Традиційні та новітні форми навчання української мови у ЗВО:

Уважаю, що основа педагогічної підготовки — широка загальна освіта, знання і розуміння людей, обізнаність у філософських питаннях, інтенсивний суспільний інтерес.
Якщо педагог позбавлений цього, він — педагог без фундаменту (П. П. Блонський)

 З м і с т о в и й  м о д у л ь  1

ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У ВИЩІЙ ШКОЛІ ЗА КРЕДИТНО-ТРАНСФЕРНОЮ ТЕХНОЛОГІЄЮ

Лекція № 5–6

Тема. ТРАДИЦІЙНІ Й НОВІТНІ ФОРМИ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У ЗВО

 Мета: з’ясувати зміни в парадигмі форм навчання української мови в період реформування вищої школи, узагальнити відомості щодо особливостей організації навчання української мови в ЗВО, установити переваги й недоліки онлайн-навчання української мови, виявити специфіку самостійної та індивідуальної роботи студентів із мовознавчих курсів, з’ясувати види практик та їхні функції у становлення педагога-словесника, проаналізувати методику проведення навчально-виховних заходів для студентів-філологів.

 План

1. Традиційні форми навчальних занять з української мови у вищій школі.
2. Навчання української мови у вищій школі в контексті педагогічної інноватики.
3. Наукова робота як засіб формування дослідницької компетентності майбутнього викладача мовознавчих і лінгводидактичних дисциплін.
4. Практична підготовка студентів-філологів як невід’ємна компонента освітньо-професійних програм (самостійно за покликанням: https://kulbabska.com/news/dystantsiina-osvita/502-pedagog-chna-praktika-pershij-etap-na-shlyakhu-do-samost-jnoji-tvorchoji-d-yal-nost-majbutn-kh-spets-al-st-v-2)

 Ключові поняття: форми й організація навчання української мови, авдиторні заняття, самостійна та індивідуальна робота, науково-дослідна робота студентів-філологів, практична підготовка майбутніх учителів і викладачів української мови та літератури, форми навчально-виховної роботи з української мови у ЗВО.

Рекомендована література

Основна

Володько В.М. Самостійна навчально-пізнавальна діяльність як один із методів розвитку творчих здібностей студентів / В.М. Володько, Т.В. Іванова // Вища і середня педагогічна освіта. – 1993. – № 16. – С. 62–67.
Горошкіна О., Караман С., Бакум З., Караман О., Копусь О. Практикум з методики навчання мовознавчих дисциплін у вищій школі : навч. посібник / за ред. О. Горошкіної та С. Карамана. – К. , 2015. – 250 с.
Дороз В.Ф. Методика викладання української мови у вищій школі : навч. посібн. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – 176 с.
Кульбабська О. В. Основи мовознавчих досліджень [Текст] : модульний курс : навч. посібник / О. В. Кульбабська, Н. О. Шатілова. – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2016. – 344 с.; Ел. ресурс: https://kulbabska.com/news/na-knyzhkovii-polytsi/32-osnovi-movoznavchikh-doslidzhen-modulnij-kurs
Кучерук О.А. Самостійна робота студентів з методики української мови: Метод. посіб. – Житомир : Поліграфічний центр ЖДПУ, 2001. – 91 с.
Любашенко О.В. Українська мова. Активні методи і форми навчання у вищій школі : навч. посібн. – Вид. 3-є. – Ніжин : ТОВ «Гідромакс», 2007. – 144 c.
Мачинська Н.І., Стельмах С.С. Сучасні форми організації навчального процесу у вищій школі: навчально-методичний посібник. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2012. – 180 с.

Додаткова  література 

Безпалько О. В. Тренінг як інноваційна форма соціально-педагогічної роботи / Безпалько О. В. // Соціальна педагогіка: теорія та практика. – 2004. – № 1. – С. 22–28.
Гришаєва О.В. Як провести майстер-клас : метод. посібник. – Дніпропетровськ : НМЦПТО у Дніпропетровській області, 2012. – 15 с.
Зімовін О. Воркшоп як формат професійного навчання. – Режим доступу: https://i.factor.ua/ukr/journals/ot/2017/february/issue-4/1/article-25440.html
Лихолєтова В.К. Самостійна позааудиторна робота студентів з курсу методики розвитку мови і навчання грамоти за КМСОНП / В.К. Лихолєтова. – Володимир-Волинський, 2008.
Мачинська Н.І. Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів при вивченні дисциплін загальнопедагогічного циклу / Н.І. Мачинська. – К.: Міленіум, 2006.
Михнюк М. Майстер-клас як форма обміну передовим педагогічним досвідом / М. Михнюк // Професійно-технічна освіта. – 2014. – № 2. – С. 49-51. URL: http://lib.iitta.gov.ua/166015/1/мастерклас%20статья%20ПТО%202014.pdf
Науково-дослідна робота в закладах освіти: методичний посібник / Ю.О. Туранов, В.І. Труський. – Тернопіль: АСТОН, 2001.
Новікова Л.М. Тренінг як засіб активізації навчання у вищій школі: Науково-методичний посібник / Л.М. Новикова. – Павлоград: ЗДІЕУ, 2008. – 110 с.
Одарченко Н.І. Використання відеоінформації при проведенні лекційних і семінарських занять у школі нового типу / Н.І. Одарченко. – Суми, 1999.
Структура агрономічної освіти в НАУ та вищих навчальних закладах світу /Укладачі: С. Танчик, Ю. Кравченко, М. Дмитрашак, Н. Гончарук. – К., 2004. – 134 с.
Таран М.В. Вебінар – сучасна форма навчання та спілкування : методичні рекомендації. – Запоріжжя, 2018. – 34 с. – URL: http://nmc-pto.zp.ua/wp-content/uploads/2015/04/04_Taran-M.V.-Vebinar-----suchasna-forma-navchannya-ta-spilkuvannya-2018.pdf  
Щербань П. М. Навчально-педагогічні ігри — активна форма підготовки майбутніх вчителів / / Вища і середня педагогічна освіта. — Київ, 1993. — № 6. — С. 68-73.
Ягоднікова В.В. Інтерактивні форми і методи навчання у вищій школі : навч.-метод. посібн.  – К. : ДП «Вид. дім „Персонал”», 2011. – 70 с.

М і с і я  Ч е р н і в е ц ь к о г о  у н і в е р с и т е т у – інновативність, збалансованість, успіх
у підготовці високопрофесійних, конкурентоспроможних фахівців, здатних
активно діяти в умовах ринкової економіки та соціального партнерства;
розвиток наукових пріоритетів, наукових шкіл, інноваційного складника.
В і з і я  У н і в е р с и т е т у – цілісна система підготовки та підвищення
кваліфікації кадрів, науки та інновацій, що відповідає наявним і майбутнім
суспільним потребам та є конкурентоспроможною на ринку освітніх
і наукових послуг України та світу.

(Із Стратегічного плану розвитку ЧНУ ім. Ю. Федьковича на 2019–2026 рр.)

1

Навчальний контент

1. Традиційні форми навчальних занять з української мови у вищій школі

Традиційні форми й види організації навчання української мови у ЗВО – спосіб організації, побудови й проведення занять з української мови, спрямований на реалізацію змісту навчальних програм, дидактичних завдань і методів навчання.

Залежно від мети розрізняють такі форми організації навчального процесу у ЗВО, зокрема й навчання української мови:

  • навчальні (аудиторні) заняття – найбільш результативні форми навчання (лекція; практичні, семінарські, лабораторні, спецкурси, спецсемінари, факультативні й індивідуальні заняття; консультації);
  • самостійна робота одна із найважливіших позаавдиторних форм навчання (самостійне засвоєння знань, набуття умінь і навичок у процесі опрацювання навчальних елементів, підготовки індивідуальних навчально-дослідницьких завдань тощо);
  • практична підготовка (навчальна й виробнича (педагогічна) практики);
  • науково-дослідницька робота – курсові, магістерські роботи, наукові конференції, науково-дослідні гуртки, студентські наукові товариства;
  • контрольні заходи форми контролю, оцінювання та обліку знань, умінь і навичок студентів (модульний контроль, залік, іспит, захист кваліфікаційних робіт – курсових, магістерських тощо).

Залучення різних форм і видів навчання української мови сприяє формуванню високоосвічених, компетентних, мобільних, самоорганізованих, конкурентоспроможних фахівців, готових до роботи в сучасному глобалізованому світі, відкритому інформаційному товаристві.

Індивідуальне навчальне заняття – вид навчального заняття, що його проводять з окремим студентом з метою підвищити рівень його підготовки та розкрити потенційні творчі здібності. Види індивідуальних навчальних занять, їхній обсяг, форми та методи проведення, контроль над виконанням визначає робоча програма навчальної дисципліни.

Консультація (лат. соnsultatio – звернення за порадою) – вид навчального заняття (індивідуального чи групового), що передбачає допомогу студентові в засвоєнні теоретичних знань і випрацюванні практичних умінь і навичок. У формі співбесіди викладачі надають відповіді на конкретні запитання щодо окремих теоретичних положень теми чи труднощів практичного характеру. Це можуть бути поточні консультації впродовж семестру (після вивчення складних тем окремої навчальної дисципліни, під час написання курсових або дипломних робіт) та екзаменаційні консультації, що передують підсумковим контрольним заходам із навчальної дисципліни.

Консультують викладачі навчальних курсів відповідно до наперед складеного графіка. Кількість годин на консультації визначають робочі навчальні плани та індивідуальне навантаження викладача. Відвідування консультації добровільне, а час консультування – обмежений, тому запитання потрібно формулювати чітко, до того ж вони повинні бути такими, що не достатньо висвітлені на лекції або в доступних студентам джерелах навчальної інформації.

В умовах підготовки майбутніх вчителів / викладачів української мови проводять індивідуальні (семестрові), групові (екзаменаційні, поточні) консультації, а також консультації щодо курсового та дипломного проєктування, виконання індивідуально-дослідницьких завдань, пояснення теоретичних питань навчальної дисципліни або певних аспектів їх практичного застосування тощо.

Самостійна робота студента – невід’ємний складник освітнього процесу в ЗВО, що передбачає опанування навчального матеріалу (⅓ – ⅔ від загального обсягу навчального часу студента, відведеного на вивчення конкретної дисципліни) під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. Її мета – системно й послідовно засвоїти навчальну програму в повному обсязі, розвивати пізнавальну, розумову активність і самостійність у здобутті й поглибленні знань (навчити самостійно студіювати теоретичний зміст мовознавчих дисциплін, працювати з першоджерелами, підручниками й навчальними посібниками не лише на лекції, але й у позаавдиторний час, проєктувати власну самоосвіту та здійснювати самоконтроль за навчальною діяльністю, спонукати до саморозвитку, творчого застосування здобутих знань, виховувати самостійність як особисту рису характеру тощо).

Самостійну роботу студентів з лінгвістичних дисциплін поділяють:

  • за тематикою (відповідно до кожної теми чи змістового модуля навчальної дисципліни);
  • за послідовністю впровадження видів самостійної роботи (відповідно до року навчання):

- репродуктивна (І–ІІ курси) – повторення отриманих знань у школі, конспектування окремих питань лекцій за рекомендованими джерелами, укладання словників лінгвістичних термінів тощо;

продуктивна (ІІ–ІІІ курси) – пошукова робота з метою розв’язання проблемного питання, що передбачає аналіз літературно-інформаційних джерел, мовознавчого матеріалу й самостійне формулювання висновків;

креативно-дослідницька (ІV–V курси) – залучення студентів до навчально-дослідної та педагогічної роботи (написання наукових розвідок, планів-конспектів уроків, підбір дидактичного матеріалу для практичних занять, підготовка доповідей на конференції тощо).

Зміст самостійної роботи студентів визначає робоча програма навчальної дисципліни. Викладач планує тематику, розробляє методичні матеріали для опрацювання (рекомендує навчально-методичну, монографічну, періодичну літературу, інтернет-джерела) та проведення поточного й підсумкового контролю, здійснює діагностику якості самостійної роботи. Важливо, що на підсумковий контроль із навчальної дисципліни виносять увесь навчальний матеріал: і зорієнтований на самостійне вивчення, і той, що його опрацьовували на парах.

Зазначимо, що освітні програми сучасних ЗВО значно збільшують обсяги самостійної роботи студента, забезпечуючи індивідуалізацію у формуванні компетентного фахівця, а роль авдиторних форм навчання звужують до координування, спрямування й консультування студента.

 bookmark 1 NOTA BENE! Положення про організацію освітнього процесу в ЧНУ імені Юрія Федьковича за покликанням: (https://drive.google.com/file/d/1W28mwREJZSXKnYu4l1Cp1MAraj_dE7g1/view)

Положення про порядок реалізації права на академічну мобільність здобувачів вищої освіти за покликанням:
https://drive.google.com/file/d/175_sglrMHV94fPjtcdTuztyuCL4YqGR1/view

Положення про формальну й неформальну освіту в ЧНУ імені Юрія Федьковича (PDF-файл нижче):

ЗАВАНТАЖИТИ PDF


 2. Навчання української мови у вищій школі в контексті педагогічної інноватики

Інноваційні форми навчання української мови – нові й ефективні способи організації, побудови та проведення занять з української мови, що інтенсифікують і модернізують освітній процес, розвивають індивідуально особистісний підхід і творчий потенціал студентів. Особливої популярності в освітньому середовищі останнім часом набули колоквіум, вебінар, тренінг, майстер-клас, воркшоп, панельна дискусія, дайджест тощо.

Колоквіум (лат. collocvium – розмова, бесіда) – форма навчання, що дає змогу з’ясувати рівень засвоєних знань, набутих мовнокомунікативних умінь і навичок студентів з окремої теми чи із змістового модуля навчальної дисципліни. На колоквіум викладач запрошує групу студентів і в процесі співбесіди визначає рівень їх теоретичної і практичної підготовки, що вможливлює подальше корегування лекцій і планів практичних заняттях. Утім, сучасний колоквіум передбачає не лише контроль і корекцію знань, але й узагальнення та систематизацію, поглиблене опрацювання окремих тем і може проходити у форматі виголошення й обговорення наперед визначених доповідей для збагачення новою для студентів інформацією, знайомства з новими методами і технологіями навчання. У підготовці майбутніх вчителів / викладачів української мови колоквіуми є ефективною формою навчання, що сприяє глибшому опрацюванню наукової та навчально-методичної літератури, відповідальному ставленню до власної культури й культури мовлення одногрупників / одногрупниць, підвищенню рівня фахової компетентності його учасників.

Тренінг (англ. training – навчання) – інноваційна форма спеціально-організованого навчання, спрямована на набуття професійної компетентності через збагачення як фаховими знаннями, так і життєво-практичним та емоційно-особистісним досвідом за допомогою активних методів групової роботи в доброзичливій неформальній атмосфері. Такі навчальні заняття приваблюють учасників аурою відкритості, добровільною активністю, ігровим характером, індивідуальною та груповою рефлексією, партнерським ставленням і увагою один до одного, постійним зворотнім зв’язком. На відміну від традиційних, тренінгові форми навчання охоплюють увесь потенціал студента: рівень та обсяг його компетентності (фахової, емоційної та інтелектуальної), лідерські якості і творчі здібності, самостійність, здатність до прийняття рішень, до міжособистісної взаємодії тощо. Як ефективна й популярна нині форма опанування знань, навчальні тренінги гармонійно поєднують формування професійних умінь і навичок із цікавим процесом невимушеного спілкування, пізнання себе й інших учасників, розширенням життєвого досвіду.

Основна мета навчальних тематичних тренінгів у підготовці майбутніх учителів / викладачів української мови – накопичення та поглиблення професійних знань, умінь й навичок, опанування нових навчальних і інформаційно-комунікаційних технологій, розвиток власного творчого потенціалу й готовності до інноваційної педагогічної діяльності. Розмаїття методичних прийомів на мовному тренінгу (міні-лекції, рольові та ділові ігри, групові дискусії, мозковий штурм, кейс-методи, відеоаналіз, аналіз педагогічних ситуацій тощо) характеризує його як форму інтерактивного навчання.

Майстер-клас (від англ. master – кращий у якій-небудь галузі, class – заняття, урок) – форма навчального заняття, що передбачає ініціативу, бажання та прагнення педагога-майстра узагальнити і презентувати свій досвід. Формат майстер-класу створює умови для вдосконалення педагогічної майстерності всіх його учасників на основі професійного спілкування та обміну досвідом. Педагог передає досвід своєї роботи, коментуючи й демонструючи найефективніші методи, прийоми, форми своєї педагогічної діяльності з метою застосування їх усіма учасниками заняття.

У підготовці майбутніх вчителів / викладачів української мови майтер-класи є формами нарощування професійної компетентності. Їх відвідують студенти, які бажають отримати повну інформацію про позитивний досвід учителя-майстра, знайомлячись із його творчою лабораторією і технологіями її створення, наслідуючи високу культуру мовлення та мислення, опановуючи основи технологічного й методичного мистецтва, інноваційні технології навчання тощо. Майстер-класи можуть проводити як провідні члени професорсько-викладацького складу ЗВО, так і запрошені гості – досвідчені вчителі закладів загальної середньої освіти, переможці конкурсів «Учитель року», автори підручників і посібників із лінгвістичних дисциплін. Осмислення досвіду видатного ученого-педагога може стати поштовхом для народження власних інноваційних педагогічних ідей.

Воркшоп (англ. workshop – робоча майстерня) – інтенсивна форма інтерактивно-динамічного навчального заняття, що передбачає передусім практичну спрямованість й активну діяльність його учасників. Основна відмінність воркшопа від інших інтерактивних форм навчання – інтенсивна групова взаємодія, активність і самостійність учасників, які застосовують особистий досвід і професійні знання та вміння з теми заняття та діляться ними з іншими. Це надає змоги критично оцінити обсяг власних знань, навчитись чомусь від інших учасників, активізувати свою участь в обговореннях групи й у такий спосіб удосконалити фахову компетентність усіх учасників воркшопу.

Воркшоп – форма практико-орієнтованого навчання і не містить теоретично-лекційного викладу. У системі підготовки майбутніх вчителів / викладачів української мови основними методами і прийоми, що їх застосовують під час воркшопу із заздалегідь визначеною темою, є аналіз педагогічних ситуацій, створення проєктів і презентацій, «мозковий штурм», мовний розбір, орфографічний практикум, виконання індивідуальних і групових вправ тощо. Важливо під час воркшопу створювати ситуацію успіху для кожного студента, цінувати і поважати його досягнення.

Вебінар (англ. webinar – неологізм, утворений поєднанням слів veb «мережа» та seminar «інтерактивне навчальне заняття, у ході якого слухачі виступають із доповідями, ставлять запитання, беруть участь в обговоренні, дискутують») – форма інтерактивного навчального заняття, що її проводять дистанційно з використанням різноманітних програмних засобів та мережевих ресурсів, що вможливлює високу інформаційну насиченість заходу й забезпечує активність студентів. Дистанційний характер навчання – основна ознака вебінару, порівняно з традиційним семінаром, що вимагає фізичної присутності всіх його учасників в одній авдиторії.

Вебінари – зручна й цікава форма підвищення педагогічної майстерності та самоосвіти. У системі підготовки студенів-філологів навчальний вебінар – це формат проведення семінарів, колоквіумів, тренінгів, майстер-класів за допомогою інтернет-технологій (відеоконференція, IP-телефонія тощо), що дає змогу проводити онлайн-презентації, синхронно переглядати відеофайли й зображення, спільно працювати з документами і додатками (Word, Excel тощо), виголошувати тематичні доповіді з подальшим їх обговоренням. Популярним нині є проведення онлайн-зустрічей у режимі «питання-відповідь», коли всі учасники вебінару обмінюються досвідом один з одним, ставлять інтерактивні питання та отримують на них відповіді.

Тьюторське заняття (тьюторіал) (від англ. Tutor – домашній учитель, наставник, опікун, репетитор) – форма індивідуального чи групового заняття, що її застосовують для організації, коригування та контролю самостійної роботи студентів у контексті індивідуалізованого та дистанційного навчання. Підготовка тьюторіалів – одне з найважливіших завдань тьютора (викладача-консультанта, викладача-наставника), який не викладає матеріал (адже його викладено в підручниках і посібниках), а пояснює, консультує щодо методів кращого засвоєння навчального контенту, організовує та координує, перевіряє самостійну роботу, виконання домашніх письмових завдань. До тьютора висувають високі професійні та ділові вимоги: не лише досвід наукової, педагогічної, методичної діяльності, а й комунікативні, організаторські, менеджерські здібності. Змусити студента самостійно навчатися тьютор не може, утім, він створює максимально сприятливі умови для організації його самостійного навчання, посилює мотивацію якісного й сумлінного виконання завдань.

Тьютор у класичному розумінні – ключова персона під час дистанційного навчання, що відповідає за проведення занять зі студентами. Однак у сучасних українських ЗВО роль тьютора здебільшого звужують до помічника викладача – аспіранта або студента старших курсів.

2321e37e5a72fb770c0ac2cae0404bcb

3. Наукова робота як засіб формування дослідницької компетентності майбутнього викладача мовознавчих і лінгводидактичних дисциплін

Індивідуальне навчально-дослідне завдання (ІНДЗ) – вид позаавдиторної індивідуальної роботи студента, що має навчальний, навчально-дослідницький чи проєктний характер і спрямований на поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування набутих у ході вивчення навчальної дисципліни знань, умінь і навичок.

Розрізняють такі види ІНДЗ із мовознавчих дисциплін:

  • конспект з відповідної теми (чи навчальних елементів змістового модуля) за самостійно складеним планом та оглядом використаних джерел;
  • аналіз наукової, науково-популярної, лінгводидактичної літератури зі списку рекомендованої або самостійно віднайденої в бібліотечних фондах чи електронних каталогах;
  • написання реферату, есе, дайджесту, рецензії, анотації чи іншої творчої роботи на запропоновану тему;
  • порівняльний огляд «шкільного» та наукового висвітлення навчальної теми;
  • заповнення узагальнювальних таблиць і конструювання опорних схем;
  • складання тестових завдань (навчальних і діагностичних) з відповідної теми;
  • самостійне виготовлення наочного матеріалу до відповідної теми (таблиці, схеми, алгоритми, мультимедійні презентації, відеоролики тощо);
  • практичне самостійне виконання індивідуального чи групового завдання (розробка фрагментів уроку, сценаріїв ділової чи рольової гри, інтерактивних завдань з відповідної теми тощо).

Наявність та різновиди ІНДЗ передбачає робоча програма навчальної дисципліни, а оцінка за якісь його виконання є окремим компонентом підсумкового оцінювання.

Науково-дослідницька робота студента (НДРС) – обов’язковий складник фахової підготовки студентів-філологів, спрямований на виформування навичок наукової діяльності, умінь аналізувати здобутки в галузі сучасного мовознавства й лінгводидактики, що дає змогу орієнтуватися в інформаційному просторі, повсякчас удосконалювати свою професійну компетентність, креативно добирати навчальний матеріал, успішно репрезентувати його, бути конкурентоспроможним і швидко адаптуватися до освітніх нововведень тощо.

Завдання науково-дослідної роботи студента-мовника такі:

  • формування наукового світогляду майбутнього фахівця, розширення обсягу його теоретичної підготовки і наукової ерудиції;
  • засвоєння методології й методів наукового дослідження;
  • розширення творчого потенціалу, індивідуальних здібностей студентів у розв’язанні теоретико-практичних наукових проблем;
  • виховання самостійності в реалізації наукової творчості;
  • заохочення студентів до розв’язання наукових проблем, що мають важливе значення для науки та їхньої фахової діяльності;
  • самовдосконалення, саморозвиток, постійне оновлення знань студента-філолога;
  • підготовка резерву науково-педагогічних і наукових кадрів зі студентів, які досягли високого наукового рівня.

Результатом науково-дослідної діяльності студента є написання курсових і магістерських робіт із мовознавства, публікація отриманих результатів і підготовка доповідей для участі в наукових та науково-практичних конференціях (круглих столах, наукових семінарах, гуртках тощо), написання наукових статей у співавторстві з науковим керівником тощо.
Зміст і характер НДРС залежить від наукової проблематики кафедри.


Матеріали підготувала:
професор кафедри сучасної української мови 
Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
Олена КУЛЬБАБСЬКА

Авторизуйтесь на сайті щоб мати можливість залишити коментар

ORCID: 0000-0002-1858-9269

ORCID (англ. Open Researcher and Contributor ID) — єдиний міжнародний реєстр учених для коректного цитування статей.

Researcher ID: C-2286-2017

ResearcherID – ідентифікатор ученого (дослідника), що дає змогу формувати список власних публікацій.

Google Scholar

Академія Google (англ. Google Scholar) - безкоштовна пошукова система за текстами наукових публікацій.

Cподобалась сторінка?

Close

Ви можете поділитись нею з друзями у соціальних мережах або надіслати посилання на неї у месенджери...