Практичний кейс: Типологія підрядного зв’язку на рівні словосполучення

Чітка мета – перший крок до будь-якого досягнення в житті (У. Клемент Стоун)

Модуль 1. Загальні питання синтаксису. Синтаксема. Словосполучення

Навчальний елемент 1.4
CЛОВОСПОЛУЧЕННЯ ЯК ОДИНИЦЯ «МАЛОГО СИНТАКСИСУ»
(4 год. – лекції; 4 год. – практичні; 2 год. – індив. робота; 6 год. – сам. робота)

Практичне заняття № 7–8
Тема: ТИПОЛОГІЯ ПІДРЯДНОГО ЗВ’ЯЗКУ НА РІВНІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ

План

1. Типологія синтаксичних зв’язків і семантико-синтаксичних відношень у словосполученні та реченні.
2. Граматичні зв'язки між компонентами підрядних словосполучень:

• узгодження (повне і неповне),
• кореляція (повна і неповна),
• керування (сильне, напівсильне, слабке; пряме, опосередковане, подвійне / поодиноке, варіативне / неваріативне),
• прилягання (власне-прилягання, відмінкове прилягання).

3. Синтаксичні функції відмінкових та прийменниково-відмінкових форм у підрядних словосполученнях.

Ключові слова: словосполучення, підрядний прислівний зв’язок, узгодження, кореляція, керування, власне прилягання, відмінкове прилягання.

Мета: поглибити знання студентів про специфіку й вияви підрядного зв’язку на рівні словосполучення; висвітлити диференційні ознаки узгодження, кореляції, керування, власне- та відмінкового прилягання; розвинути навички розмежування типу підрядного звʼязку між компонентами словосполучення; вдосконалити вміння синтаксичного розбору словосполучення за схемою.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 О с н о в н а

Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис : [навч. посібник] / І. Р. Вихованець. – К. : Либідь, 1993. – С. 17–50.
Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис: [монографія] / А. П. Загнітко. – Донецьк : ДонДУ, 2001. – С. 27–47.
Слинько І. І. Синтаксис сучасної української мови: Проблемні питання / І. І. Слинько, Н. В. Гуйванюк, М. Ф. Кобилянська. – К.: Вища шк., 1994. – С. 26–54.
Сучасна українська літературна мова: Синтаксис : [підручник] / за заг. ред. І. К. Білодіда. – К. : Наук. думка, 1972. – С. 5–50.
Сучасна українська мова : підручник / за ред. А. К. Мойсієнка. – У 2-х ч. – К. : Знання, 2010. Ч. 2 : Морфологія. Синтаксис. – С. 164–167.
Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови : [підручник] / К. Ф. Шульжук. – К. : Академія, 2004. – С. 17–27.

Д о д а т к о в а  л і т е р а т у р а

 Кульбабська О. В. Вторинна предикація у простому реченні [Текст] : монографія / О. В. Кульбабська ; відп. ред. Н. В. Гуйванюк. – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2011. – 672 с.

С л о в н и к и  й  д о в і д н и к и

Гуйванюк Н. Українська мова: Схеми, таблиці, тести : навчальний посібник [для студентів вищих навчальних закладів] / Н. Гуйванюк, О. Кардащук, О. Кульбабська. – Львів : Світ, 2005. – 304 с.
Колібаба Л. М., Фурса В. М. Словник дієслівного керування [Текст] / Лариса Колібаба, Валентина Фурса ; [голов. ред. А. Мнишенко]. – К. : Либідь, 2016. – 653, [3] с.
Мала філологічна енциклопедія : [довідник] / укл. : О. І. Скопенко, Т. В. Цимбалюк. – К. : Довіра, 2007. – 478 с.
Селіванова О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія / Олена Селіванова. – Полтава : Довкілля-К, 2006. – 716 с.
Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія [Текст] / О. О. Селіванова. – Полтава : Довкілля-К, 2010. – 843 с.
Українська мова : [енциклопедія]. – К. : Укр. енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. – 824 с.

   Теоретичне узагальнення до теми

У лінгвоукраїністиці у функційному аспекті виокремлюють такі типи синтаксичних зв’язків:

• предикативний (у простому й частково в складному реченнях);
• підрядний (у словосполученні, простому та складному реченнях);
• сурядний (у словосполученні, простому і складному реченнях).

Диференційною ознакою розмежування типів синтаксичних зв'язків є напрямок синтаксичної залежності:

• двобічний (взаємозв’язок) – властивий предикативному зв’язку;
• однобічний – підрядному зв’язку;
• відсутність залежності – сурядному зв’язку.

Підрядний зв’язок – синтаксичний зв’язок, що вказує на граматичну залежність одного компонента від іншого в реченні чи словосполученні. Цей зв’язок у словосполученні і простому реченні реалізується формами слова, а в складнопідрядному реченні засобами його вираження виступають сполучники і сполучні слова. Отже, слова в підрядному словосполученні об’єднані між собою як граматично нерівноправні: одне – головне, інше – залежне.

  Запитання і завдання для моніторингу теоретичних знань студентів: 

1. У яких синтаксичних зв’язках перебувають компоненти одиниць у реченні?
2. У чому полягає специфіка синтаксичного підрядного звʼязку? У яких синтаксичних одиницях від можливий? Наведіть приклади.
3. Назвіть засоби вираження підрядного зв’язку у словосполученні?
4. На які групи поділяються словосполучення за характером синтаксичних відношень між компонентами? Наведіть приклади.
5. У чому особливості таких форм підрядного зв'язку у словосполученні:
– узгодження (повне і неповне),
– кореляція (повна і неповна),
– керування (сильне, напівсильне, слабке; пряме, опосередковане, подвійне / поодиноке, варіативне / неваріативне),
– прилягання (власне-прилягання, відмінкове прилягання).
Наведіть приклади.

6. Проаналізуйте словосполучення стіл для письма, майстер корабля за типом граматичного підрядного звʼязку. Порівняйте особливості витлумачення словосполучень такого типу в шкільній та вишівській граматиці.

  ОБГОВОРЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ

Інтерактивна технологія «Коло ідей»

1. П. С. Дудик, слідом за Л. А. Булаховським, визначає специфічний тип синтаксичного зв’язку – тяжіння, що виформовує окремий (проміжний) тип підрядного зв’язку, оскільки тяжіння посідає позицію між узгодженням та приляганням. Цей термін, як і «кореляція», не використовують у шкільній практиці викладання української мови в ЗЗСО. До того ж обидва термінопоняття не мають однозначного потрактування й застосування у вишівському викладанні. За визначенням ученого, словосполучення в такому разі репрезентовано дієсловом, що означає рух або стан, та узгоджуваним із ним у числі (а в однині – і в роді) підпорядкованим прикметником (дієприкметником, порядковим числівником або прикметниковими формами займенника). Зв’язок між компонентами словосполучення подвійний, двобічний. Наприклад: Олег лежав жовтий і зосереджений; Ми прийшли бадьорими деревце саджать. До якого типу підрядного звʼязку, на Вашу думку, належать такі сполуки слів? Відповідь обґрунтуйте.

2. Проаналізуйте сполучення слів дерев’яне озеро, носити озеро, подовження від приголосних, вийшов факультетом. Зробіть висновок про неможливість формування словосполучень лише з урахуванням морфологічної моделі без поєднання семантичного. Усно відкоригуйте подані словосполучення, підберіть подібні приклади (з фразеологічними зворотами, власними назвами тощо). Які помилки трапляються під час побудови підрядних словосполучень і як їх уникнути?

ДІАГНОСТИКА ЗАСВОЄННЯ СТУДЕНТАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Вправа 1. Запишіть словосполучення, у дужках визначивши тип підрядного зв’язку.

Високе небо, дванадцять днів, побігти назустріч, двома руками, десятий студент, ходити селами. Марійчина співанка, попросити ввічливо, зошит в клітинку, писати олівцем, дівчина-красуня, змалювати очі, надто тихо, виконано на славу, співаючи пісня, сорочка з вишивкою, читати уважно, місто Чернівці, покликати на допомогу, зелений від фарби, схильний до повноти, характерний для тебе, український воїн, надмірна влада, подарований тобі.

Вправа 2. Охарактеризуйте тип граматичних зв'язків між компонентами підрядних словосполучень.

Любіть Україну, любов матері, любити серцем, вічно жива, діти України, вдвічі більше, рахувати до десяти, дума про тебе, відомі серед шанувальників, небо над нами, купатися в розкоші, пожовклий від часу, перегортаючи сторінки, сумлінна староста, вічно молода, линути думкою, вивчення напам'ять, приходити до рідних, лишитися у спогадах, крик зненацька, дах над головою, з вірою в краще, дуже тихо, шанувати батьків, схвильований від зустрічі, повернутися в село, останні двоє.

Вправа 3. Змоделюйте по три словосполучення за кожним типом (і підтипом) граматичних зв'язків між компонентами.

 Вправа 4. Доберіть до поданих слів прикметники, дієприкметники, прислівники, щоб вони утворили словосполучення, визначте тип зв’язку. Шампунь, путь, собака, біль, Сибір, продаж, ягня, головешка, санаторій, вовчище, дзот, ЄС, ООН, НАТО, дріб, шинеля, перепис, роль, рояль, тополя, кашне, аташе, загс, неп, салямі, чорнило.

Вправа 5. Охарактеризуйте тип прислівного синтаксичного зв’язку між головним та залежним словом.

Заглядати в шибку; привітати з ювілеєм; скласти іспит; малювання натюрморту; староста групи; дещо цікаве; розпорядження ректора; росяні світанки; зупинитися посеред дороги; достойний уваги; вечірні зорі; розфарбовувати пензлем; хлопець-студент; читати годину; побачення на плащі; наш знайда; нове пальто; легко вчиться; привіз братові; написала вірш; не виконав завдання; майстер на всі руки; біг підтюпцем.

Вправа 6. Із запропонованого тексту випишіть всі можливі словосполучення. Схарактеризуйте їх за типом граматичних зв'язків між компонентами.

У глухому куточку шкільної садиби школярі посадили хризантеми. На осінь тут зацвіли білі, сині, рожеві квіти. Ясного теплого дня я повів сюди своїх малюків. Діти були в захопленні від такої великої кількості квітів. Та гіркий досвід переконав мене, що дитяче захоплення красою часто буває егоїстичним. Дитина може зірвати квітку, не вбачаючи в цьому нічого поганого. Так трапилося і цього разу. Ось я бачу в руках дітей одну, другу, третю квітку. Коли залишилося не більше половини квітів, Катя вигукнула: „А хіба можна рвати хризантеми?” В її словах не було ні здивування, ні гніву. Дівчинка просто запитувала. Я нічого не відповів. Хай цей день стане уроком для дітей. Діти зірвали ще кілька квіток краса куточка зникла, галявина немов осиротіла. Порив захоплення красою, що спалахнув у дитячих серцях, згас. Малюки не знали, що робити з квітами... (В. Сухомлинський).

Вправа 7. У поданих реченнях прокоментувати вживання розділових знаків, визначити всі види синтаксичних зв’язків.

     Нарешті прибув до нас і Гамалій. Приїхали вони вдвох із Завірюхою на ту ж таки грабову просіку. Ми зумисне довго до них не виходили, придивлялися здалеку, як вони поведуться, – а раптом котрийсь спересердя обмовиться необережним словом чи ще якось видасть себе. Ми випробовували їхнє терпіння години зо дві.
    Гості нервово виглядали нас на просіці і вже хотіли їхати геть, аж тут із лісу викотився на гнідій Ларіон Загородній зі своїм ад'ютантом Тимошем Компанійцем і ще одним козаком: даруйте, панове, вийшла прикра затримка, вибачився Загородній і повів усміхненими очима на огрядного чолов'ягу, значно суворішого за сотника Завірюху, навіть сердитого, може, через те, що примусили його топтатися на просіці ледь не до вечора (В. Шкляр).

 ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИКОНАННЯ

1. Підготуватися до модульної контрольної роботи № 1 «Загальні питання синтаксису. Синтаксема. Словосполучення» (див. https://kulbabska.com/news/dystantsiina-osvita/308-hotuimosia-do-modulnoi-kontrolnoi-roboty-1-pytannia-dlia-samokontroliu-iii-kurs).

2. Виписати з української поезії приклади, які ілюстрували б різновиди граматичних зв’язків між компонентами словосполучень (по три словосполучення кожного виду).

3. Зробити повний синтаксичний аналіз словосполучень румʼяне яблуко, отетерів з несподіванки, танцювати вальс за схемою синтаксичного розбору.
(Див. https://kulbabska.com/news/dystantsiina-osvita/310-lajfkhak-sintaksichnij-rozbir-slovospoluchennya-skhema-analizu-ta-zrazki )

 РЕФЛЕКСІЯ Метод «Вільний мікрофон»

• нині я дізналася / дізнався...
• було цікаво...
• складність спричинило...
• я зрозуміла / зрозумів, що...
• я навчилася / навчився...
• тепер я зможу...
• я спробую...
• для мого майбутнього фаху потрібно...

 NOTA BENE! Сформулюйте висновки до теми «Типологія підрядного зв’язку на рівні словосполучення».

Бажаю успіхів! Щиро!

Рекомендації та практичні матеріали
у форматі «Дистанційна освіта. Синтаксис»
 підготувала кандидат філологічних наук,
асистент кафедри сучасної української мови ЧНУ
Галина ТЕСЛІЦЬКА