Практичний кейс: Прислівні поширювачі та детермінанти у структурі простого двоскладного речення

Бажання – компонент, що перетворює гарячу воду пересічності в пару видатного успіху (З. Зіглар)

Модуль 2. Прості елементарні речення в сучасній українській мові

Навчальний елемент 2.3

ПОШИРЮВАЧІ СТРУКТУРНОЇ СХЕМИ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ
(8 год. – лекції; 13 год. – практичні; 30 год. – сам. робота)

Практичне заняття № 13
Тема: ПРИСЛІВНІ ПОШИРЮВАЧІ ТА ДЕТЕРМІНАНТИ У СТРУКТУРІ ПРОСТОГО ДВОСКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ

План

1. Традиційна та новітня класифікації прислівних поширювачів (другорядних членів речення).
2. Об’єктний прислівний поширювач у семантико-синтаксичній структурі речення, його різновиди, семантика та засоби вираження.
3. Означальний прислівний поширювач: формальні ознаки, семантика, засоби вираження. Означальний поширювач субстантивного типу (прикладка).
4. Обставинні прислівні поширювачі та детермінанти, їхні диференційні ознаки, семантичні різновиди й засоби вираження.
5. Статус дуплексива як специфічного члена речення з подвійним зв’язком.
6. Особливості синкретичних членів речення. Складні випадки аналізу прислівних поширювачів і детермінантів.

Ключові слова: просте непоширене / поширене речення, другорядні члени речення, структурна схема, прислівний підрядний зв’язок, детермінантний зв’язок, тяжіння, прислівні й неприслівні поширювачі, обов’язкові та факультативні поширювачі, спеціалізовані та неспеціалізовані засоби вираження,  семантико-синтаксичні відношення.

Мета: систематизувати знання студентів про особливості виокремлення прислівних і приреченнєвих поширювачів; сформувати навички класифікації прямих та непрямих об’єктних поширювачів, узгоджених та неузгоджених означальних поширювачів, обставинних поширювачів та детермінантів; удосконалити вміння конструювати поширені речення з валентно зумовленими та не зумовленими валентністю предиката прислівними поширювачами; удосконалити навички розмежування синкретичних поширювачів; розпрацювання методичних рекомендацій щодо синтаксичного розбору простих речень із синкретичними другорядними членами на уроках української мови в ЗЗСО; удосконалити правописні навички до пунктограми «Написання прикладки».

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 О с н о в н а

Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис : [навч. посібник] / І. Р. Вихованець. – К. : Либідь, 1993. – С. 66–70; 114–123, 145–170.
Дудик П. С. Синтаксис української мови: [підручник] / П. С. Дудик, Л. В. Прокопчук.  – К. : Академія, 2010. – С. 62–71; 86–90; 126–130.
Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис : [монографія] / А. П. Загнітко. – Донецьк : ДонДУ, 2001. – С. 125–133.
Іваницька Н. Л. Двоскладне речення в українській мові : [підручник] / Н. Л. Іваницька. – К. : Вища шк., 1986. – 168 с.
Кадомцева Л. О. Українська мова: Синтаксис простого речення : [підручник] / Л. О. Кадомцева. – К. : Вища шк., Голов. вид-во, 1985. – С. 5–14.
Каранська М. У. Синтаксис сучасної української літературної мови : навч. посібн. / М. У. Каранська. – К. : Либідь, 1995. –  С. 8–13.
Слинько І. І. Синтаксис сучасної української мови. Проблемні питання / [навч. посібник] / І. І. Слинько, Н. В. Гуйванюк, М. Ф. Кобилянська. – К. : Вища шк., 1994. – С. 69–92.
Сучасна українська літературна мова: Синтаксис : [підручник] / за заг. ред. І. К. Білодіда. – К. : Наук. думка, 1972. – С. 10–14, 431–450.
Сучасна українська мова: Морфологія. Синтаксис : підручник / за ред. А. К. Мойсієнка. – К. : Знання, 2010. – С. 181–187; 193–197.
Сучасна українська мова. Синтаксис : підручник / за ред. О. Д. Пономарева. – К. : Либідь, 1994. – С. 34–38.
Сучасна українська мова : [підручник] / О. Д. Пономарів, В. В. Різун, Л. Ю. Шевченко та ін.; за ред. О. Д. Пономарева. – К. : Либідь, 1997. – С. 237–239.
Сучасна українська мова : [підручник] / М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас та ін.; за ред. М. Я. Плющ. – 3-тє вид., стереотип. – К. : Вища шк., 2001. – С. 322–326; 343–344.
Сучасна українська мова: Синтаксис : [навч. посібн.] / С. П. Бевзенко, Л. П. Литвин, Г. В. Семеренко. – К. : Вища шк., 2005. – С. 14–33.

Д о д а т к о в а  л і т е р а т у р а

Вольська Ю. Типологія прислівних компонентів з атрибутивним значенням (на матеріалі творів письменників житомирської прозової школи) [Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/37488/38-Volska.pdf?sequence=1 ]
Грозян Н. Ф. Типологія детермінантних членів речення в сучасній лінгвістиці // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. – Т. 29 (68). – № 4.– 2018. – С. 1–6. – (Серія : Філологія. Соціальні комунікації). [Режим доступу:
http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=UZTNU_filol_2018_29(68)_4_3]
Кульбабська О. Вторинна предикація у простому реченні : монографія / О. В. Кульбабська. – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2011. – 672 с.
Кульбабська О. В. Семантико-синтаксичні відношення рівня простого речення // Семантико-синтаксичні відношення рівня простого речення [Текст] / Олена Кульбабська// Типологія та функції мовних одиниць : наук. журнал / гол. ред. : Костусяк Н. М. – Луцьк : Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2015. – № 2(4). – С. 104–116. [Режим доступу: https://typolohia.at.ua/index/semantiko_sintaksichni_vidnoshennja_rivnja_prostogo_rechennja/0-135].
Мірченко М. В. Структура синтаксичних категорій : [монографія] / М. В. Мірченко. – Вид. 2-ге, переробл. – Луцьк : РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2004. – 393 с.
Щерба Л. В. Избранные работы по языкознанию и фонетике. – Т. І. Изд-во Ленинградского ун-та, 1958. [Режим доступу: http://elib.gnpbu.ru/textpage/download/html/?bookhl=&book=scherba_izbrannye--yazykoznaniyu-fonetike_1958]

С л о в н и к и  й  д о в і д н и к и

Гуйванюк Н. Українська мова: Схеми, таблиці, тести : навчальний посібник [для студентів вищих навчальних закладів] / Н. Гуйванюк, О. Кардащук, О. Кульбабська. – Львів : Світ, 2005. – 304 с.
Мала філологічна енциклопедія : [довідник] / укл. : О. І. Скопенко, Т. В. Цимбалюк. – К. : Довіра, 2007. – 478 с.
Селіванова О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія / Олена Селіванова. – Полтава : Довкілля-К, 2006. – 716 с.
Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія [Текст] / О. О. Селіванова. – Полтава : Довкілля-К, 2010. – 843 с.
Українська мова : [енциклопедія]. – К. : Укр. енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. – 824 с.

   Теоретичне узагальнення до теми

Речення, структурно репрезентоване лише предикативною основою, тобто головними членами речення, кваліфікують як непоширене (ядерне, елементарне).

Окрім предикативної основи, до формально-синтаксичної структури речення можуть входити словоформи та синтаксично неподільні словосполучення, що поширюють один з головних членів (прислівні поширювачі) або речення загалом (детермінанти), або пов’язані подвійним зв’язком із двома членами речення (дуплексиви). Традиційно такі члени речення витлумачують як «другорядні», тому що вони не беруть участі в конструюванні граматичної основи і цим протиставляються головним синтаксичним компонентам, наприклад: Кожного вечора (детермінант часу) я (підмет) зачаровано (обставинний поширювач способу дії) слухав (присудок) гру (прямий об’єктний поширювач) сестри (неузгоджений означальний поширювач) на фортепіано (непрямий об’єктний поширювач) (М. Зіновчук).

У структурному плані другорядні члени речення поширюють граматичну основу речення, а в комунікативному – доповнюють повідомлення інформацією, характеризують предмети за певними ознаками, указують на різні обставини, за яких відбувається дія, наприклад: Батьки нас вчили змолоду глядіти людської честі чисті самоцвіти. Заплямувати сивину безчестям в літа поважні не дають нам діти (Г. Тарасюк).

У сучасних синтаксичних дослідженнях мовознавці розмежовують два типи елементарних синтаксичних одиниць: власне-члени речення – формально-граматичні компоненти, виокремлені на основі синтаксичних зв’язків, та синтаксеми – семантико-синтаксичні компоненти, виділювані на основі семантико-синтаксичних відношень.

Однак конструктивне членування, за яким розмежовують головні та другорядні члени речення, не завжди відповідає членуванню смисловому: з погляду змісту (повідомлюваної інформації) другорядні члени можуть виявитися комунікативно важливішими за головні, напр.: Збори відбудуться / завтра.

В основу поділу другорядних членів речення на обставини, додатки та означення покладено логічні поняття обставини, об’єкта й атрибута. Ці логічні категорії мають опору в граматичних формах відповідних членів речення. Наприклад, морфологізованою формою вираження додатка є Зн. в. іменника (займенника) без прийменника; граматичним вираженням обставини – прислівник або дієприслівник; найтиповішим вираженням означення послуговують прикметник, дієприкметник, керований іменник.

 NOTA BENE! 

1. Не є узгодженими означеннями: прикметники, що є складниками фразеологічних або стійких синтаксичних сполучень: ахіллесова п’ята, Кривий Ріг, мовний апарат.

2. Не є прикладкою друга частина понять у:
– складних словах-назвах: горе-біда, буря-негода, батько-мати, хліб-сіль, жито-пшениця;
– складних термінах: будинок-музей, хата-читальня, вагон-ресторан, плащ-палатка.

  Запитання і завдання для моніторингу теоретичних знань студентів: 

1. Що спільного й відмінного між головними та поширювальними (другорядними) членами речення?
2. Які критерії є підґрунтям для розрізнення типів поширювачів структурної схеми?
3. Як різняться присубстантивні об’єктні поширювачі (додатки) та неузгоджені означальні поширювачі?
4. Порівняйте морфологічні засоби вираження узгоджених і неузгоджених означальних поширювачів.
5. У чому полягає специфіка прикладки як різновиду означення (за шкільним підручником)? Як кваліфікують цей тип поширювачів у сучасних працях із синтаксису?
6. За якими ознаками можна об’єднати в окрему групу обставинні поширювачі причини, мети, умови й допусту?
7. Які основні ознаки мають детермінанти (поширювачі граматичного центру речення, або приреченнєвики)?
8. Подайте науковий коментар явищу синкретизму в системі членів речення. Наведіть приклади.
9. Які аспекти (синтаксичний чи семантичний) необхідно враховувати в ході визначення синкретичних другорядних членів речення, що поєднують у собі синтаксичні значення кількох членів речення?

  ОБГОВОРЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ

Інтерактивна технологія «Коло ідей»

1. Лев Щерба, розмірковуючи про другорядні члени речення, відзначав: «...я скажу, що вважати сестрина означенням – це прирівнювати сестрина і хороша книга. Із цим я ніяк не можу погодитися. По-моєму, це все-таки кардинально різні речі: книга сестри і хороша книга. В одну кучу звалювати відношення якості, властивості предмета й відношення двох предметів, взаємні відношення їх одне до одного, звичайно, протиприродно...». І далі: «Я протестую проти того, щоб вважати належність властивістю, яка ж це властивість? Це ніяк під властивість не підвести». Зробіть висновок про формальну синонімію цих форм та відмінність у семантико-синтаксичних відношеннях між компонентами. Відповідь обґрунтуйте.

2. Зверніть увагу на поняття валентності предиката, тобто його здатності передбачати максимальну кількість субстанційних та адвербіальних синтаксем. В українській мові мовознавці виокремлюють семивалентні локативні предикати із семантикою переміщення на зразок везти, відправляти, переміщати, транспортувати. Речення з такими предикатами побудовано на зразок Батько перевіз дрова доньці із села в місто машиною полем. Чи погоджуєтеся Ви з тезою про валентну зумовленість субстанційних та адвербіальних синтаксем. Які валентно не зумовлені синтаксеми, на Вашу думку, можна було б увести в зазначених речення? Аргументуйте свою відповідь. Проілюструйте на самостійно дібраних прикладах здатність предикатів різної семантики поширюватися валентно зумовленими та валентно не зумовленими синтаксемами.

3. Зверніть увагу на прийоми розпізнавання другорядних членів речення, які доцільно використовувати під час розбору речення за членами:

– зіставлення аналізованої форми з іншими (наявними чи можливими): Ранки у червні зустрічають день ясно відкритим поглядом, зустрічають усміхнено, довірливо, з чисто дівочою наївністю і ледь прихованою соромливістю (як?) (М. Стельмах);

– ураховувати конкретність чи абстрактність іменника: кинути в торбину (у що?), кинути в поле (куди?), сперечатися з друзями (з ким?), сперечатися з упевненістю (як?);

– прийом перетворення аналізованої конструкції на іншу, типову для певного синтаксичного значення: розповіли на зустрічі (де? коли? на чому?) – під час зустрічі (коли?),

– зважати на синтаксичну синоніміку можливих морфологічних форм: пройшов кілометр (багато), відійшов на кілька метрів (трохи), тягнеться на сто верст (далеко), повітря пахло весною (по-весняному), стежив занепокоєним поглядом (занепокоєно).

Проілюструйте наведенні прийоми на самостійно дібраних прикладах.

4. Поясніть особливості та відмінності класифікації другорядних членів речення в шкільній та поширювачів у вишівській граматиках.

ДІАГНОСТИКА ЗАСВОЄННЯ СТУДЕНТАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Вправа 1. Спишіть речення, підкресліть головні члени, прислівні поширювачі та детермінанти, визначте структурний різновид та засоби морфологічного вираження кожного.

Остап йшов навпростець, минаючи вузькі, криві стежки, протоптані товаром й пастухами. Йому був добре знайомий і сей чагарник із обгризеними худобою та виродливо покрученими корчами, й далека околиця, що розпливалась невиразними контурами серед нічної темряви. Одійшовши кілька гонів, Остап зупинився й озирнувся. Невиразною чорною плямою лежало сонне село у видолинку, і тільки в корчмі ясно світилось одиноке віконце й приковувало до себе Остапів погляд. Се одиноке світло серед сонного села було немов останнім «прощавай» рідного закутка, ниткою, що в’язала його з батьківщиною, з усім близьким. Але за хвилину віконце згасло, і Остап почув, як разом із зниклим світлом в його серці щось урвалось і село геть одсунулось од його. Остап непомітно для себе зітхнув і рушив далі (М. Коцюбинський).

Вправа 2. Утворити речення, у яких прислівні поширювачі були б виражені такими морфологічними та морфолого-синтаксичними засобами:

• прямий об’єктний поширювач: „Num + N₂”, „N₄”, „N₂”, „Inf”;
• непрямий об’єктний поширювач: „за + N₂”, „N₃”, „N₅”, „від+N₂;
• узгоджений означальний поширювач: „Adj”, „Part I”.
• неузгоджений означальний поширювач: „в + N₆”, „Inf”, „ N₂”, „на + N₄”, „зі + N₅”, „біля + N₂”, „Adv”;
• обставинний поширювач місця: „до + N₂”, „перед + N₅”, „за + N₅”, „на + N₆”;
• обставинний поширювач мети: „задля + N₂”, „на + N₄”, „до + N₂”, „Inf”;
• обставинний поширювач причини: „від + N₂”, „через + N₂”, „за + N₂”;
• обставинний детермінант часу: „після + N₂”, „до + N₂”, „через + N₄”, „по + N₆”, „від + N₂”.

Вправа 3. У поданих реченнях визначте валентно зумовлені та не зумовлені синтаксеми, беручи до уваги семантику предиката (скористайтеся Академічним тлумачним словником української мови http://sum.in.ua/).

Мені поля задумливо шептали свої ніким не співані пісні (В. Симоненко). З усіх кутків улиці збігалися старі й малі на крик і ґвалт (Г. Косинка). Дід Карпенко ходить щонеділі у степу шукати бозна й що (Л. Костенко). А фіалці тихій в сутіні лісів вже давно мережку із пісень я сплів (Олександр Олесь). І біжить до сина Україна одганяти знавіснілу смерть (І. Драч). Енеїв син у жертву їм приніс свою любов і серце Аріадни (М. Зеров). І потім в дар тобі приносять з пожару вкрадений покров!!.. (Т. Шевченко). І дужче в серці Гордієвім загоготала злоба на чорного чоловіка у високих чоботях (Т. Осьмачка). У суботу ми пішли з мамою купувати їй нову куртку. 

Вправа 4. Визначте, у яких словосполученнях керований іменник є неузгодженим означальним поширювачем, а в яких – об’єктним поширювачем.

Чоловік в окулярах, місяць уповні, поради подруги, ремонт комп’ютера, вершини гір, хлопчик з зеленими очима, насіння соняшника, спів дівчат, друк курсової. 

Вправа 5. Утворіть речення, у яких інфінітиви виконували б роль різних членів (головних та поширювальних).

Принести, шити, зіграти, доглядати. 

Вправа 6. Виконайте повний синтаксичний розбір речень (за схемою).

Уже дорослим я бачив у бабусі малюнки дворічного художника-початківця (В. Сосюра). Каркнула стара ворона-мудрагелька у верховітті ясена (Є. Гуцало). Чи ж довго буде молодість тривати?

 ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИКОНАННЯ

1. Із тексту окремого твору дібрати по 2 речення з різними типами прислівних та приреченнєвих поширювачів.

2. Зробити повний синтаксичний розбір речень: Нащо стали на папері сумними рядами?.. (Т. Шевченко). На вулиці він потягнув Василя до кіоска з водою (П. Загребельний). Надія переїхати в місто до сина розтанула остаточно (Ю. Мушкетик).

3. Підготуватися до модульної контрольної роботи «Прості елементарні речення в сучасній українській мові», скориставшись такими консультативними матеріалами:

Модульна контрольна робота № 2: питання для самоконтролю: https://kulbabska.com/news/dystantsiina-osvita/339-modulna-kontrolna-robota-2-pytannia-dlia-samokontroliu-iii-kurs

Лайфхак СИНТАКСИЧНИЙ РОЗБІР ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ  https://kulbabska.com/news/dystantsiina-osvita/349-lajfkhak-sintaksichnij-rozbir-prostogo-dvoskladnogo-rechennya:

 САМОРЕФЛЕКСІЯ

«Хоч особливості другорядних членів речення я вивчав / вивчала в школі, але новим для мене було....».
«Було цікаво дізнатися про...»
«Які актуальні проблеми з виучуваної теми я хотів / хотіла обговорити додатково?»
«Зі списку рекомендованої літератури я обов’язково прочитаю...»
«Тепер я зможу у своїй професійній діяльності використовувати...».

 NOTA BENE! Сформулюйте висновки до теми «Прислівні поширювачі та детермінанти у структурі простого двоскладного речення».

На світі немає нічого абсолютно помилкового. Навіть зламаний годинник
двічі на добу показує точний час (П. Коельо)

Рекомендації та практичні матеріали
у форматі «Дистанційна освіта. Синтаксис»
 підготувала кандидат філологічних наук,
асистент кафедри сучасної української мови ЧНУ
Галина ТЕСЛІЦЬКА