Практичний кейс: Підмет як репрезентант предметної частини речення

Успіх – це ще не крапка, невдача – це ще не кінець: єдине, що має значення, – це мужність продовжувати боротьбу (Вінстон Черчилль)

Модуль 2. Прості елементарні речення в сучасній українській мові

Навчальний елемент 2.1
ГОЛОВНІ ЧЛЕНИ ПРОСТОГО ДВОСКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ. 

Практичне заняття № 11
Тема: ПІДМЕТ ЯК РЕПРЕЗЕНТАНТ ПРЕДМЕТНОЇ ЧАСТИНИ РЕЧЕННЯ

План

1. Історія та сучасний стан учення про головні члени речення.
2. Характер синтаксичного зв’язку між підметом і присудком у двоскладному реченні.
3. Диференційні ознаки підмета як головного члена речення.
4. Класифікація підметів за кількісним критерієм.
5. Класифікація підметів за морфологічним виявом. 

Ключові слова: просте речення, головні члени двоскладного речення, предикативний звʼязок, координація, співвияв (співположення), тяжіння, лексичні сполучення слів (складні номінації), фразеологізми з предметним значенням, синтаксично неподільні підмети, семантично неподільні підмети, синсемантичні слова, автосемантичні слова, субстантивація. 

Мета: систематизувати знання студентів про диференційні ознаки підмета як головного члена простого двоскладного речення, сформувати навички виокремлення різних типів підметів у двоскладних реченнях, аналізу способів їх вираження; вдосконалити вміння моделювати двоскладні речення з різними за способом вираження підметами; розвивати творчі вміння студентів засобами синтаксису.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 О с н о в н а

Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис : [навч. посібник] / І. Р. Вихованець. – К. : Либідь, 1993. – С. 66–70; 114–123, 145–170.
Дудик П. С. Синтаксис української мови: [підручник] / П. С. Дудик, Л. В. Прокопчук.  – К. : Академія, 2010. – С. 62–71; 86–90; 126–130.
Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис : [монографія] / А. П. Загнітко. – Донецьк : ДонДУ, 2001. – С. 125–133.
Іваницька Н. Л. Двоскладне речення в українській мові : [підручник] / Н. Л. Іваницька. – К. : Вища шк., 1986. – 168 с.
Кадомцева Л. О. Українська мова: Синтаксис простого речення : [підручник] / Л. О. Кадомцева. – К. : Вища шк., Голов. вид-во, 1985. – С. 5–14.
Каранська М. У. Синтаксис сучасної української літературної мови : навч. посібн. / М. У. Каранська. – К. : Либідь, 1995. –  С. 8–13.
Слинько І. І. Синтаксис сучасної української мови. Проблемні питання / [навч. посібник] / І. І. Слинько, Н. В. Гуйванюк, М. Ф. Кобилянська. – К. : Вища шк., 1994. – С. 69–92.
Сучасна українська літературна мова: Синтаксис : [підручник] / за заг. ред. І. К. Білодіда. – К. : Наук. думка, 1972. – С. 10–14, 431–450.
Сучасна українська мова: Морфологія. Синтаксис : підручник / за ред. А. К. Мойсієнка. – К. : Знання, 2010. – С. 181–187; 193–197.
Сучасна українська мова. Синтаксис : підручник / за ред. О. Д. Пономарева. – К. : Либідь, 1994. – С. 34–38.
Сучасна українська мова : [підручник] / О. Д. Пономарів, В. В. Різун, Л. Ю. Шевченко та ін.; за ред. О. Д. Пономарева. – К. : Либідь, 1997. – С. 237–239.
Сучасна українська мова : [підручник] / М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас та ін.; за ред. М. Я. Плющ. – 3-тє вид., стереотип. – К. : Вища шк., 2001. – С. 322–326; 343–344.
Сучасна українська мова: Синтаксис : [навч. посібн.] / С. П. Бевзенко, Л. П. Литвин, Г. В. Семеренко. – К. : Вища шк., 2005. – С. 14–33.

Д о д а т к о в а  л і т е р а т у р а

 Вихованець І. Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови : [монографія] / І. Р. Вихованець. – К. : Наук. думка, 1992. – С. 33–48.
Вихованець І. Р. Граматика української мови / І. Р. Вихованець, К. Г. Городенська, А. П. Грищенко. – К. : Рад. школа, 1982. – С. 150–155.
Вінтонів М. О. Актуальне членування речення і тексту: формальні та функціональні вияви : монографія / М. О. Вінтонів. – Донецьк : ДонДУ, 2013 – 327 с.
Козачук Г. О. Синсемантичні слова як компоненти аналітичної форми вираження підмета [Електронний ресурс] / Г. О. Козачук // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 10: Проблеми граматики і лексикології української мови. – 2011. – Вип. 7. – С. 187–191. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_10_2011_7_43 .
Кульбабська О. Вторинна предикація у простому реченні : монографія / О. В. Кульбабська. – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2011. – 672 с.
Мельничук О. С. Розвиток структури слов’янського речення / О. С. Мельничук. – К. : АН УРСР, 1966. – С. 33–46; 25–301.
Мірченко М. В. Структура синтаксичних категорій : [монографія] / М. В. Мірченко. – Вид. 2-ге, переробл. – Луцьк : РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2004. – 393 с.
Ожоган В. М. Особливості поєднання підмета й присудка в структурі двоскладного речення. НАУКОВІ ЗАПИСКИ НаУКМА. 2016. Том 189. Філологічні науки (Мовознавство). С. 52–58. [Режим доступу:
http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/10402/Ozhohan_Osoblyvosti_poiednannia_pidmeta.pdf?sequence=1&isAllowed=y
Плющ М. Я. Категорії суб’єкта і об’єкта в структурі простого речення : [монографія] / М. Я. Плющ. – К. : Вища шк. Головне вид-во, 1986. – 175 с.
Синтаксис словосполучення і простого речення (синтаксичні категорії і зв’язки). – К. : Наук. думка, 1975. ٲ– С. 5–45.
Степаненко М. І. Взаємодія формально-граматичної і семантичної валентності у структурі словосполучення та речення. – К. : Вид-во Українського мовно-інформаційного фонду, 1997. – 216 с. 

С л о в н и к и  й  д о в і д н и к и

Гуйванюк Н. Українська мова: Схеми, таблиці, тести : навчальний посібник [для студентів вищих навчальних закладів] / Н. Гуйванюк, О. Кардащук, О. Кульбабська. – Львів : Світ, 2005. – 304 с.
Мала філологічна енциклопедія : [довідник] / укл. : О. І. Скопенко, Т. В. Цимбалюк. – К. : Довіра, 2007. – 478 с.
Селіванова О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія / Олена Селіванова. – Полтава : Довкілля-К, 2006. – 716 с.
Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія [Текст] / О. О. Селіванова. – Полтава : Довкілля-К, 2010. – 843 с.
Українська мова : [енциклопедія]. – К. : Укр. енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. – 824 с.

   Теоретичне узагальнення до теми

За умови аналізу структури речення виокремлюємо в його складі певні компоненти – члени речення.

Члени речення – це слова, що входять до його складу й виконують певні визначені синтаксичні функції. Члени речення відповідають на конкретне питання або виражають його, тому ними є повнозначні частини мови (або нерозкладні словосполучення, що їх уживають у значенні слова).

Іноді членами речення є службові частини мови та вигуки, що заступають повнозначні слова під впливом синтаксичної позиції в реченні (Не – частка. «Кру-кру» лунало з неба). Утім, їхня спеціалізація – здебільшого виконувати граматичну функцію – бути засобом вираження синтаксичного зв’язку та семантико-синтаксичних відношень між членами речення.

У структурі синтаксично подільного речення виокремлюють:

– головні члени, які утворюють граматичну основу (предикативний центр) простого двоскладного речення,

– другорядні члени, що доповнюють, уточнюють, конкретизують, пояснюють головні члени речення. «Другорядними» члени речення дослідники називають тому, що ці структурні компоненти самостійно не організовують речення як синтаксичну одиницю, а лише поширюють його структурну схему– підмет і присудок.

Підмет – головний член речення, що є основним носієм персональності (тобто вказує на діяча або носія стану, ознаки) і перебуває в предикативному зв’язку  з другим головним членом речення – присудком.

Поєднання підмета й присудка відбувається у трьох формах зв’язку – координації, співвияві (співположенні) й тяжінні.

 NOTA BENE! 

У семантико-синтаксичній структурі речення виокремлюємо повнозначні слова як абсолютивного, так і релятивного (відносного) значень.

Слова абсолютивного (автосемантичного) значення, або закритої семантики, мають самодостатній смисл (море, ніч, чужий, бігти тощо). Вони не зумовлюють доповнення їхнього змісту іншими словами й у синтаксичній структурі речення самостійно виконують функцію певного його члена: Осокорова пушинка біла У мою кімнату залетіла (І. Вирган);  Опівночі айстри в саду розцвіли... (Олександр Олесь). Тобто такі слова спроможні окремо чи разом зі службовими виформовувати семантико-синтаксичну структуру речення.

Слова релятивної семантики (синсемантичні) значеннєво та граматично не самодостатні, тому не можуть самостійно заповнити ту чи ту позицію в структурі речення, а вимагають після себе повнозначних слів у відповідній граматичній формі (половина (чого?), шматок (чого?) тощо). Такі слова, хоч і повнозначні, але відкритої семантики, тому і потребують заповнення змісту члена речення залежними від них словами. Саме тому релятивні слова зі словами, що є виразниками семантики, утворюють аналітичні форми членів речення: Половина саду цвіте, половина в’яне. (Нар. тв.); За голими деревами побільшали сизі димчасті шматки неба (М. Стельмах).

  Запитання і завдання для моніторингу теоретичних знань студентів: 

1. Назвіть основні аспекти дослідження головних членів речення. У чому особливість кожного із них?
3. Чи в односкладних реченнях можна виокремити підмет або присудок?  Відповідь обґрунтуйте.
4. Які диференційні ознаки характерні для підмета? Відповідаючи, наведіть приклади.
5. З’ясуйте особливості синтаксичного зв’язку між підметом і присудком у двоскладному реченні.
6. Обґрунтуйте думку про симетричність формальної та семантичної організації речення і його членів.
7. Проаналізуйте, чи може простий підмет виражатися словосполученням, обґрунтуйте свою думку.
8. Порівняйте особливості визначення та класифікаційного поділу підметів у шкільній та вишівській граматиках.
9. Визначте ключові слова теми (за потреби скористайтеся рекомендованими словниками й довідниками):
просте речення, головні члени двоскладного речення, предикативний звʼязок, координація, співвияв (співположення), тяжіння, лексичні сполучення слів (складні номінації), фразеологізми з предметним значенням, синтаксично неподільні підмети, семантично неподільні підмети, синсемантичні слова, автосемантичні слова, субстантивація. 

  ОБГОВОРЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ

Інтерактивна технологія «Коло ідей»

1. Проаналізуйте структурно-семантичні особливості двох речень. Поясніть, чим вони різняться.

А. Хлопче, підійди до мене.; Ой не шуми, луже..., де форми кличного відмінка (вокатива) хлопче, луже реалізують функцію потенційного суб’єкта та корелюють із формою 2-ої особи однини наказового способу дієслова (Мовець просить хлопця, щоб [хлопець] підійшов...; Мовець звертається до лугу, щоб  [луг] не шумів...). У найновіших синтаксичних працях мовознавці кваліфікують їх як підмет. У цьому разі між підметом і присудком реалізується особлива форма предикативного синтаксичного зв’язку – співвідношення.

Б. Вечірнє сонце, дякую за день, вечірнє сонце, дякую за втому, за тих лісів просвітлений едем і за волошку в житі золотому (Л. Костенко).

• Які речення (групи А чи Б) тільки констатує певну інформацію про дійсність, а які активно впливають через текст на дійсність? Чому?
• До якого типу, на Вашу думку, належать такі речення? Відповідь обґрунтуйте.

2. На сучасному етапі дослідники переконанні, що речення визначається асиметричною побудовою, наприклад, Завдання (об’єкт) виконується (предикат) учнем (суб’єкт)), тобто відсутня відповідність між граматичною та семантичною формами. Це зумовлює необхідність урахування участі членів речення в організації предикативного мінімуму, в установленні синтаксичних зв’язків і семантико-синтаксичних відношень між ними.

Візьміть до уваги, що синтаксисти виокремлюють три типи релевантних частин речення:
а) граматичні члени (підмет, присудок, другорядні члени);
б) семантичні компоненти (суб’єкт, предикат, об’єкт, адвербіальні і атрибутивні кваліфікатори (поширювачі));
в) комунікативні варіанти (тема й рема висловлювання).

• Обґрунтуйте цю думку, проаналізувавши два речення: У нас нема зерна неправди за собою (Т. Шевченко), У навчальному посібнику авторами залучені різні види творчих вправ і завдань. Сформулюйте висновок про асиметрію підмета-діяча та субʼєкта-діяча в структурі простого речення.

3. Інтерактивна технологія «Мозковий штурм»

Засперечалися два учні: який із підкреслених іменників у реченні Осінній холодок над спраглою землею шатро гаптоване широко розіп'яв (М. Рильський) виконує функцію підмета, а який – додатка, адже вони обидва відповідають на запитання що? Допоможіть учням правильно й аргументовано розв’язати це проблемне питання.

• Зробіть висновок про омонімічність форм знахідного та називного відмінків для іменників-назв неістот.

4. Поясніть особливості та відмінності в поділі підметів на прості та складені (шкільна граматика) ↔ однослівні та нерозчленовані (вишівська граматика).

ДІАГНОСТИКА ЗАСВОЄННЯ СТУДЕНТАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Вправа 1. Знайдіть у реченнях підмети, визначте структурний різновид та засоби морфологічного вираження кожного з них.

Чимало літ перевернулось, води чимало утекло (Т. Шевченко). Багато вітрів прошуміло над головою (О. Довженко). Пане Попель, розмовляти з вами — велика приємність (Ю. Андрухович). Ніхто не міряв серця глибочінь (А. Малишко). Майже три роки минуло від того далекого світлого дня (О. Гончар). Як би я тепер хотіла у мале човенце сісти і далеко не схід сонця золотим шляхом поплисти (Леся Українка). Рій ос гуде над медовими грушками-падалицями (М. Матіос). Нехай на серце ляже ваготою моя земля з рахманною журбою... (В. Стус). І для нас у ріднім краї навіть дим солодкий та коханий (Леся Українка). І ми з Віктором мовчки киваємо головами (М. Чабанівський). А поставити крапку над «і» – то неабияке мистецтво в житті (Н. Рибак). Вже стільки снігу і подій розтануло там після тої давньої зими! (Л. Костенко). Огнекрилих метеликів рій зазоріє в садах на шипшині (П. Филипович). Ген корів розсипана квасолька доганяє хмари у полях (Л. Костенко). Дівчину засмучувало одвічне „Пізніше”. Хвилею зеленою здіймається навесні Батийова гора (М. Рильський). З ляком підвела старенька очі на молоду дівчину (О. Кобилянська). Чотири сильних вівчарки, поклавши в траву свої кожухи, дивились задумливо в гори, готові в одну хвилину скочить на ноги, показать зуби та наїжити шерсть (М. Коцюбинський). Блискає за вибалком місяця підкова (А. Малишко).

Вправа 2. За поданими структурними схемами підмета утворіть речення.

Num ₁ + N ₂
N _{1 синсем}. + N ₂
N _1 Pronom + praep (з, із) + N _2 (Pronom)
N _3 Pronom + praep (з, із) + N _{5 ( Pronom)}
N ₁ + N ₂
N _1 фаз + N ₂
Щось + Part І

Вправа 3. Уведіть в речення подані слова так, щоб їх можна було кваліфікувати як синтаксично неподільні підмети: 1) із кількісним значенням; 2) зі значенням вибірковості; 3) зі значенням комітативності (сукупності).

Студент, учитель, кожний, чимало, табун. 

Вправа 4. Перебудуйте речення так, щоб підмети стали звертаннями. Зробіть висновок про зміни в формально-граматичній та семантико-синтаксичній структурі  речень.

Н а п р и к л а д: Візьме мене моя любов у свої блаженні сни. – Моя любове, візьми мене в свої блаженні сни.

1. Систематично студенти читають періодику та наукові розвідки.
2. Іван грав  на сопілці.
3. Живе одвічно наша пісня чиста!
4. Висока дівчина підняла вверх руки.
5. Микола – відважний боєць.
6. Лелеки повертали  в Україну.
7. Люди  переходять вулицю тільки на зелене світло.

Вправа 5. Виконайте повний синтаксичний розбір речень (за схемою). 

Осінь уже струсила з дерев частину їх літнього вбрання і насипала на землі м’який килим мертвого листя (Б. Грінченко); Найвище уміння – почати спочатку життя… (Л. Костенко).

 ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИКОНАННЯ

 1. Підготуватися до практичного заняття, вивчивши теоретичний матеріал, викладений у лекціях:

•  «Присудок у сучасній українській мові. Дієслівний клас простих речень» (див.: https://kulbabska.com/news/dystantsiina-osvita/350-dystantsiina-osvita-prysudok-u-suchasnii-ukrainskii-movi);
• «Специфіка складеного іменного присудка. Іменний клас простих двоскладних речень  у сучасній українській мові» (див. https://kulbabska.com/news/dystantsiina-osvita/351-distants-jna-osv-ta-spetsif-ka-skladenogo-mennogo-prisudka ).

2. Написати твір на одну із запропонованих тем: «Моє навчання під час карантину» або «Як я люблю розмай весняний!», використавши в ньому по 3 речення, які б демонстрували кожен зі способів вираження підмета.

3. Виконати синтаксичний розбір 2–3 речень за вибором (див.: Лайфхак СИНТАКСИЧНИЙ РОЗБІР ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ  https://kulbabska.com/news/dystantsiina-osvita/349-lajfkhak-sintaksichnij-rozbir-prostogo-dvoskladnogo-rechennya

 РЕФЛЕКСІЯ. Ток-шоу «Зміни позицію» – «Я так думаю»
(довести правильність / неправильність констатацій)

1. Роль підмета в реченні другорядна.
2. У неповних реченнях Весна. Квітень лише один член речення – підмет.
3. Підмет відповідає на питання Кого? Що?
4. У реченні завжди легко віднайти присудок: треба лише підкреслити дієслово.
5. У реченні Батько із сином читає нову книгу підмет – нерозкладне словосполучення батько із сином.

 NOTA BENE! Сформулюйте висновки до теми «Підмет як репрезентант предметної частини речення»

Розуміння плідності праці – одне з найкращих задоволень (Л. Вовенарг)

Рекомендації та практичні матеріали
у форматі «Дистанційна освіта. Синтаксис»
 підготувала кандидат філологічних наук,
асистент кафедри сучасної української мови ЧНУ
Галина ТЕСЛІЦЬКА