
27. Складнопідрядне речення умови.
28. Складнопідрядні допустові речення.
29. Складнопідрядні речення мети.
30. Складнопідрядні речення наслідкові.
31. Складнопідрядні порівняльні речення, їхні відмінності від порівняльних зворотів у простому ускладненому реченні.
32. Складнопідрядні речення відповідності (зіставлювальні).
33. Складнопідрядні речення відносно-поширювальні (супровідні).

  ОБГОВОРЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ

Інтерактивна технологія «Мозковий штурм»

1. Вивчення мови не як системи «в самій собі й для себе», а як національно культурного феномену кожного народу дає змогу по-новому розглянути питання і про складнопідрядні речення, особливості їхньої семантики та структури, стилістичних функцій. В епіцентрі сучасного мовознавства перебуває антропологічна зорієнтованість синтаксису та комунікативна роль мовних одиниць. Окрім того, учені спростовують ідею про наднаціональну природу синтаксису, суть якої полягає в тому, що в різних національних мовах нібито мовці вживають спільні синтаксичні одиниці, які не виявляють жодних національних відмінностей. Такі відмінності, безперечно, є. Зокрема, останнім часом дослідники звертають увагу на механічне перенесення калькованих сполучників і сполучних слів для зв’язку предикативних частин у складнопідрядному реченні, що функціюють у мові української преси початку ХХІ ст. (Інна Завальнюк). «Помічено, – зазначає дослідниця, – що в динамічній системи мови українських газет початку ХХІ ст. синтаксис щораз-то активніше виявляє ознаки самобутності, значною мірою репрезентує національні синтаксичні традиції: конструкції речень, розподіл змістового навантаження між частинами речення, переважання тих чи тих синтаксичних засобів, що надає текстам яскравого національного колориту» . Обґрунтуйте або спростуйте думку проф. Інни Завальнюк.

2. Ознайомтеся з науковою розвідкою Н. Ф. Непийводи та сформулюйте висновки щодо впливу соціально-політичних  і культурологічних чинників на специфіку українського синтаксису [Непийвода Н. Ф. Вплив соціальних факторів на розвиток синтаксичної системи української мови (на матеріалі науково-технічних текстів) / Н. Ф.Непийвода // Мовознавство.- 1996.- № 2–3.- С.45–53].

3. Поміркуйте, про доцільність виокремлення складнопідрядних безсполучникових речень. На вашу думку, чи мають ця  концепція граматистів рацію?

4. Доведіть правильність констатації, що сполучні засоби у складнопідрядних реченнях виконують не лише роль формального засобу зв’язку, а й виражають семантико-синтаксичні відношення між головною та підрядною частинами. Наведіть приклади.

5. Доберіть до основних тенденцій функціювання складнопідрядних речень у мові ХХ ст. приклади з різножанрових текстів.

6. Розробіть фрагмент уроку з поясненням відмінностей між підрядними сполучниками і сполучними словами у структурі складного речення. 

ДІАГНОСТИКА ЗАСВОЄННЯ СТУДЕНТАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Завдання 1. Спишіть речення. Визначте головну та підрядну части­ни. Зверніть увагу на місце підрядної частини (перед головною, після неї чи в середині головної частини). З'ясуйте, підрядна частина пояс­нює якесь слово в головній чи головну частину загалом.

1. Коханий любить не захоче тебе, коли ти не любиш Вкраїну (В. Сосюра). 2. Співцеві, коли справді він співець, потрібне хоч маленьке потрясіння (О. Підсуха). 3. Це доб­ре, коли хтось добра бажає і розуміє твій душевний стан (О. Підсуха). 4. Коли в школі учитель був строгий, ми все життя згадуємо його з вдячністю (С. Колесник). 5. Щоб стрибнути вперед, треба розігнатися, відійшовши назад (П. Загребельний). 6. Люди, які жертвують усім для інших, творять свя­ту справу (П. Загребельний).7. Мистецтво, в якому нема краси, погане мистецтво (О. Довженко).

Завдання 2. Спишіть речення, визначте місце підрядної частини. Перебудуйте речення (усно) так, щоб підрядна частина стояла перед го­ловною та після неї. Поясніть розділові знаки.

1. Весна, яку чекали ми віками, прийшла на землю і в серця людей (О. Підсуха). 2. Слово, коли воно істинне, несе людям досвід, береже пам'ять (Р. Іванченко). 3. Не всім бо, хто має крило, судилось здійматися в небо (Р. Іванченко). 4. Тут, де кожен камінь кров'ю полили в бою брати, із пошаною й любов'ю зупинися, друже, ти (В. Лучук). 5. Куди не гляну — літо спом'яну (І. Гнатюк). 6. Коли з любові жінка плаче — всі безпорадні на землі (Н. Гнатюк). 7. Як не зійде сива м'ята із-під снігу — я сльозами розтоплю холодну кригу (А. Малишко).

Завдання 3. Спишіть речення. Визначте головну та підрядну части­ни. Укажіть засіб зв'язку — сполучник чи сполучне слово.

1. Життя тільки тоді має сенс, коли людина створює нове, красиве, хороше в ім'я щастя людства (В. Собко). 2. Як добре знати, що тебе веде твій власний шлях — єдиний із можливих (Л. Первомайський). 3. Хто правду любить, той наш брат (Леся Українка). 4. Лише у битві я б хотів зустріти смерть свою, коли судилося мені померти на війні (Л. Первомайський). 5. Роби лише те, що гідне шани (Нар. тв.). 6. Слово може стати живою водою, що повертає віру в добро (В.Сухомлинський). 7. Книга вчить, як на світі жить (Нар. тв.). 8. Я знаю, що слів моїх буде мало (М. Сом) .8. Вчорашнє – ніби сон, що випурхнув з грудей (В. Симоненко).

Завдання 4.  Спишіть речення, розставляючи розділові знаки. Поясніть особливості розділових знаків у тих контекстах, якщо підрядна частина приєднується до головної за допомогою складених сполучників.

1. Довго співали дівчата й хлопці незважаючи на те що другого дня треба було рано вставати. 2. На морі ставало темно тому що з берега насувала чорна хмара. З. У селі було багато зелені через те що воно знаходилося недалеко від річки. 4. Незважаючи на те що до відправлення потяга було ще двадцять хвилин  пасажири чомусь кинулись бігти до своїх вагонів. Після того як Октавіан не знайшов на другому поверсі кабінету директора він піднявся поверхом вище. 5. Перед тим як вийти на вулицю хлопці ще трохи  затрималися у під’їзді. 6. Бригада будівельників раніше закінчила сьогодні роботу з тим щоб завтра взятися за неї з завзяттям знову. 7. Максим спорудив спеціальний пристрій для того щоб перевірити свої математичні розрахунки.

Завдання 5. Спишіть речення. Визначте головну та підрядну ча­стини. Укажіть слово, яке пояснюється підрядною частиною, та сполучне слово.

1. Не могла вона знайти жодного свідка, хто б розповів про його бойовий шлях (Л. Дмитерко). 2. Стояла та досвітня пора, коли небо ховає в обіймах гори і ще спить на вершинах, мов у колисці (Я. Гоян). 3. Згадується школа край узлісся, біла хата й батьківський поріг, звідки у життя пішов колись ти (К. Дрок). 4. Це ті поля, де ми колись волошки рвали (Олександр Олесь). 5. Це те велике місто, куди він їде вчитись і жити (В. Підмогильний). 6. То не лю­бов, яка не вміє бажати іншому добра (Р. Третьяков).7. Іронія – це блискавка ума, котра освітить всі глибини смислу (Л. Костенко). 8. Пісня стала криком душі, сповіддю українців, які в пошуках заробітку покидали рідну землю (М. Ткачук). 9. Згадується школа край узлісся, біла хата й бат­ківський поріг, звідки у життя пішов колись я (К. Дрок).

Завдання 6. Випишіть спочатку складнопідрядні речення нерозчленованої структури з прислівним зв’язком з озна­чальною підрядною частиною, що пояснюють іменник у головній частині. Потім — складнопідрядні  речення з корелятивним зв’язком (займенниково-співвідносні).

1. Як сумно тій людині жить, яка в житті не знала су­му (М. Рильський). 2. Не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні (В. Сухомлинський). 3. Нехай проклятий буде той, хто хоч однією думкою, одним словом, одним вчинком своїм виявить зневагу до хліба і праці… (В. Сухомлинський). 4. Тепер шукаєш з да­лини ту стежку, яка б тебе додому привела (Г. Тарасюк). 5. Може, хвиля тобі розказала все, що думала я в ту мить? (Леся Українка). 6. Старе те, що давно було новим (О. Довженко). 7. Ось аж коли почалося справжнє змагання за нове життя, до якого закликала Леся Українка (М. Подолян).8. Добре того вчити, хто хоче знати (Нар. тв.).

Завдання 7.  Спишіть речення, визначивши головну та підрядну частини. Зверніть увагу на місце підрядної частини (вона стоїть перед головною, після головної чи всередині головної частини). Зазначте тип нерозчленованої структури. Поясніть розділові знаки.

1. Серед тих, хто пішки ходить, теж люди різні є: і безкрилі, і крилаті (О. Гончар). 2. Двоє старих, чий син десяток літ тому загинув в авіаційній катастрофі, колишуть немовля (В. Стус). 3. І хай рука, що меч схопила, сама загине від меча (М. Рильський). 4. Той, хто не знає меж своїм бажанням, ніколи не стане справжнім громадянином (В. Сухомлинський). 5. Тих мостів, що в народ від народу, не порушить віків течія (М. Ткач). 6. Стала раптом чужа та надія, що в серці була (М. Ткач). 7. У ясних і тихих водах, що з Полтавщини течуть, я твою побачив вроду і не міг уже забуть (П. Усенко).

Завдання 8. Спишіть речення з прислівним зв’язком нерозчленованої структури з підрядною з'ясувальною частиною. Визначте, до якого слова у головній вона стосується, на яке запитан­ня відповідає. Чим пов'язана підрядна частина з головною?

1. Мені ввижається, як в тихім, ріднім колі старий ді­дусь навча своїх онуків (Леся Українка). 2. Як добре, коли світиться вогонь у хаті друга (М. Рильський). 3. Денисові стало точно відомо, хто з їхнього батальйону перебуває в оточенні (О. Гончар). 4. Я знаю, що бійця нащадки спом'януть (А. Малишко). 5. Треба, щоб дисципліна в на­ших лавах була залізна (М.Стельмах). 6. Ні, це не прав­да, що роки нас віддаляють від святині (Б. Бунчук). 7. Він мав віру, що краса повинна єднатися з красою (М. Стельмах). 8. Я з вами згоден, що людині життя дається тіль­ки раз (О. Бойченко). 9. Один великий чоловік сказав, що сміх – це людинолюбство (Є. Гуцало). 10. Бажано, навіть потрібно, щоб між автором оригіналу і перекладачем була внутрішня спорідненість (М. Рильський). 11 .Я прагнув, щоб діти в праці бачили дзеркало духовних радостей (В. Сухомлинський). 12. З самого початку думай, який буде кінець (Нар. тв.).

Завдання 9. Охарактеризуйте складнопідрядні з'ясувальні речення. Зверніть увагу на роль вказівного займенника в головній частині. Назвіть засоби зв'язку підрядної частини з головною?

1. Я не збагну ніколи, як вмістилось моє життя в ма­ленькім слові хліб (Д. Павличко). 2. Треба знати, який шлях обрати, і вкласти в працю всю свою душу (І. Цюпа). 3. Ві­ру, напевно, схвилювала його своєрідна розповідь про те, чому він став учителем. 4. Справжній господар поля від­чуває, коли потрібно почати сівбу. 5. Ніколи не намагайся вгадати, яких слів від тебе хтось чекає (В. Сухомлинський). 6. Хліб любить, щоб його шанували (Г. Кривда). 7. Люб­лю, коли в вікно розкрите шумлять безжурно дерева (В. Сосюра). 8. Мені снилось, ніби я літаю (Т. Шевченко). 9. Тепер вам буде цікаво знати, звідки я родом (Є. Гуца­ло). 10. Тоді й замислився Микола над тим, як підписати ці свої літературні твори (Я. Гримайло). 11. Ми будемо сьогодні говорити про те, що мали б говорити давно (І. Цюпа).

Завдання 10. Ставлячи запитання до підрядних частин, визначте речення способу дії, міри та ступеня (за шкільною програмою). На які запитання вони відповідають, до яких слів відносяться, за допомогою яких засобів сполучаються з головною частиною? Як витлумачують зазначений тип речень у науковій граматиці?

1. Як не вичерпати ложкою море, так не заглушити дружби наших людей (Ю. Збанацький). 2. То квітнуть Ко­цюбинського гвоздики, палають так, що весь Чернігів ба­чить (В. Ткаченко). 3. Живемо так, що доля одного переплітається з долею іншого, немов коріння дерев (М. Томенко). 4. Вони так на землі робили, ніби мали роботу за щастя... Вони так на землі сміялись, мов минали їх всі напасті... Вони так на землі співали, що каміння спли­вало воском (Г. Тарасюк). 5. Що голова, то й розум (Нар. тв.). 6. Я хочу жити так, щоб серце билось в такт з гарячим серцем рідного народу (В. Кузьменко). 7. Моє жит­тя стало таке коротке, що я кроками можу змірять його (М. Коцюбинський). 8. Вона була зодягнена так, немов тіль­ки оце повернулася з далекої дороги (О.Гончар).9. Як соловей співає про троянду, так ти мені співала про любов (П. Кононенко). 10. Білий берег так блищав проти місяця, неначе од нього лився білий світ на саме море (І. Нечуй-Левицький). 11. Розказую так, як чув од старих людей (Т. Шевченко).

Завдання 11. Зверніть увагу на будову складнопідрядних речень розчленованої структури  (відповідності).

1.Чим більше бачив я світів, тим більш любов’ю вірною я рідний край свій полюбим...(І. Нехода). 2. Чим чорніша земля, тим біліша паляниця (Нар. тв.). 3. Вона (мати) вислухає тебе не менш уважно, ніж найкращий лікар (О. Гончар). 4. Квіти часто нам говорять втричі більше, ніж слова (В. Симоненко). 5. Почервоніла (Мотря), розгорілася, ще краща стала, ніж була (Панас Мирний).  6. Челядь, звичайно, знає характери своїх панів краще, ніж панам здається (Б. Лепкий). 7. Тріпоче листя — ще живе й зелене — так, ніби тихо музика звучить (Т. Севернюк).

Завдання 12. Визначте складнопідрядні речення з підрядною частиною способу дії і порівняльною (за шкільною програмою). Чим во­ни відрізняються? Які речення є складнопідрядними порівняльними? Як витлумачують зазначений тип речень у науковій граматиці? Знайдіть серед наведених речень прості з порівняльним зворотом?

1. Душа моя розкрита для любові, як нива — для солод­кого зерна (Т. Севернюк). 2. І старенька земля, як боєць у поході, зі мною поділиться хлібом своїм (А. Малишко). 3. Дві години збігли, мов одна мить (М. Олійник). 4. Хмари неспо­дівано просвітлилися, ніби хто підбілив їх молоком (Л.Дмитерко). 5. Вишні цвіли так рясно, наче вкрив їх пухнастий сніг (Ю.Яновський). 6. Мовби далека хмара на обрії, синіє серед сліпучого степу Асканія (О.Гончар). 7. Над голубими вітряками плив журавлиний караван, неначе кликав у до­рогу (В.Сосюра). 8. Тепер уже видко було і відблиски вогню, немовби над станціями вигравали зірниці (П.Панч).9. Хай пролетить ся пісня одиноко, як вихор через море льодове (Леся Українка).

 Завдання 13. Спишіть складнопідрядні порівняльні речення, укажіть засіб зв’язку. Визначте граматичні основи в головній та підрядній частинах. Які підрядні порівняльні частини є неповними? Який член речення в них пропущений?

1. Молодиця була рада та весела, ніби з паном повінчалась (Т. Шевченко). 2. І солодко серце стискає і мліє, мов сон мені дивний, невиданий сниться (В. Сосюра). 3. В гетьманській палаті зробилося тихо, ніби в казці про сплячу царівну (Б. Лепкий). 4. Жду твоєї ласки хоч малої, як земля у спеку жде дощу (В. Симоненко). 5.  Я люблю свого чоловіка, як саму себе (І. Котляревський). 6. А творчість завжди мрійна і тривожна, немов травнева неспокійна ніч (В. Симоненко).

Завдання 14. Спишіть та охарактеризуйте речення з підрядною ча­стиною місця. Як класифікують ці речення за структурно-семантичною класифікацією?

1. Де рідний край, там і під ялиною рай (Нар. тв). 2. Там, де немає боротьби людських пристрастей, не­має мистецтва (О. Довженко). 3. Хилилися густі лози, звід­кіль вітер віє (В. Сосюра). 4. Де кров текла козацька, трава зеленіє (Т. Шевченко). 5. Дора могла прийти звідти, звід­ки її ніхто не чекав (П. Вершигора). 6. Там, де рятують­ся, там не перемагають (О. Довженко). 7. Де впаде зерно свободи, будуть грізні сходи (Л. Первомайський). 8. Де стань — колосяться поля (В. Бичко). 9. І де ми прохо­дим, зникають руїни, на згарищахквітнуть сади (В. Со­сюра). 10. Він біжить навпростець, без стежки, туди, звідки чув голос (М. Коцюбинський). 11. Всі Магеллани, звідки вирушали, туди й повертались завжди (Б. Олійник). 12. Де плачуть, там немає вже краси (Леся Українка).

Завдання 15. Спишіть та охарактеризуйте складнопідрядні речення часу. Поставте запитання до підрядної частини, укажіть сполучний засіб. З’ясуйте підставу зарахування їх до речень розчленованої структури з детермінантним зв’язком.

1. Після того як батько пішов на війну, Гнат став її першим помічником (Ю. Бедзик). 2. Коли ми йшли удвох з тобою вузькою стежкою по полю, я гладив золоте ко­лосся (Д. Павличко). 3. Які були ми, брате, невидющі, коли скотилась мамина сльоза... (Н. Кащук). 4. Ми з ним сиділи у садку вечірньою порою, в той час, як захід запалив пожежу за горою (Леся Українка). 5. Як я малим збирався на­весні піти у світ незнаними стежками, сорочку мати ви­шила мені червоними і чорними нитками (Д. Павличко). 6. І поки буде світ стояти, вічно земля батьків стрічати­ме зорю... (К. Герасименко). 7. Коли в червонім полум'ї заграви вечірній обрій тихо догорить, почути слово хочеться ласкаве, зустріти друга доброго в ту мить (М. Марфієвич). 9. Нам доти ходить молодими, допоки жи­вуть матері (В. Базилевський). 10.Люби Україну, допоки твій світильник не погас (Б. Чепурко).

Завдання 16. Спишіть складнопідрядні речення умови. Визначте го­ловну та підрядну частини, засіб зв'язку. Схарактеризуйте тип умови (реальної, ірреальної чи потенційної). Поясніть розділові знаки.

1.Коли ж Вітчизни щирий гнів тебе послав на воро­гів, здолати їх зумій (Л. Первомайський). 2. Якщо прийде журба, то не думай її розвести у веселощах гучних (Леся Українка). 3. Шлях тоді проляже в світ, коли йтимуть за тобою! (Д. Павличко). 4. А для чого ті слова, як плаче му­зика? (Б. Олійник). 5. Кожна людина повинна в душі бути поетом, якщо вона залюблена у світ (І. Цюпа). 6. Чи впіз­нала б я друзів, коли б не біда? (Г. Тарасюк). 7. До тебе ле­тіла б край світу.., якби не минули літа (М. Ткач). 8. Як за­кохаюсь — будь терплячим ти... (Н. Гнатюк). 9. Коли бі­да докучить[2], то й розуму научить (Нар. тв). 10. Людина може стати другом, товаришем і братом іншій людині лише за умови, коли горе іншого стане її особистим горем (В. Сухомлинський).

Завдання 17. Прочитайте складнопідрядні речення зі сполучниками коли, як. Які з них з’єднують складнопідрядні часу, а які – умови? Спробуйте підібрати синонімічний сполучник для речень умови (наприклад, якщо).

1. Навіть тоді, як людина згорить, совість людини продовжує жить (М. Вінграновський). 2. Як будеш, земле, ти щасливою, то буду в щасті жить і я (П. Сингаївський). 3. Вогонь горить, як в ньому щось згорає (Т. Севернюк). 4. Ох, не такою я була й малою, коли летіла зірка над Сулою (Л. Костенко). 5. Коли добром ніхто не дасть нам світла, його здобути треба (І. Кочерга). 6. Як пишно в кульбаб золотилися вії, коли на лугах проростала трава (Д. Луценко). 7. Полетіла б я до хмари, коли б крильця мала (Нар. тв.). 8. Як страшно буває, коли корчують сад, коли красу десь на грошву міняють (Г. Світлична). 9. Коли таке станеться чудо, то се буде ваша заслуга, зелені ниви з шовковим шумом, й твоя, зозуле (М. Коцюбинський).

Завдання 18. Спишіть речення. Зверніть увагу на місце підрядної допустової частини, визначте сполучний засіб, з’ясуйте тип допустовості (реальної, ірреальної, потенційної, передбачуваної). Поясніть розділові знаки.

1. Не стануть святами ніколи будні, хоч як би там не мудрували трутні (Д. Павличко). 2. Дарма що стояло ти­хе, сонячне безвітря, листя тріпотіло на деревах вздовж шляху (Ю. Смолич). 3. І хоч життя послало йому калюжу замість океану, душа в нього була океанська (О. Довженко). 4. Моя мати не бачила моря, хоч в очах мала море синє ... (Т. Севернюк). 5. Хоча стояла тільки перша половина травня, сонце пек­ло немилосердно, по-літньому (В.Малик). 6. А ти для мене й досі молодий, хоч вже і сивий, як стебло полинне (Г. Тарасюк). 7. У бідолашного чоловіка не було ні кола, ні двора, дарма що мав неабиякий талант – гарний голос (Я. Гримайло). 8. Вони нава­жились покинути небезпечне місце, незважаючи на те, що Остапові трудно було пускатися пішки в дорогу (М. Ко­цюбинський). 9. Всупереч тому що обіцяли синоптики, дощ ішов до самого вечора. 10. І все, куди не йду, холодні трави сняться (В. Сосюра). 11. А цей спокійний, з уже сивуватим вусом чоловік, дарма що був родом не з Вовчуків, чимось привертав довіру (О. Гончар). 12. Хай трудно було, а які тут весілля справляли... (О. Гончар).

 Завдання 19. Спишіть речення, визначивши головну та підрядну ча­стини. Підкресліть сполучні засоби. Зверніть увагу на особливості їх ужи­вання. Поясніть розділові знаки.

1. Наша відповідальність за хліб потрійна, бо він усьо­му голова (М. Подолян). 2. Тим трава зелена, що близько вода (А. Метлинський). 3. На морі ставало темно, тому що з берега насувала важка чорна хмара (О. Донченко). 4. Завдяки тому, що мистецтво прославляє людину, воно вічне. 5. Я таки прийду, оскіль­ки дуже хвилююсь. 6. Вища Білого дому моя Білая хата, бо за правду стоїть (Б. Олійник). 7. Не писав до тебе в останні два дні через те, що був у дорозі (М. Коцюбинсь­кий). 8. Належно прийму належне, бо син виростає в мене (Р. Лубківський). 9. А переманювати навіть пташину не можна, бо тоді не буде вірності на світі (М. Стельмах). 10. Я тільки байдужості боюся, бо вона – як пустиня (Б. Лепкий).

 Завдання 20. Спишіть речення. Визначте головну та підрядну ча­стини. Поставте запитання до підрядної частини, укажіть, яким засо­бом вона приєднується до головної. Поясніть розділові знаки.

1. Щоб тих щасливих днів не загубити, потрібно пра­цювати цілий рік (Д. Павличко). 2. Данило б усе віддав, щоб тільки стати таким косарем (М. Стельмах). 3. Зважте ко­жен крок, аби не наробити помилок (Р. Третьяков). 4. На­решті Русь встала, щоб виправити заподіяні їй кривди (Н. Рибак). 5. Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити (Т. Шевченко). 6. Для того, щоб цілком покорити дівчину, я й вирішив організувати шкільну виставку кращих виши­вок (Ю. Збанацький). 7. Пішла б і в неволю, аби доля при­йшла (Панас Мирний). 8. Сюди прийшли ми не для того, щоб повернутися назад (П. Дорошко). 9. Щоб зірвати одну квітку, треба виростити десять (В.Сухомлинський). 11. Народ сам скує собі долю, аби тільки не заважали (М. Коцюбинський). 11. Увечері до нас зайшов Павло Попеску, для того щоб попередити про приїзд делегації.

Завдання 21. Спишіть речення. Зверніть увагу на особливості будо­ви складнопідрядних речень з підрядною наслідковою частиною.

1. На небі збиралися великі хмари, так що можна бу­ло сподіватися дощу (Н. Рибак). 2. Я особисто все пере­вірив і власноручно виписав для вас, так що помилки не може бути (В. Канівець). 3. Я тобі все приготую на завтра, так що не сумнівайся (М. Чабанівський). 4. Пробрався сю­ди, так що й жінка не чула, ліг у бур'яні (О. Гончар).

Завдання 22. Серед наведених речень знайдіть складнопідрядні з під­рядною наслідковою частиною. Окремо виділіть складнопідрядні з під­рядною частиною міри та ступеня (за шкільною програмою). Чим вони розрізняються?

1. Молоді чорняві скрипачі позакидали назад голови, так що на їх ледве держались шапки (І. Нечуй-Левицький). 2. Теплий туман слався по полю і наливав бал­ку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому (М. Коцюбинський). 3. Він молотом так гепає, аж іскри сиплють­ся (Ю. Збанацький). 4. Так все пересохло, що не горить, а вибухає, як порох (О. Корнійчук). 5. Знадвору вхід було пе­рекрито, так що однаково ніхто не міг би прорватись (Є.Гуцало). 6. І зорі так низько над землею, що можна говорити до них і чути їх (Ірина Вільде).

  ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИКОНАННЯ

1. Підготуватися до модульної контрольної роботи: «Складні елементарні речення сполучникового типу»
(див. https://kulbabska.com/news/dystantsiina-osvita/312-hotuimosia-do-modulnoi-kontrolnoi-roboty-1-pytannia-dlia-samokontroliu-iv-kurs).

2. Розібрати за схемою синтаксичного розбору по 3 складносурядних речення і складнопідрядних, скориставшись двома лайфхаками:

– Лайфхак: «Синтаксичний розбір складносурядних речень: схема аналізу та зразки» (https://kulbabska.com/news/dystantsiina-osvita/320-lajfkhak-sintaksichnij-rozbir-skladnosuryadnikh-rechen-skhema-analizu-ta-zrazki).

– Лайфхак: «Синтаксичний розбір складнопідрядних речень: схема аналізу та зразки» (https://kulbabska.com/news/dystantsiina-osvita/347-lajfkhak-sintaksichnij-rozbir-skladnopidryadnikh-rechen-skhema-analizu-ta-zrazki).

2. Виписати з текстів художнього стилю приклади, які б ілюстрували різновиди словосполучень за морфологічним засобом вираження головного слова; за типом граматичних відношень; за ступенем злитності компонентів (по два словосполучення кожного виду).

 РЕФЛЕКСІЯ. Метод «Вільний мікрофон»

• нині я дізналася / дізнався...
• було цікаво...
• складність спричинило...
• я зрозуміла / зрозумів, що...
• я навчилася / навчився...
• тепер я зможу...
• я спробую...
• для мого майбутнього фаху потрібно...

 NOTA BENE! Сформулюйте висновки до теми «Складнопідрядні речення в сучасній українській мові».

Бажаю наполегливості у виформуванні мовних компетентностей!

Рекомендації та практичні матеріали
у форматі «Дистанційна освіта. Синтаксис»
 підготувала кандидат філологічних наук,
доцент кафедри сучасної української мови ЧНУ
Оксана МАКСИМ’Юк