Практичний кейс: Присудок як граматична категорія

Мотивація до роботи – частина мотивації до життя (Е. Воутілайнен)

Модуль 2. Прості елементарні речення в сучасній українській мові

Навчальний елемент 2.1
ГОЛОВНІ ЧЛЕНИ ПРОСТОГО ДВОСКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ.
 

Практичне заняття № 12
ТемаПРИСУДОК ЯК ГРАМАТИЧНА КАТЕГОРІЯ

План

1. Особливості семантико-синтаксичного та формально-синтаксичного центру двоскладного речення.
2. Присудок граматична категорія речення.
3. Структурні типи присудка як головного члена простого двоскладного речення. Простий дієслівний неускладнений та ускладнений присудки.
4. Зв’язка як компонент складеного присудка, її морфолого-семантичні репрезентації.
5. Особливості аналітизму в сучасній українській мові. Співвідносність головних членів речення з членами судження.
6. Тире між підметом і присудком.
7. Координація підмета і присудка у простому двоскладному реченні.

Ключові слова: просте речення, головні члени двоскладного речення, предикативний звʼязок, координація, співвияв (співположення), тяжіння, лексичні сполучення слів (складні номінації), фразеологізми з предметним значенням, синтаксично неподільні підмети, семантично неподільні підмети, синсемантичні слова, автосемантичні слова, субстантивація. 

Мета: систематизувати знання студентів про диференційні ознаки присудка як головного члена простого двоскладного речення, розвинути навички виокремлення різних типів присудків у двоскладних реченнях та способів їх вираження; удосконалити вміння конструювати речення із варіантними засобами вираження предикатної семантики; виявити функційний потенціал присудка в структуруванні інформації про дійсність; сформувати пунктуаційну компетентність «Тире між підметом і присудком».

agendaРЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 О с н о в н а

Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис : [навч. посібник] / І. Р. Вихованець. – К. : Либідь, 1993. – С. 66–70; 114–123, 145–170.
Дудик П. С.
Синтаксис української мови: [підручник] / П. С. Дудик, Л. В. Прокопчук.  – К. : Академія, 2010. – С. 62–71; 86–90; 126–130.
Загнітко А. П. 
Теоретична граматика української мови. Синтаксис : [монографія] / А. П. Загнітко. – Донецьк : ДонДУ, 2001. – С. 125–133.
Іваницька Н. Л. Двоскладне речення в українській мові : [підручник] / Н. Л. Іваницька. – К. : Вища шк., 1986. – 168 с.
Кадомцева Л. О. Українська мова: Синтаксис простого речення : [підручник] / Л. О. Кадомцева. – К. : Вища шк., Голов. вид-во, 1985. – С. 5–14.
Каранська М. У. Синтаксис сучасної української літературної мови : навч. посібн. / М. У. Каранська. – К. : Либідь, 1995. –  С. 8–13.
Слинько І. І. Синтаксис сучасної української мови. Проблемні питання / [навч. посібник] / І. І. Слинько, Н. В. Гуйванюк, М. Ф. Кобилянська. – К. : Вища шк., 1994. – С. 69–92.
Сучасна українська літературна мова: Синтаксис : [підручник] / за заг. ред. І. К. Білодіда. – К. : Наук. думка, 1972. – С. 10–14, 431–450.
Сучасна українська мова: Морфологія. Синтаксис : підручник / за ред. А. К. Мойсієнка. – К. : Знання, 2010. – С. 181–187; 193–197.
Сучасна українська мова. Синтаксис : підручник / за ред. О. Д. Пономарева. – К. : Либідь, 1994. – С. 34–38.
Сучасна українська мова : [підручник] / О. Д. Пономарів, В. В. Різун, Л. Ю. Шевченко та ін.; за ред. О. Д. Пономарева. – К. : Либідь, 1997. – С. 237–239.
Сучасна українська мова : [підручник] / М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас та ін.; за ред. М. Я. Плющ. – 3-тє вид., стереотип. – К. : Вища шк., 2001. – С. 322–326; 343–344.
Сучасна українська мова: Синтаксис : [навч. посібн.] / С. П. Бевзенко, Л. П. Литвин, Г. В. Семеренко. – К. : Вища шк., 2005. – С. 14–33.

Д о д а т к о в а  л і т е р а т у р а

 Вихованець І. Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови : [монографія] / І. Р. Вихованець. – К. : Наук. думка, 1992. – С. 33–48.
Вихованець І. Р. Граматика української мови / І. Р. Вихованець, К. Г. Городенська, А. П. Грищенко. – К. : Рад. школа, 1982. – С. 150–155.
Вінтонів М. О. Актуальне членування речення і тексту: формальні та функціональні вияви : монографія / М. О. Вінтонів. – Донецьк : ДонДУ, 2013 – 327 с.
Єрмоленко С. Я. Синтаксис і стилістична семантика : монографія / С. Я. Єрмоленко. – К. : Наук. думка, 1982. – 210 с.
Козачук Г. О. Синсемантичні слова як компоненти аналітичної форми вираження підмета [Електронний ресурс] / Г. О. Козачук // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 10: Проблеми граматики і лексикології української мови. – 2011. – Вип. 7. – С. 187–191. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_10_2011_7_43 .
Кульбабська О. Вторинна предикація у простому реченні : монографія / О. В. Кульбабська. – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2011. – 672 с.

Мельничук О. С. Розвиток структури слов’янського речення / О. С. Мельничук. – К. : АН УРСР, 1966. – С. 33–46; 25–301.
Мірченко М. В. Структура синтаксичних категорій : [монографія] / М. В. Мірченко. – Вид. 2-ге, переробл. – Луцьк : РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2004. – 393 с.
Ожоган В. М. Особливості поєднання підмета й присудка в структурі двоскладного речення / В. М. Ожоган // Наукові записки НаУКМА. – К., 2016. –Том 189 : Філологічні науки (Мовознавство). – С. 52–58. [Режим доступу: http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/10402/Ozhohan_Osoblyvosti_poiednannia_pidmeta.pdf?sequence=1&isAllowed=y

Плющ М. Я. Категорії суб’єкта і об’єкта в структурі простого речення : [монографія] / М. Я. Плющ. – К. : Вища шк. Головне вид-во, 1986. – 175 с.
Предикат у структурі речення : колективна монографія / за ред. акад. НАПН України В. І. Кононенка. – Київ ; Івано-Франківськ ; Варшава, 2010. – 408 с.
[Режим доступу:http://personal.pu.if.ua/depart/oleksii.vorobets/resource/file/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%82%20%D1%83%20%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%80%D1%83%D1%80%D1%96%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F.pdf ]
Рабчук І. Співвідношення понять «прикладка» і «присудок» у лінгвістичній науці / І. Рибачук // Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету. – Том 18 (2018): Структура і семантика мовних одиниць. С.  63–74. [Режим доступу: https://journal.kdpu.edu.ua/filstd/article/view/2128/1963 ]
Синтаксис словосполучення і простого речення (синтаксичні категорії і зв’язки). – К. : Наук. думка, 1975. ٲ– С. 5–45.
Степаненко М. І. Взаємодія формально-граматичної і семантичної валентності у структурі словосполучення та речення. – К. : Вид-во Українського мовно-інформаційного фонду, 1997. – 216 с. 
Христіанінова Р.О. Типологія присудків у сучасній українській мові [Режим доступу:
http://esnuir.eenu.edu.ua/bitstream/123456789/10116/1/%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0.pdf ]
Шахматов А. А. Синтаксис русского языка. Москва : Эдиториал УРСС, 2001. 624 с. [Режим доступу: https://www.twirpx.com/file/761436/ ]

С л о в н и к и  й  д о в і д н и к и

Гуйванюк Н. Українська мова: Схеми, таблиці, тести : навчальний посібник [для студентів вищих навчальних закладів] / Н. Гуйванюк, О. Кардащук, О. Кульбабська. – Львів : Світ, 2005. – 304 с.
Мала філологічна енциклопедія : [довідник] / укл. : О. І. Скопенко, Т. В. Цимбалюк. – К. : Довіра, 2007. – 478 с.
Селіванова О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія / Олена Селіванова. – Полтава : Довкілля-К, 2006. – 716 с.
Селіванова ОО. Лінгвістична енциклопедія [Текст] / О. О. Селіванова. – Полтава : Довкілля-К, 2010. – 843 с.
Українська мова : [енциклопедія]. – К. : Укр. енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. – 824 с.

calendar   Теоретичне узагальнення до теми

Присудок  – головний член формально-синтаксичної структури простого двоскладного речення, що перебуває в предикативному зв’язку з підметом та постає формальним корелятом предиката на семантико-синтаксичному рівні.

Основний принцип виокремлення типів присудків – їхня здатність ускладнюватися додатковими компонентами.

За способом вираження модально-часових значень усі присудки поділяємо на два основні типи – прості і складені. Зокрема, складений присудок характеризується тим, що в ньому основний зміст сконцентровано в одному слові, а предикація – в іншому, яке має абстрактне або послаблене лексичне значення. Лише за наявності такої будови йдеться про складений присудок.

bookmark 1 NOTA BENE! 

У функційно-семантичному аспекті предикат формує елементарну реченнєву конструкцію та зумовлені його валентністю субстанційні синтаксеми (суб’єктну, об’єктну, адресатну, інструментальну ьа локативну). Оскільки в більшості простих речень ядром є дієслово, увага акцентується саме на дієслівному предикаті. Він є виразником ознаки, якою охоплюється суб’єкт у визначеному часовому й модальному плані. Предикат стверджує або заперечує певну дію, процес, стан тощо.

Досліджуючи особливості предикатних компонентів у структурі речення, Іван Вихованець звертає увагу, що в разі трансформації елементарного речення в словосполучення чи зворот, дієслівний предикат може втрачати синтаксичну функцію присудка й навіть перетворюватися в залежний компонент похідних від речення конструкцій. При цьому він зберігає свої можливості як організувальний центр їхньої семантичної структури, пор.: Учень виконав вправу – Вправа виконана учнем – Виконання вправи учнем – Виконавши вправу, учень відпочивав. Семантичні функції синтаксем у наведених контекстах залишаються тотожними щодо словосполучень і речень.

exit 1  Запитання і завдання для моніторингу теоретичних знань студентів: 

1. Визначте основні критерії розмежування присудків (формально-синтаксичний рівень простого двоскладного речення) та предикатів (семантико-синтаксичний рівень) у структурі речення.
2. Що таке присудок і які його граматичні ознаки у простому двоскладному реченні?
3. Які є засоби вираження простого присудка неускладненого та ускладненого типів у сучасній українській мові?
4. Які структурні компоненти й засоби їх вираження виокремлюють дослідники у складеному дієслівному присудку?
5. Схарактеризуйте компоненти, що можуть виконувати функцію зв’язок у складеному іменному присудку?

users 1  ОБГОВОРЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ

Інтерактивна технологія «Коло ідей»

1. Акад. О. Шахматов, аналізуючи речення на зразок А). Андрій – хірург та Б). В очікуванні початку роботи Андрій-хірург присів біля вікна, акцентував увагу на граматичній природі прикладки як «члена речення, що посідає проміжне місце між атрибутом та складеним іменним присудком».

Учений зауважив, що апозитивні семантико-синтаксичні відношення перебувають у тісному зв’язку з предикативними й можуть впливати на них. Отже, прикладка, зокрема й невідокремлена, уможливлює використання іменників-назв субстанцій чи явищ у функції присудків.

Поясніть, чим відрізняються прикладка (речення Б) та складений іменний присудок (речення А). Відповідь обґрунтуйте.

2. Обґрунтуйте те, що в реченнях із паралельних перекладів …вони [кішки] зараз же давай гасати по кімнатах, як скажені (І. Андрущенко) // …вони [кішки] гасають, мов шалені, по кімнатах (Є. Попович) присудки ускладненої форми, репрезентовані сталими дієслівно-іменними сполученнями, функційно еквівалентні з простими дієслівними присудками, вираженими особовими формами дієслів (давай гасатигасають, дав назву – назвав, взяв під захист – захистив тощо). Сформулюйте висновок про семантичну синонімію цих форм та відмінність у способах вираження. Зверніть увагу: дієслово в аналітичному словосполученні не лише репрезентує час, особу й модальність, а й бере участь у реалізації категорійного значення процесуальності, тоді як іменник є носієм основної семантичної інформації. Відповідь обґрунтуйте.

3. На сучасному етапі в реченнях на зразок Я памʼятаю тітку молодою виокремлюють дуплексив – член речення, що перебуває у подвійному звʼязку х граматичною основою. На думку більшості лінгвістів (О. О. Потебня, І. І. Слинько, Н. В. Гуйванюк, Л. М. Томусяк та ін.), дуплексивами в таких реченнях морфологічно виражені прикметниковими (або дієприкметниковими) формами, що залежать від дієслова та підпорядковуються підметові або додаткові (Мати повернулася радісною та Я побачила матір р а д і с н о ю).

По-іншому підходить до розв’язання цієї проблеми І. Р. Вихованець: у його потрактуванні подвійний зв’язок належить не прикметниковому компонентові, а іменниковому або займенниковому (Я побачила матір та Матір (була) радісно).

До якого типу, на Вашу думку, належать такі речення? Узагальніть аргументи, що доводять перевагу того чи того наукового погляду.

4. Зверніть увагу на близьку семантику, однакові логіко-поняттєві відношення, що їх передають предикати (виражені різними морфологічними та морфолого-синтаксичними засобами) у реченнях Кушнір був засмучений погрозами (М. Стельмах) // Кушніру сумно від погроз // У Кушніра сум від погроз // Кушнір в сумі від погроз // Кушнір засмутився від погроз. Кореляцію цих мовних засобів можна пояснити динамічним характером семантико-синтаксичної структури речення. Речення репрезентують ту саму ситуацію дійсності, варіюючи насамперед парадигматичні моделі предиката й аргументів (субстанційних синтаксем).

Чи погоджуєтеся Ви з тезою С. Єрмоленко, «мова не могла б виконувати своєї основної функції спілкування, якби між логічним змістом і формою його вираження існувала однозначна відповідність: тоді для кожного нового логічного змісту, для кожного відтінку треба було б запам’ятовувати окрему форму, що зробило б неможливим мовленнєве поєднання смислів в одному реченні». Аргументуйте свою відповідь.

5. Поясніть особливості та відмінності класифікації присудків у шкільній та вишівській граматиках.

Інтерактивна технологія «Мозковий штурм»

У формально-синтаксичному аспекті присудок є складником граматичної основи двоскладного речення. Аналізуючи типи присудків, проаналізуйте:
1). Як витлумачують присудок, виражений:

  • формою дієслова бути.
  • аналітичною формою майбутнього часу?

2). Яку функцію виконує дієслово-зв’язка зоставатися у структурі складеного присудка?

3). Як установити межі ускладнених форм складеного присудка?

file 2ДІАГНОСТИКА ЗАСВОЄННЯ СТУДЕНТАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Вправа 1. Знайдіть у реченнях присудки, визначте структурний різновид та засоби морфологічного вираження кожного.

Яке то щастя – свій народ у світлі бачити (Д. Павличко). Надворі став накрапати дощ (В. Гжицький). Червоне – то любов, а чорне – то журба (Д. Павличко). І раптом солов’ї взялись співати про молодість далекую мою (В. Сосюра). Позбавлені рідної опори, люди стають самовартісними, але трохи неповноцінними (Т. Прохасько). З безсилля хочеться плакати (К. Калитко). Ніхто не наважувався починати розмову (Н. Рибак). Сто друзів – це мало, один ворог – це багато (М. Стельмах). Тільки горобцям вільно було перелітати через огорожу (Г. Пагутяк). Од споглядання пекельних кар мені почало щось пекти в п’яти (О. Довженко). Поезія не може жити на смітнику (М. Коцюбинський).

Вправа 2. Визначте присудки у двоскладних реченнях. Схарактеризуйте семантику предикатів (дії, процесу, стану, якості та кількості), простежте співвіднесеність предикатів та присудків у реченні.

Лаваш мені виявився свіжим і смачним (Н. Бічуя). Стежка не прометена від листя. Листя бамбука десь у верховітті - шурх-шелесь, шурх-шелесь (Т. Адамус). А між тим у Сашка з першого дня у війську були чималі неприємності (Ю. Покальчук). Часто цілими місяцями я не брався ні за холодну воду. Примх і забаганок в житті цієї дитини було багато (М. Слабошпицький). Все волосся у пані Іванни стає дубом (О. Кобилянська).

Вправа 3. Змоделюйте двоскладні речення так, щоб подані дієслова:
1)  посідали позицію простих дієслівних присудків;
2) були частиною складеного дієслівного присудка (компонентом фразеологічної одиниці).

Їсти, держати, з’їсти, мати, шкребти, пустити, тримати, пекти, спіймати, дійти.

Вправа 4. Визначте предикативні центри речень, проаналізуйте структурно-семантичні особливості присудків за схемою синтаксичного розбору простого речення. Схарактеризуйте ускладнювальні компоненти присудків, якщо такі є.

Кожен янгол волить цю ж хвилину в сад небесний віднести дитину (І. Малкович). Поет не може бути власністю (Л. Костенко). Софія після тривалої перерви вирішила написати матері листа (П. Яценко). Я тебе малював би наче марево серед пісків (Д. Павличко).

Вправа 5. Використовуючи в ролі підмета подані слова та словосполучення, утворіть прості двоскладні речення. Обґрунтуйте, у яких випадках можливі варіантні форми присудка.

Ольга з братом, частина студентів, жоден із нас, скільки місяців, троє синів, чотири картини, учитель Петричук, газета «Молодий буковинець», кільканадцять глядачів,  ненажера, Чернівці, злива сліз.

Вправа 6. Виконайте повний синтаксичний розбір речень (за схемою).

  • Ти для мене, коханий, ніколи померти не зможеш... (Н. Кащук).
  • Гарячий вітер хилить-нахиляє траву хвилясту стиха до землі (П. Куліш).
  • Хай на своїм віку кожен з нас посадить дерево в полі чи у садку! (І. Нехода).

edit 1 ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИКОНАННЯ

1. Виписати з тлумачного словника http://sum.in.ua/ п’ять багатозначних слів, утворити з ними речення, у яких ці лексеми виконують роль різних типів присудків.

2. Зробити повний синтаксичний розбір речень (див.: Лайфхак СИНТАКСИЧНИЙ РОЗБІР ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ  https://kulbabska.com/news/dystantsiina-osvita/349-lajfkhak-sintaksichnij-rozbir-prostogo-dvoskladnogo-rechennya:

1. Душа – це битий шлях на невідомих дійсності полях (Б.-І. Антонич).
2. Повітря було наповнене пряною свіжістю нічного дощу (П. Гуріненко).
3. Їй ще й тепер мало не кожна людина здавалася чимось незвичним (Г. Тарасюк).

3. Підготуватися до практичного заняття, вивчивши теоретичний матеріал, викладений у лекції:«Поширювачі структурної схеми простого речення. Об’єктний поширювач прислівного типу»
(див.:https://kulbabska.com/news/dystantsiina-osvita/365-dystantsiina-osvita-poshyriuvachi-strukturnoi-skhemy-prostoho-rechennia-obiektnyi-poshyriuvach-pryslivnoho-typu);

microphone 1 РЕФЛЕКСІЯ. Ток-шоу «Зміни позицію» – «Я так думаю»
(довести правильність / неправильність констатацій)

1. Без присудка немає речення.
2. Присудок і предикат – це синонімічні поняття.
3. У реченні Ми студенти Чернівецького національного університету вжито простий іменний присудок.
4. У реченні Зачинивши браму, батько повернув до хати два присудки: зачинивши та повернув.
5. У реченні Василь пече раків від сорому присудок пече – простий дієслівний, виражений особовою формою дієслова.

bookmark 1 NOTA BENE! Сформулюйте висновки до теми «Присудок як граматична категорія».

03.02.2019 1

Ніщо в світі не дістається без великої праці (К. Горацій)

Рекомендації та практичні матеріали
у форматі «Дистанційна освіта. Синтаксис»
 підготувала кандидат філологічних наук,
асистент кафедри сучасної української мови ЧНУ
Галина ТЕСЛІЦЬКА 

Авторизуйтесь на сайті щоб мати можливість залишити коментар

ORCID: 0000-0002-1858-9269

ORCID (англ. Open Researcher and Contributor ID) — єдиний міжнародний реєстр учених для коректного цитування статей.

Researcher ID: C-2286-2017

ResearcherID – ідентифікатор ученого (дослідника), що дає змогу формувати список власних публікацій.

Google Scholar

Академія Google (англ. Google Scholar) - безкоштовна пошукова система за текстами наукових публікацій.

Cподобалась сторінка?

Close

Ви можете поділитись нею з друзями у соціальних мережах або надіслати посилання на неї у месенджери...